Про Budni
Наші продукти
Як перетворити стратегування з формальності на дієвий інструмент розвитку бізнесу? Цінними порадами ділиться Анна Клименко, співзасновниця агенції Strategy-UP та експертка у впровадженні стратегічних змін.
Що таке стратегування?
Стратегування – це процес обговорення і прийняття рішень управлінською командою щодо:
Стратегування часто сприймається як щось складне або абстрактне. Проте саме воно визначає, куди рухається компанія і як перемагає на ринку.
Що робити, якщо перше обличчя компанії (СЕО або власник бізнесу) каже: «У мене немає часу на стратегування» або «У мене немає бюджету на стратегування»? Найчастіше це насправді означає: «Я не бачу в цьому цінності».
У такому випадку ініціатор процесу (найчастіше – HRD або COO) має розуміти причини опору стратегуванню:
Можливо, керівники вже брали участь у сесіях, які були тривалими, цікавими, навіть емоційно зарядженими… але не дали конкретних результатів. Тому вони дійшли висновку, що стратегування – це просто «про поговорити».
Стратегування вимагає чесного погляду на реальність і готовність змінювати курс. Якщо керівник (усвідомлено чи ні) боїться складного вибору, він уникатиме ситуацій, де потрібно його робити.
Коли керівник звик діяти швидко (самостійно ставити завдання, змінювати пріоритети на ходу і тримати все під контролем), йому здається, що стратегічне планування гальмує рішення. Структура сприймається як щось, що обмежує гнучкість і ускладнює роботу. Але насправді саме стратегія дає команді спільний фокус, зменшує хаос і дозволяє рухатись узгоджено (навіть у турбулентному середовищі).
Організація, яка живе лише операційними завданнями і короткостроковими результатами, не залишає простору для довгострокового мислення. Це створює ілюзію, що «немає часу на стратегію», бо «треба працювати».
Без людей, які добре розуміють, як розробляти і втілювати стратегічні рішення, будь-яка ініціатива здається складною і ризикованою. Тому керівнику легше нічого не змінювати і почекати, поки нарешті в топкоманді будуть закриті всі позиції найпрофесійнішими менеджерами. І тільки тоді почати розмову про стратегію.
Навіть якщо стратегічна сесія дала круті ідеї, без налагоджених бізнес-процесів та системи управління реалізація зависає. Іншими словами, компанія не має налаштованих механізмів, щоб ефективно втілити стратегічні проєкти в життя.
1. Почніть діалог з власником або СЕО
Замість того, щоб «продавати» ідею стратегування, спробуйте спочатку з’ясувати, чому керівник уникає цього процесу. Поставте прямі, але м’які запитання: «Що для вас означає стратегічна сесія?», «Який у вас досвід?», «Чи знайомі ви з власниками компаній, які задоволені своїм стратегуванням?».
2. Перекладіть стратегування мовою користі для бізнесу
Обміркуйте разом з керівником, які бажані зміни могли б трапитися в компанії та команді. Наприклад, як стратегування допоможе:
3. Покажіть приклади інших компаній
Інколи опір виникає просто через відсутність розуміння, як це може працювати. Поділіться кейсами з ринку – можете сміливо використовувати статтю про стратегування у компанії robota.ua.
4. Почніть з пілотної ініціативи
Не обов’язково одразу робити повноцінну стратегічну сесію. Запропонуйте щось менш масштабне: пів дня для обговорення цілей на квартал у фасилітаційному форматі. Для цього запропонуйте структуру зустрічі та залучіть кожного учасника управлінської команди в обговорення. Якщо керівник побачить ефективний процес – підтримка зросте.
5. Для стратегічних сесій залучайте зовнішнього фасилітатора
Професіонали стратегування запропонують правильну методологію та створять сценарій сесії, який підходить саме під запит вашої компанії. Вони знають, які фреймворки та фасилітаційні вправи використовувати так, щоб кожна хвилина управлінської команди на стратегічній сесії була інвестована з користю для бізнесу.
Крім того, зовнішня особа може поставити незручні, але необхідні питання і допомогти уникнути суб’єктивності в ухваленні рішень.
Це про здатність команди зупинитися, обдумати виклики та зробити свідомий вибір: куди ми йдемо і як туди потрапимо. Якщо власник або СЕО не бачать у цьому цінності, це завжди про щось глибше.
Завдання HRD, як ініціатора змін, – допомогти розпізнати це «щось» та підсвітити можливості для переходу на новий рівень мислення, а отже – на новий рівень результатів.
Читайте ще: Успіхи українського бізнесу в питаннях різноманітності та інклюзивності