Про Budni
Наші продукти

Повномасштабна війна змусила український бізнес швидко адаптуватися до нових реалій: компанії переходять на дистанційний формат, релокують команди, а працівники все частіше отримують повістки та проходять військово-лікарські комісії. У цих умовах виникає багато запитань: які гарантії має мобілізований працівник, чи зобов’язаний роботодавець документувати релокацію та як правильно оформити дистанційну роботу?
Розбираємося разом із експерткою, які права працівників захищає закон у період воєнного стану – і що має знати кожен роботодавець і працівник.
Олена Воронкова, адвокатка Адвокатського бюро «Івана Хомича»
Життєва ситуація
Після початку повномасштабної війни компанія перевела частину команди на дистанційну роботу, а іншим запропонувала релокацію в безпечніший регіон. Один із працівників, Андрій, залишився у своєму місті, отримав повістку та звернувся до керівництва із запитом щодо гарантій на час можливої мобілізації. Роботодавець не може чітко пояснити, чи зберігається за ним робоче місце та зарплата, якщо його призвуть. Інша частина колег скаржиться, що під час релокації умови роботи не були офіційно задокументовані. У команді виникла плутанина щодо прав і обов’язків працівників у воєнний час.Які гарантії щодо збереження місця роботи та заробітної плати передбачені для мобілізованих працівників?
Закон гарантує мобілізованим працівникам право повернутися на свою посаду після завершення служби. Це закріплено в ч. 3 ст. 119 КЗпП.
До липня 2022 року за такими працівниками також зберігався середній заробіток. Але після внесення змін Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 роботодавці більше не зобов’язані виплачувати заробітну плату на час служби – зберігається лише місце роботи і посада.
Чи повинен роботодавець оформлювати письмові накази/додаткові угоди при релокації працівників у інший регіон?
Зміна місця або режиму роботи з ініціативи роботодавця є зміною істотних умов праці та має бути належним чином оформлена. Відповідно до статті 32 КЗпП України, працівника потрібно попередити про зміни за 2 місяці. Якщо ж ініціатором є сам працівник, зміни можуть бути оформлені наказом у строк, погоджений сторонами.
Читайте ще: Перевірка кандидатів перед працевлаштуванням: межі дозволеного для роботодавця
Які правила дистанційної роботи діють у період воєнного стану та що обов’язково має бути прописано в трудовому договорі?
Згідно зі статтею 60-2 Кодексу законів про працю України, дистанційна робота потребує укладання письмового трудового договору, у якому мають бути визначені ключові умови:
Водночас у разі загрози надзвичайної ситуації або збройної агресії підприємство може перевести працівників на дистанційну роботу без двомісячного попередження – це передбачено ч. 11 ст. 60-2 КЗпП України.
Ні, роботодавець не має права звільняти працівника лише через те, що він отримав повістку, проходить ВЛК або підлягає призову. Таке звільнення є незаконним.
Права працівника у цьому випадку захищені одразу кількома нормами законодавства:
Отже, роботодавець повинен забезпечити працівнику всі гарантії, передбачені законодавством, включно із збереженням робочого місця та правом повернення до роботи після завершення служби.
Читайте ще: Робота в умовах відключення електрики: що потрібно знати роботодавцям і працівникам?