Про Budni
Наші продукти

Штучний інтелект відкриває бізнесу нові можливості, але водночас створює правові ризики: від втрати конфіденційної інформації до порушення авторських прав та правової невизначеності внаслідок укладання договорів ШІ-агентами.
У статті розглянемо, на що компаніям слід звертати увагу при використанні ШІ, щоб мінімізувати ці ризики.
Віталій Кулинич, старший юрист Asters
Можливості та юридичні ризики впровадження ШІ у бізнесі
Технологія штучного інтелекту разом зі значними можливостями для компаній, зокрема щодо створення контенту, аналітики, виконання дій від імені користувача, несуть значні ризики, зокрема юридичні. Найбільш характерними з них є наступні:
В Україні наразі відсутнє спеціальне законодавство щодо регулювання ШІ. Проте українські компанії можуть потрапляти під правила іноземного законодавства, яке регулює ШІ та діє транскордонно.
Особливо важливим є Закон ЄС про ШІ, який набув чинності 1 серпня 2024 року та встановлює комплексні правила для розробки, введення в обіг і використання систем та моделей ШІ. Він поширюється й на українських розробників та розгортувачів, якщо:
Залежно від ризиків, які створюють системи та моделі ШІ, вказаний закон поділяє їх на категорії та встановлює для них відповідні правила:
Читайте ще: Усе, що треба знати про бронювання працівників: розбираємось з експертами
Дані, які обробляються моделями ШІ, можуть використовуватися для їхнього подальшого навчання. Це створює ризик витоку конфіденційної інформації, оскільки інші користувачі можуть отримати доступ до таких даних моделі.
Щоб зменшити ризики, компанії можуть:
Ізолювання даних критично важливе при обробці персональних даних, особливо якщо вони належать до конфіденційної інформації.
Без такого ізолювання неможливо отримати належну згоду фізичної особи на обробку персональних даних через необмежене коло осіб, які можуть мати доступ до даних, використаних для навчання хмарних моделей.
Ізоляція даних також дозволяє реалізовувати права суб’єктів персональних даних, зокрема право дізнатися, чи обробляються їхні дані, та відкликати згоду на таку обробку.
Згода на обробку персональних даних системами ШІ має враховувати специфіку такої обробки, зокрема, містити:
В Україні законодавство, застосовне до створеного ШІ-контенту, передбачає право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою (ст. 33 Закону «Про авторське право і суміжні права»). Майнові права на такий контент належать постачальникам систем ШІ або їхнім користувачам, тому важливо, щоб умови використання систем гарантували, що права на створений контент належать компанії-користувачу.
Якщо ж контент є оригінальним твором фізичної особи, створеним за допомогою системи ШІ, то немайнові права належать працівнику, а майнові – компанії, якщо інше не передбачено договором (ст. 14 Закону).
Компанії також мають враховувати ризики порушення прав інтелектуальної власності інших осіб на контент, використаний при навчанні моделі ШІ. Тому важливо звернути увагу на завірення постачальників моделі щодо відсутності таких порушень, та чи бере він на себе ризики, якщо відповідні спірні ситуації все-таки виникають.
З іншого боку, слід врахувати ризик втрати авторських прав компанії, якщо напрацювання працівників використовуються для навчання моделей ШІ. Ізоляція таких напрацювань допомагає мінімізувати такий ризик.
Читайте ще: Звільнення за угодою сторін: що має знати працівник?
Системи ШІ, що діють від імені користувачів та укладають договори, набувають популярності. Однак, загальний підхід, закріплений у законодавстві Україні (ст. 638 ЦК) не передбачає можливості укладення договорів комп’ютерними програмами, винятки є лише для окремих типів договорів (ст. 650 ЦК – ринки капіталу, аукціони тощо).
Компанії можуть мінімізувати ризики такої невизначеності, підтверджуючи умови договорів після їхнього узгодження ШІ-агентом або вчиняючи конклюдентні дії, що засвідчують волю компанії (ст. 205 ЦК). Підхід з додатковим підтвердженням захищає також від укладення договорів ШІ-агентами всупереч інтересам компанії.
Зважаючи на ризики про які йшлося вище, важливо прописати у таких документах наступне:
Коротко – так. Однак, компанія має вчинити певні дії, спрямовані на виникнення у неї прав на такий контент та зменшення ризиків порушення прав інтелектуальної власності інших осіб, про які зазначалося вище.
Читайте ще: Релокація, дистанційка, повістки: як закон захищає працівників?