Ви гортаєте сторіз улюбленого бренду одягу й бачите, як швачка показує процес створення нової колекції. Або натрапляєте на TikTok працівника супермаркету, який жартує про ранкову каву перед зміною. І ставите лайк.


Ми навіть не помічаємо, як щодня взаємодіємо з контентом, створеним не професійними студіями, а реальними людьми – співробітниками компаній чи звичайними користувачами. І саме цей «живий» формат сьогодні формує імідж брендів сильніше, ніж будь-яка реклама.


Що запам’ятається більше: ролик із дикторським голосом чи щире відео від людини, яка працює «за лаштунками»? У 2020-х людяність перемагає глянець. Тому Employee Generated Content (EGC) – контент, створений працівниками – стрімко набирає популярності у світі й уже впевнено закріплюється в Україні.


Що таке EGC і чим він кращий за UGC


Насправді – нічим. Це просто різні типи контенту, які слугують різним цілям. 


EGC (Employee Generated Content) – це контент, створений співробітниками компанії. Відео з робочого місця, сторіз з офісного дня, тік-токи з реалтайм-враженнями – усе це і є «живий» контент зсередини бренду.


На відміну від UGC (User Generated Content), який створюють клієнти, і який має на меті формувати враження про товари чи послуги компанії очима споживачів, EGC – це внутрішній голос компанії. Він більше спрямований на створення довіри до компанії як цілісної системи, тому добре працює на аудиторію потенційних працівників, а також на тих споживачів і споживачок, яким важлива внутрішня етичність бренду. І він звучить максимально щиро, адже хто краще розкаже про роботу, ніж той, хто її робить щодня?


Чому це працює?


    

  1. Люди довіряють людям. Більше ніж брендам. Більше ніж керівникам. Навіть більше ніж рекламі з тваринками. Усі розуміють, що для офіційної глянцевої картинки ніхто не скаже неприємну правду (для EGC теж не скажуть, та менше з тим). Тому голос зсередини – це голос, якому автоматично довіряють більше. Пам’ятаєте мем з 2022 року «Тато працює в [підставити потрібне], сьогодні його раптово викликали на нараду»? Це чудова ілюстрація цього явища, доволі ризикованого з точки зору інформаційної безпеки, але надзвичайно корисного в маркетингу. Нам приємно зазирнути за лаштунки.
    2. 

  2. Реальні обличчя – реальні історії. З цього випливає і наступний пункт: реальна людина має більший кредит довіри, ніж абстрактний персонаж. З нею простіше себе ідентифікувати, уявляючи себе на її місці. А ще голоси реальних людей руйнують стереотипи і бар’єри: «Ого, я думав, там все строго, а воно весело!».
    3. 

  3. Низький бюджет – високий ефект. Навіщо витрачати купу грошей і часу на зйомку рекламних роликів, де задіяні десятки людей – режисери, оператори, актори, костюмери – та вкладатися в поширення цієї реклами, коли щиро знятий рілз чи коротке відео в TikTok може набрати тисячі переглядів без жодного просування? Врешті-решт, це ще й екологічно, адже береже ресурси.
    4. 

  4. Це – сильний HR-інструмент. Якщо компанія потребує нових облич, то EGC – чудовий спосіб швидше знайти тих самих кандидатів. Більшість людей скоріше звернуть увагу на відео, ніж на текст, особливо, якщо воно вірусне чи просто цікаве. Люди хочуть працювати там, де бачать щасливих людей, а не сухі вакансії.
    

    5. 



Як EGC впливає на репутацію роботодавця


Employee Generated Content – це не просто серія веселих сторіз чи відео для TikTok. Це використання наративного принципу «Show, don’t tell» («Не розповідай, а показуй») на повну потужність. Це стратегічний інструмент, що працює на фундаментальному рівні – він формує HR-бренд компанії і впливає на те, як її сприймають як потенційні кандидати, так і вже наявні працівники.


Для шукача роботи перегляд відео з буднів співробітників – це можливість зазирнути за лаштунки. У світі, де більшість компаній говорять про «цінності», «драйв» і «молоду команду», EGC показує, що за цими словами стоїть насправді. Що «дружня атмосфера» – це не фраза в описі вакансії, а справжній ранковий чай на кухні з жартами. Що «підтримка» – це не корпоративний постер, а відео, де команда допомагає новачку на зміні. Ми бачимо, як колега жартує в сторіз, інший показує процес створення продукту, а ще хтось ділиться радістю після вдалої презентації. І замість того, щоб говорити «у нас класна культура», компанія просто дозволяє її відчути.


Крім зовнішнього ефекту, EGC працює і всередині команди. Коли співробітники діляться своїм досвідом, це підсилює їхню залученість, гордість за роботу й відчуття цінності. Вони бачать, що їхній голос має значення, що вони – частина чогось більшого. Відчуття причетності, «своєї зграї», відчуття «МИ» – це дуже сильна емоційна складова, яка впливає навіть краще, ніж матеріальні бонуси. Але важливо розуміти, що це відчуття неможливо підробити. І що EGC-контент не буде щирим, якщо в команді є конфлікти і проблеми.


І, мабуть, найважливіше: EGC перетворює працівників на амбасадорів бренду. Не через уніформу, не через завчені фрази, а природно. Через камеру смартфона, у звичних умовах, без постановки й редагування. І це працює, бо справжність – це ключ до людських сердець. 


Читайте ще: Сила сторітелінгу у внутрішніх комунікаціях




Приклади з України: як EGC вже працює


«Сільпо» – справжній лідер у цьому напрямку. Працівники самостійно знімають рілзи про свій день: від ранкової підготовки до каси — до вечірніх танців у залі. Тут і гумор, і щирість, і робоча рутина. І через це — довіра. Після такого відео хочеться сказати: «О, я б з ними попрацював!».


«Нова пошта» – ще один кейс. У TikTok та Instagram з’являються відео зі складу, з доставок, з терміналів. Люди показують справжні моменти з роботи: іноді кумедні, іноді складні – але завжди справжні. 


«Київстар», Rozetka, Mono – усе більше компаній в Україні розуміють, що контент, створений не «зверху», а зсередини – має найбільший вплив.


Але ці «мамонти» були не першими, хто підхопив цей тренд. Чи радше, вони підхопили його, а в контент-стратегіях малих українських бізнесів він виник природно. Кав’ярні, ювеліри, майстрині автентичних прикрас, маленькі крамнички – скрізь, де за бізнесом стоїть натхнення людини, це видно. 


А останнім часом навіть на державному рівні цей тренд успішно імплементується. Instagram-сторінки держслужбовців та політиків стають усе більш «живими», на каналі ДТЕК регулярно виходять відео, що залучають аудиторію…  Та навіть відео з бійцями ЗСУ, де хлопці та дівчата показують веселі або звичайні життєві моменти страшного «там» – це теж EGC. 


Як EGC з’являється і працює в реальному житті


Ідеї не завжди народжуються в кабінетах топменеджерів. Дуже часто EGC починається з простого: хтось знімає відео на зміні, хтось жартує в сторіз про ранкові збори, хтось показує своє робоче місце – і цей контент резонує. Він справжній. Людям цікаво.


Тому, якщо ви працюєте в компанії – не обов’язково бути керівником чи маркетологом, щоб долучитися до створення бренду. Іноді найвлучніше відео про культуру організації – це короткий кліп «ось як проходить мій день».


А якщо ви в HR чи займаєтесь внутрішніми комунікаціями, ось кілька підказок, як підтримати EGC на рівні команди або відділу:


    

  • Натхнення замість тиску. Люди охочіше діляться, коли це – про свободу, а не про «потрібно зняти відео». Атмосфера довіри дає набагато більше, ніж чіткий контент-план.
    • 

  • Прості орієнтири. Якщо є сумніви – дайте базові підказки: що можна знімати, чого краще уникати, що особливо цінне. Без бюрократії, простими словами.
    • 

  • Підтримка має значення. Репост, коментар, «дякую за класне відео» у внутрішньому чаті – іноді цього достатньо, щоб людина захотіла поділитися ще раз.
    • 

  • Культура участі. Коли команда звикла відкрито говорити про свою роботу, коли ніхто не боїться виглядати «недостатньо ідеально» – тоді EGC виникає природно. І саме тоді він найефективніший.
    

    • 



Чому EGC – не просто тренд, а частина нової реальності


EGC – це більше, ніж контент. Це спосіб спілкуватися: людині з людиною, без масок і шаблонів. Бренди, які не бояться показати своїх людей справжніми, викликають довіру. А довіра – це вже той самий добрий початок, який половина діла, у світі, де всі щось та й «продають».


І ще одне: такий контент неможливо підробити. Ви не зможете зробити копію чужого EGC, бо в кожної команди – своя атмосфера, свій гумор, свої маленькі ритуали. І саме в цій унікальності – сила.


Тож навіть якщо ви – не маркетолог, не керівник і не спеціаліст з HR – ваші історії мають значення.

І якщо одного разу ви знімете коротке відео про свій день – можливо, хтось подивиться його й скаже: «Я б хотів працювати з такими людьми, як вони».


Читайте ще: Як підтримати HR-бренд під час війни? Кейси людяності