Відкриті кордони – відкриті вакансії? Ми запитали в роботодавців, що відбувається з наймом після дозволу на виїзд чоловіків 18-22 років

У серпні 2025 року уряд змінив правила перетинання державного кордону, дозволивши чоловікам до 23 років виїжджати з України під час воєнного стану. Постанова діє вже три місяці, і за цей час відтік молоді відчутно вплинув на роботу українських бізнесів. Надалі дозвіл на виїзд юнаків може серйозно змінити ситуацію на ринку праці.

Компанія robota.ua провела опитування, щоб дослідити поточні тенденції ринку праці в контексті масового виїзду юнаків віком 18-22 років. В опитуванні взяли участь 320 українських компаній, які поділилися власним досвідом щодо того, наскільки вони відчувають відтік молодих працівників і якими є масштаби цих змін.

Чи відчули компанії зростання кількості звільнень серед працівників віком 18-22 роки за останній місяць?

Результати дослідження показують, що відтік молодих кадрів став помітним для більшості бізнесів – кожна третя компанія повідомляє про значне зростання кількості звільнень серед молоді.

Так, 38% респондентів кажуть про значне зростання кількості звільнень серед фахівців віком 18-22 років, а 33% – про помірне. Водночас 26% компаній зізнаються, що не помітили суттєвих змін, а 3% було складно відповісти.

Якщо аналізувати динаміку звільнень молоді, то тенденція є очевидною: чим більша компанія, тим сильніше вона відчуває відтік молодих кадрів. Наприклад, серед великих бізнесів із понад 1 000 співробітників 41% кажуть про значне зростання звільнень серед молоді та лише 14% не спостерігають суттєвих змін.

Рівно половина респондентів (50%) часто стикаються з випадками, коли співробітники віком 18-22 років звільняються саме через бажання виїхати за кордон. Також 13% компаній іноді стикаються з такими ситуаціями, 21% – рідко, а 16% – ніколи.

Наскільки складно бізнесам зараз наймати нових працівників віком 18-22 роки порівняно з попередніми роками?

Понад половина організацій зазначає, що наймати молодь стало складніше. Якщо говорити про цифри, то 55% компаній зізнаються, що залучати фахівців віком 18-22 роки стало значно складніше, ще 29% кажуть, що стало трохи складніше, і лише 16% не помічають жодних змін у рекрутингу молоді.

Відтік молоді так чи інакше впливає на роботу компаній – тут мова йде як про незначні труднощі, так і про суттєві збої у планах. Так, цей фактор суттєво впливає на роботу 34% бізнесів, певним чином впливає на 42% бізнесів і не має жодного впливу на 20% бізнесів.

Втрата працівників цієї вікової групи є найбільш відчутною для таких сфер: продажі та обслуговування клієнтів (46,3%), операційний персонал (38,4%), IT та технічні спеціалісти (10,3%).

Читайте ще: «Працювати далі. Внутрішній портрет України 2025»: інсайти дослідження емоційного стану лідерів

Ефект доміно: разом із юнаками виїжджають і дівчата

Роботодавці фіксують несподіваний побічний ефект – виїзд юнаків спровокував масштабний виїзд дівчат. Компанії повідомляють про звільнення не лише хлопців віком 18-22 років, а й їхніх дівчат, сестер, які виїжджають разом. Деякі роботодавці зазначають, що навіть стикаються з більшим відтоком саме дівчат, ніж юнаків.

Що роблять українські бізнеси для заміщення молодих фахівців?

Щоб мінімізувати негативний вплив звільнень юнаків віком 18-22 років, компанії наймають старших кандидатів (62%), переносять функції на інших співробітників (43%), підвищують зарплати та бонуси (29%), автоматизують процеси (16%). Більшість роботодавців (59%) вважає, що держава має запропонувати певні компенсаторні механізми, такі як податкові пільги, програми стажувань, підтримку автоматизації тощо.

Загалом вплив цього фактора на ринок праці в Україні є відчутним: 59% респондентів кажуть про дуже серйозний вплив, 30% – про помірний, 9% – про незначний і лише 2% не відчувають жодного впливу.

Які заходи могли б знизити негативний вплив від відтоку чоловіків 18-22 років?

Абсолютно всі респонденти погоджуються з тим, що першопричиною цієї проблеми є війна, а чверть роботодавців переконані, що будь-які заходи марні без її завершення. На думку представників українських бізнесів, усі запропоновані ініціативи можуть лише частково пом’якшити наслідки масового виїзду молоді.

Запропоновані респондентами рішення на рівні держави:

збільшення відсотка бронювання;
гарантії броні після досягнення 25 років;
податкові пільги для роботодавців та інші стимули для бізнесу;
прозора політика мобілізації без корупції;
безплатне або пільгове навчання у вишах;
зняття вимоги військового обліку з роботодавців.

Запропоновані респондентами рішення на рівні компаній:

автоматизація процесів;
залучення жінок, старших працівників, ветеранів;
перекваліфікація та навчання персоналу;
підвищення зарплат до конкурентного рівня;
гнучкий графік роботи та можливість поєднання з навчанням;
збереження робочих місць для тих, хто виїхав, із можливістю повернення;
комплексні мотиваційні системи.

Роботодавці здебільшого усвідомлюють обмеженість власних можливостей – вони наголошують, що це питання на рівні держави, а не зі сфери рекрутингу. Також, якщо говорити про роботодавців і керівників, то масово спостерігається безпорадність: багатьом респондентам важко щось сказати з цього приводу або вони вважають, що вже нічого не змінити.

А якщо говорити про молодь загалом, то тривожними сигналами є високий рівень демотивації в питанні кар’єрного зростання та високий рівень емоційного вигорання серед працівників і населення в цілому.

Читайте ще: Як залучити та утримати креативних фахівців у 2025 році? Найцікавіше з дослідження robota.ua