Робота і батьківство: як закон захищає працівників, які виховують дітей?

Кар’єра та батьківство – важливі сфери життя, які багатьом людям часто доводиться поєднувати. З народженням дітей виникає багато запитань: які відпустки передбачені, чи можна працювати в період догляду за дитиною, чи урівняні трудові права матерів і батьків, у яких випадках роботодавець не має права звільняти працівників, які мають дітей тощо. Особливо актуальними стають ці питання у часи, коли набувають популярності нові форми зайнятості – фріланс та дистанційна робота.

Щоб розібратися, як закон захищає працівників із дітьми та які гарантії мають батьки сьогодні, ми звернулися за коментарем до експертки.

Нагадуємо, якщо у вас є запитання до юристів, які потребують роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.

Олена Воронкова, адвокатка Адвокатського бюро «Івана Хомича»

Які види відпусток передбачені для працівників, які виховують дітей?

Згідно із Законом України «Про відпустки», для батьків передбачено кілька видів відпусток:

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 17 Закону)

До пологів надається відпустка тривалістю 70 календарних днів.
Після пологів – 56 календарних днів.

За медичними показаннями відпустку, призначену до пологів, можна повністю або частково перенести на період після пологів.

Загальна тривалість відпустки не може перевищувати 126 календарних днів, а у разі народження двох і більше дітей або ускладнених пологів – 140 календарних днів.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 Закону)

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами мати або батько, бабуся, дідусь чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, мають право на відпустку для догляду за дитиною до 3 років.

За бажанням вищезазначених осіб, у цей період вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до 6 років (пункт 3, стаття 25 Закону)

Якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком, одному з батьків чи родичам може бути надана відпустка без збереження заробітної плати до досягнення дитиною 6-річного віку.

Додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19 Закону)

Щороку одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або одинокій матері (чи батьку), а також батькам дітей з інвалідністю, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів). Якщо є кілька підстав, тривалість може бути підсумована, але не перевищувати 17 календарних днів.

Відпустка при усиновленні дитини (стаття 18-1 Закону)

Особи, які усиновили дитину, мають право на одноразову відпустку тривалістю 56 календарних днів (а при усиновленні двох і більше дітей – 70 днів).

Чи можуть мама й тато поділити між собою декретну відпустку?

Відпустка для догляду за дитиною до трьох років, яку в народі часто називають декретною, передбачена частиною 1 статті 18 Закону України «Про відпустки».

З 2021 року трудові права матерів і батьків урівняно. Тепер право оформити декретну відпустку повністю або частково має не лише мати, а й батько, а також інші родичі, які фактично доглядають за дитиною – це передбачено частиною 3 тієї ж статті. Єдине обмеження: двом або більше особам не можна одночасно перебувати у відпустці по догляду за однією й тією самою дитиною.

Батьки можуть по черзі або за домовленістю ділити період декретної відпустки, а їхні трудові гарантії при цьому є рівними.

Чи мають право працівники-батьки на гнучкий або неповний графік роботи?

Працівники, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, згідно з частиною 4 статті 18 Закону України «Про відпустки», можуть працювати на умовах неповного робочого дня, тижня або дистанційно.

Якщо ж йдеться про працівників, які мають неповнолітніх дітей, норми дещо відрізняються. Стаття 56 Кодексу законів про працю України надає право жінкам (вагітним, матерям дітей з інвалідністю або дітей віком до 14 років) за домовленістю з роботодавцем працювати на умовах неповного робочого дня/тижня.

Для чоловіків аналогічна норма прямо не передбачена, що створює певну нерівність у трудових правах залежно від статі працівника.

Як закон захищає працівників, які повертаються з декрету?

Закон надійно захищає працівників після виходу з декретної відпустки. Цей період зараховується до загального та спеціального трудового стажу, що передбачено статтею 181 Кодексу законів про працю України.

Крім того, стаття 184 КЗпП забороняє звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей, за винятком випадків ліквідації підприємства.

Працівники, які повертаються з декретної відпустки, мають право відновитися на тій самій посаді або на рівнозначній – це гарантує стаття 2 Закону України «Про відпустки».

Таким чином, роботодавець зобов’язаний забезпечити повернення працівника до роботи без погіршення умов праці чи оплати.

У яких випадках роботодавець НЕ має права звільняти працівників-батьків?

З метою недопущення дискримінації жінок, які мають дітей, стаття 184 Кодексу законів про працю України чітко забороняє будь-яке обмеження їхніх трудових прав.

Зокрема, роботодавець не має права звільнити:

вагітну жінку;
жінку, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або по догляду за дитиною;
жінку, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю.

Винятки можливі лише у двох випадках:

закінчення строку трудового договору;
ліквідація підприємства, установи чи організації.

Як нові форми зайнятості (фріланс, дистанційна робота) впливають на трудові гарантії для батьків?

Нові форми зайнятості не повинні обмежувати наявні трудові гарантії для працівників, які мають дітей.

Водночас важливо розуміти, що трудові гарантії діють лише в межах трудових відносин. Якщо людина працює як ФОП або на умовах цивільно-правового договору, то на неї не поширюються гарантії, передбачені для найманих працівників.

Тож, обираючи формат зайнятості, варто враховувати не лише рівень доходу, а й наявність або відсутність трудових прав і соціальних гарантій.

Читайте ще: Правила кібербезпеки: що важливо знати роботодавцям і працівникам?