Запорука успішності бізнесу – у правильній стратегії перемоги. А ще у команді, яка цю стратегію розуміє і розділяє. Саме тому robota.ua вже котрий рік долучає до стратегування ключових співробітників, які впливатимуть на ефективність реалізації прийнятих на наступний рік рішень.  

Щоб зробити все максимально правильно, ми довіряємо супровід процесу стратегування професійним фасилітаторам – консалтинговій агенції Strategy-UP. 

Валерій Решетняк, СЕО robota.ua 

Протягом вже багатьох років поспіль robota.ua активно займається стратегічним плануванням, в якому бере участь вся команда лідерів. Цей процес дозволяє нам детально проаналізувати макроекономічні показники, технологічний ландшафт, динаміку ринку праці та інші ключові аспекти.

Завдяки глибокому стратегічному плануванню, спільно з висококваліфікованими фахівцями, ми готові відповідати будь-яким викликам зовнішнього середовища. Наша готовність до змін та ефективна внутрішня взаємодія забезпечуються нашим планом, що дозволяє нам легко адаптуватися та досягати максимальної ефективності в роботі команди. Я дякую кожному учаснику та фасилітаторам за продуктивну роботу! 

Тож привідчинемо завісу і розкажемо, як цього року ми працювали над стратегією robota.ua.  

Підготовчий етап

  • Детальний брифінг фасилітаторів із СЕО та інтервʼю з управлінською командою. Це потрібно для того, щоб глибше зрозуміти запит: контекст, особливості бізнесу та очікування від стратегування. Команда має однаково знати «на березі»: що буде найкращим результатом стратегування і що ми хочемо врахувати в процесі.
  • Погодження сценарію стратегічних сесій. Це співтворчість фасилітаторів та нашої команди. Нам потрібно вирішити, з яких «пазлів» буде складатися наш хід думок, які питання ми будемо собі ставити та у якій логічній послідовності. Далі фасилітатори продумують вправи, завдяки яким дискусія буде конструктивною та динамічною.
  • На основі сценарію сесій та вправ, фасилітатори пропонують учасникам зробити певну «домашку» до сесій. Це потрібно для того, щоб всі отримали «концентрат користі» під час зустрічі, а не витрачали час на пошук необхідної інформації.  

Перший етап: створення єдиного інформаційного поля щодо сценарію розвитку подій

Ми розробили три варіанти сценаріїв майбутнього та обрали один, який взяли за основу подальшої роботи над стратегією. Для обраного сценарію ми зробили аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища (PESTLE фреймворк).  

Результат цього етапу: визначені ключові драйвери/можливості росту бізнесу та виклики/загрози, які можуть сповільнити нас. Це наша «реальність» і точка «А», з якої ми стартуємо.  

Другий етап: створення цілей 2024 

Як сказав Марк Твен, той, хто не знає, куди прямує, дуже здивується, потрапивши не туди. У нашій довгостроковій бізнес-стратегії ми вже визначили пʼять ключових векторів. Стратегічні вектори – це фокуси уваги компанії, яких потрібно дотримуватися, щоб досягти річних цілей.  

Тому на сесії ми визначили для кожного вектору очікуваний результат, який ми хочемо отримати в кінці наступного року. Це наша точка «Б», до якої ми обираємо прийти.  

Третій етап: синхронізація

Далі ми порівняли пʼять стратегічних векторів з тими ключовими викликами та можливостями, які обрали на першому етапі. Таким чином ми отримали дуже чітку картинку: для кожного стратегічного вектора ми розуміли, що саме йому може заважати, а що навпаки – допомагати.  

Отже, тепер ми знаємо на чому фокусуємось, що буде найкращим результатом наших зусиль, а також буде сприяти та заважати нам туди прийти. Прийшов час зʼєднати нашу точку «А», де ми є зараз, з точкою «Б», де ми хочемо бути.  

Це наш шлях, який буде складатися з проєктів та ініціатив.  

Четвертий етап: створення ідей проєктів та ініціатив

Щоб мати справді проривні дії, що призведуть до значущих змін, нам потрібен правильний мозковий штурм. Це означає пропонувати ідеї не тільки для того, щоб досягти цілей. Але і для того, щоб скористатися можливостями та обійти ймовірні перешкоди, які ми обрали для кожного стратегічного вектора.  

Пʼятий етап: вибір найпотужніших проєктів на 2024 рік

Щоб прийти до цього етапу, ми зробили багато «домашньої роботи»: 

  • Визначили критерії вибору найкращих проєктів у кожному стратегічному векторі.  
  • Підготували для кожного проєкту його «паспорт»: цілі, етапи, ресурси, ризики. Нам потрібні були розрахунки та цифри – для того, щоб приймати рішення не інтуїтивно, а зважено.  

На самій сесії задача кожного проєктного лідера була презентувати всій команді «паспорт» проєкту. І далі ми всі разом визначали пріоритетність проєктів за відповідними критеріями.  

В результаті ми мали чітку дорожню карту на 2024 рік: для кожного стратегічного вектора обрані головні проєкти, за які проголосувала вся команда.  

Додатковий етап

Пам’ятаєте, на початку ми створили три варіанти сценаріїв майбутнього та обрали один для основної стратегії? Але у нас залишилися ще два альтернативних, про які ми також подумали: 

  • Визначили маркери, за якими ми ідентифікуємо настання кожного сценарію.  
  • Розробили превентивні дії: що ми маємо зробити найближчим часом.
  • Домовились про реактивні дії: що зробимо за умови настання кожного з цих сценаріїв.  

 

Наші лайфхаки:  

  1. Поставитися до стратегування як до проєкту, де є визначена проєктна команда (у нашому випадку СЕО та Key Management).
  2. Зафіксувати чіткі цілі проєкту, таймінг та склад учасників кожної сесії.
  3. Проводити синхрони між сесіями з фасилітаторами та командою проєкту. Рефлексія за результатами, гнучке та швидке внесення змін у наступну сесію (якщо побачили в цьому потребу).
  4. Робити додаткові підготовчі завдання між сесіями. Ми називаємо їх «домашками» – коли учасники готують певну інформацію, збирають дані, рахують цифри, щоб на самій сесії обговорювати інформацію, а не втрачати дорогоцінний час на її пошук.
  5. Проводити стратегічні сесії спринтами – раз на тиждень. Замість того, щоб «вкластися в три дні». Це дозволило нам ясно виконувати поточну, тактичну роботу і свідомо, рівномірно інвестувати енергію у стратегічні речі.  

 

Анна Клименкофасилітаторка та співзасновниця консалтингової агенції Strategy-UP

Вже третій рік супроводжую команду Robota.ua у стратегічному плануванні.  

У стратегування є три головні мети:  

  1. Створення спільного контексту і взаєморозуміння всіх учасників.
  2. Пошук альтернатив і проривних ідей.
  3. Прийняття ключових рішень:  
  • довгострокове бачення та річні цілі: чого хочемо досягнути і як поміряємо наш успіх? 
  • стратегічні вектори: на яких діях для цього будемо фокусуватися? ЩО робити? 
  • ключові проєкти у кожному векторі: ЯК саме реалізувати, те, ЩО ми вирішили робити? Які ресурси потрібні? Які ризики врахувати? Хто і коли буде імплементувати?  

Щоб зробити процес стратегування максимально простим та зрозумілим, ми пропонуємо працювати етапами. 

Кожен етап включає: 

  1. Підготовку команди (ми пропонуємо шаблони та пояснюємо, як з ними працювати).
  2. Стратегічну сесію (пів дня-день) з фасилітацією вправ та дискусій.  
  3. Результат: набір ухвалених рішень, які стають «вкладом» у наступний етап.  

Таким чином, команда створює стратегію, збираючи послідовно на столі всі «пазли» в єдину картину. Ми називаємо це безшовним процесом – коли кожен результат на кожному етапі є цим «пазлом».   

Але все це не спрацює, якщо співробітники не мотивовані та не залучені у бізнес. У компанії robota.ua неймовірно професійна, креативна і відповідальна команда. Саме ці люди – головний фактор не тільки створення правильної стратегії, а і її успішної реалізації у наступному році.  

Пишаюся нашою співпрацею і дякую за довіру Валерію Решетняку, CEO robota.ua, Юлії Бабаєвій, HRD robota.ua, та кожному учаснику наших стратегічних сесій.

Читайте ще: Тімбілдинги з любов’ю. Як robota.ua створює унікальні враження для співробітників?