Про Budni
Наші продукти
Так часто трапляється, що теперішня точка у нашому житті здається нецікавою чи негідною якихось подій або предметів. Особливо це відчуття загострилося під час війни. Коли нам здається, що зараз святкування дня народження, відпустка чи покупка нового телефону не на часі. Ми очікуємо, що все налагодиться і тоді нарешті можна буде почати жити на повну. Якщо ви впізнали себе у цьому описі, то швидше за все маєте синдром відкладеного життя. Що це таке, які його особливості під час війни та як навчитися жити попри зовнішні обставини – далі в матеріалі.
Що таке «синдром відкладеного життя»
По-перше, цей синдром – не хвороба і до нього скептично ставляться у психологічній дискусії. Проте він продовжує обговорюватися серед людей та має одну ключову особливість.
Людині, яка має синдром відкладеного життя, здається, що у цю мить вона проживає щось несправжнє, що її життя десь попереду і десь там в майбутньому вона буде щаслива.
Найбільше від синдрому страждають люди 20-40 років. Адже підлітки ще не здатні аналізувати своє теперішнє та майбутнє, а люди старшого віку намагаються не відкладати все на потім, адже, можливо, їм залишилося не так багато, щоб здійснити задумане. Дається в знаки тут і радянське виховання із найкращим сервізом, схованим у серванті, чи рушниками, які бережуться для онуків.
З війною відчуття, що життя стало на паузу і розпочнеться лише після перемоги – загострилося ще більше.
Українці із синдромом відкладеного життя можуть помітити зараз у себе такі симптоми:
Ви можете цілеспрямовано відкладати усі або частину справ на закінчення війни і свідомо дотримуватися цієї позиції. Проте якщо ви стали невільним заручником, що спостерігає за плинністю життя і хоче щось змінити, пропонуємо декілька дієвих способів, що допоможуть здолати синдром та почати жити тут і зараз.
Для тих, хто вагається, чи варто боротися із синдромом відкладеного життя під час війни, попереджаємо: він впливає на абсолютно всі сфери і тривале перебування в такому стані здатне збити ваші життєві орієнтири, змінити ставлення до себе та навколишніх, привести до апатії чи навіть депресії.
Тетяна Ковальчук, авторка медіаплатформи budni
Читайте ще: Як навчитися бути в потоці та чому це корисно для роботи? Поради психологині
Читайте більше за тегами: