Джетлаг (англ. jet lag – «літаковий збій») – це тимчасовий збій біологічних ритмів, який виникає після перельoту через кілька часових поясів. Наприклад, ви перелетіли з Києва до Нью-Йорка, а ваше тіло все ще живе за київським часом, хоча годинник показує зовсім інше. Організм губиться, не розуміє, коли спати, а коли – працювати.


А тепер уявіть, що це відбувається щодня. Тільки ви нікуди не літаєте – просто йдете на роботу. Саме це є соціальний джетлаг – ваш внутрішній годинник працює за одним ритмом, а робота вимагає зовсім іншого. До прикладу, роботодавець запланував нараду на 9:00, а організм ще відпочиває, адже прокидаєтеся ви о 10:30.


Проблематика


За різними дослідженнями, 15-20% дорослих мають різницю більше ніж у годину між режимом сну у будні та у вихідні. Для організму це ніби постійні мініподорожі через часові пояси – тільки ви не летите у відпустку, а просто намагаєтеся дотягнути до п’ятниці.


Хронотипи


Ми звикли ділити людей на «жайворонків» та «сов», але насправді хронотипів значно більше – від дуже ранкових до дуже вечірніх, а також нейтральних (так званих «голубів»).


Хронотип – це не звичка і не примха, а фізіологічна особливість, яка залежить від біоритмів, генетики, віку, середовища та навіть рівня освітленості, у якій людина проводить час. Діти частіше активні вранці, підлітки – ввечері, а в дорослому віці хронотип знову змінюється.


Попри це, корпоративна культура досі переважно орієнтується на «жайворонків»: ранній початок робочого дня вважається нормою, активність вранці – показником дисципліни, а людей, які більш продуктивні ввечері, часто сприймають як менш організованих. Але «сова» не обирає бути совою – це біологія.


Чим соціальний джетлаг шкодить співробітникам і бізнесу?


Здавалося б, немає нічого страшного в тому, що ви прокинулися трохи втомленими. Адже у нашій культурі недосип ледь не вважається символом продуктивності. Та навіть якщо ви спите 7-8 годин, це ще не означає, що організм працює у своєму природному ритмі.


Насправді соціальний джетлаг має потужний накопичувальний ефект, і його наслідки рано чи пізно даються взнаки – як для працівника, так і для компанії.


1. Знижується продуктивність


Коли людина працює не у свій піковий час, вона повільніше виконує завдання, частіше допускає помилки та гірше концентрується. Вечірній хронотип у ранковому офісі – це як ноутбук із 20% заряду. Такого працівника легко звинуватити в лінощах чи «недостатній мотивації», хоча проблема – не у волі, а в біології.


2. Погіршується здоров’я


Дослідження (а також життєвий досвід) показують, що соціальний джетлаг пов’язаний із:


    

  • порушеннями метаболізму;
    • 

  • підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань;
    • 

  • хронічним стресом і тривожністю, що може перерости у тривожний розлад;
    • 

  • постійною втомою та зниженням загального тонусу.
    • 



Коли ми роками змушуємо організм працювати в режимі, який суперечить природним біоритмам, тіло фактично живе у стані хронічного виснаження.


3. Вигорання та фінансові втрати для компанії


Співробітники, чий робочий графік не відповідає їхньому хронотипу, мають нижчу залученість, швидше вигорають і частіше звільняються. Важко залишатися вмотивованим, коли тіло постійно «протестує» проти режиму.


Для бізнесу це означає більше лікарняних, падіння продуктивності, зниження якості роботи та збільшення плинності кадрів. А в умовах конкуренції за таланти це особливо болісно.


Читайте ще: Wellbeing як стратегія: 8 прикладів від світових і українських роботодавців


Чому вплив соціального джетлагу на співробітників і бізнес став актуальним саме зараз?


Після пандемії стало очевидно: коли співробітникам дозволяють працювати у власному темпі, вони стають не лише продуктивнішими, а й значно лояльнішими. Компанії нарешті усвідомили, що біоритми – це не дрібниця, а ключовий фактор ефективності, добробуту та довгострокової залученості.


До цього додається стійкий HR-тренд на турботу про добробут персоналу та персоналізацію досвіду співробітників. Бізнес починає дивитися на графіки роботи крізь призму науки та реальних потреб людей, а не традиційних шаблонів.


Що можуть зробити компанії?


Нижче – інструменти, які довели ефективність у різних організаціях і які легко впровадити.


 Гнучкий старт робочого дня


Дозвольте співробітникам обирати час початку роботи в межах 8:00-11:00. Це простий спосіб зменшити соціальний джетлаг і краще збалансувати роботу та особисте життя.


 Розумне планування зустрічей


Перенесіть ключові наради на час після 11:00 – пікові години більшості хронотипів перетинатимуться, а ефективність зустрічей зросте. Люди будуть уважнішими і продуктивнішими, а не боротимуться зі сном.


 Фокус на результат, а не на години


Традиційна схема робочого дня «з 9 до 18» має відійти в минуле. Орієнтація на результат (KPI, OKR) дає свободу планування і зменшує потребу «жити проти себе».


Важливо

Уникайте гібридних схем, коли співробітник повинен відпрацювати певну кількість годин для досягнення KPI – це один з найбільш стресових факторів.


 Персоналізовані графіки


HR може провести опитування про хронотипи та продуктивні години. Це допоможе краще планувати дедлайни та уникати нарад, на які всі приходять «як зомбі».


Гібридний формат роботи


Віддалена або частково віддалена робота дає людям можливість підлаштовувати сон, харчування та робочі блоки під свої природні ритми без стресу і поспіху.


Застереження

Якщо робота передбачає чіткі робочі години, є ризик опинитися в стані перманентного робочого дня через відсутність чітких меж між роботою та домом.


 Освітні програми


Короткі воркшопи про сон, циркадні ритми та хронотипи підвищують обізнаність співробітників. Особливо це важливо для HR-фахівців та керівників команд. Часто проблема ховається не у відсутності бажання працювати, а в нерозумінні власного організму.


 Регулярні опитування


Щоквартальні мініопитування дозволять відстежити, чи справді зміни покращують якість життя команди.


Пам’ятайте

Опитування ефективні у разі, якщо керівництво прислухається до відповідей і впроваджує зміни. Інакше вони можуть викликати роздратування.


Чому бізнесу це вигідно?


Компанії, які впроваджують гнучкі графіки роботи, отримують суттєві переваги:


    

  • менше пропусків через втому;
    • 

  • вищу продуктивність;
    • 

  • зниження ризику вигорання;
    • 

  • більшу залученість співробітників;
    • 

  • сильніший бренд роботодавця.
    • 



Повага до біоритмів – це не просто комфорт заради комфорту. Це стратегічний крок для підвищення ефективності та стійкості бізнесу у довгостроковій перспективі.


Висновок


Термін «соціальний джетлаг» може звучати як модна тенденція, але насправді це серйозна соціально-економічна проблема, яка виникла ще на ранніх етапах організації найманої праці. Вона впливає не лише на здоров’я людей, а й на ефективність компаній.


У сучасному світі, де гнучкість стає нормою, організації, які враховують різні хронотипи, отримують команду сильнішу, здоровішу та більш мотивовану.


Якщо такий підхід стане стандартом, ми нарешті перестанемо почуватися «туристами» у власному робочому дні.


   Катерина Рябовол, авторка медіаплатформи budni


Читайте ще: Формула лояльності: чому IDS Ukraine має найвідданіших співробітників