Соціальна реінтеграція є ключовим процесом у відновленні військовослужбовців і військовослужбовиць, які повертаються з війни. Успішна адаптація ветеранів і ветеранок до цивільного життя, забезпечення добробуту військових, зокрема їхня освіта та працевлаштування, є не лише важливим чинником соціальної стабільності, а й рушієм економічного розвитку України.


Так, сьогодні це завдання є одним із пріоритетних напрямків діяльності державної політики у ветеранській сфері. Водночас ветерани та ветеранки стикаються з низкою викликів при пошуку роботи та адаптації на нових робочих місцях. І розуміння цих барʼєрів є ключовим для розробки ефективних державних і корпоративних програм сприяння реінтеграції, працевлаштуванню та адаптації військових, які повертаються з фронту.


В нашому матеріалі — результати дослідження про перспективи працевлаштування ветеранів і ветеранок у цивільному житті, а також практичні поради для роботодавців щодо подолання бар’єрів і адаптаційних викликів колишніх військових. В його основі — три опитування, проведені спільними зусиллями Міністерства у справах ветеранів, Українського ветеранського фонду та robota.ua у квітні-травні 2025 року:


    

  • кількісне опитування ветеранів і ветеранок з метою встановлення взаємозв’язку між тривалістю адаптаційного періоду після звільнення зі служби та успішністю працевлаштування;
    • 

  • кількісне опитування роботодавців з метою визначення загальних настроїв бізнесів щодо працевлаштування ветеранів і ветеранок;
    • 

  • якісне опитування ветеранів і ветеранок з метою глибокого дослідження особливостей адаптаційного періоду.
    • 



Які перспективи працевлаштування у цивільному житті мають ветерани та ветеранки?


Цільова аудиторія опитування — ветерани та ветеранки, які мали досвід звільнення зі служби та пошуку роботи. Щодо соціально-демографічних характеристик вибірки, то більшість респондентів — чоловіки (88,2%) віком від 25 до 59 років (95%) з вищою освітою (62%). Майже всі опитані на момент дослідження вже не були чинними військовослужбовцями (88,2%), а половина (49,5%) мали статус осіб з інвалідністю.


Вплив навичок, здобутих на службі, на працевлаштування в цивільному житті


Цікавим є той факт, що серед найбільш поширених навичок, здобутих під час військової служби, переважають софт скіли, а не спеціалізовані чи технічні навички. Так, найбільш поширеними практичними навичками серед ветеранів і ветеранок є швидка адаптивність до нових умов (73%), навички першої медичної допомоги (67,4%), навички роботи в команді (66,5%) та навички управління людьми (64,6%).


Які навички здобули під час служби


Щодо користі навичок, здобутих під час військової служби, думки опитаних розділилися майже порівну. На питання, чи сприятимуть набуті під час служби навички їхньому працевлаштуванню у цивільному житті, 42,4% відповіли ствердно, а ось 43,7% вважають, що набуті навички не сприятимуть працевлаштуванню. Історії опитаних ветеранів і ветеранок також підтверджують, що вимоги до навичок на військовій спеціальності часто суттєво відрізняються від навичок, необхідних для суміжної спеціальності у цивільному житті.


Сприяння навичок у цивільній кар'єрі


Чи будуть сприяти набуті під час служби навички вашому працевлаштуванню у цивільному житті?


Перешкоди при працевлаштуванні ветеранів і ветеранок та основні виклики після працевлаштування


Понад половина опитаних ветеранів і ветеранок (57%) зіштовхнулися з перешкодами під час працевлаштування після завершення служби. Цікаво, що поширене уявлення про те, що ветерани з інвалідністю частіше стикаються з труднощами, не підтвердилося. Також не знайшла підтвердження гіпотеза, що колишні військові з нижчим рівнем освіти частіше мають труднощі з працевлаштуванням.


Найбільш поширеними серед опитаних ветеранів і ветеранок перешкодами при працевлаштуванні є:


    

  • невідповідність заробітної плати потребам — 37,3%;
    • 

  • проблеми з фізичним здоровʼям — 36,3%;
    • 

  • психоемоційний стан — 25,5%;
    • 

  • дискримінація — 23,3%;
    • 

  • брак досвіду — 14,3%;
    • 

  • втрата професійних навичок за час служби — 14%.
    • 



Перешкоди при працевлаштуванні ветеранів


Отже, військові, які повертаються з фронту, стикаються не лише з очевидними проблемами — такими як освітні бар’єри чи труднощі з адаптацією, — а й з відчуттям втрати значущості своїх дій. Часто ветерани та ветеранки зізнаються, що їм складно повертатися до повноцінного цивільного життя через внутрішній конфлікт: усвідомлення того, що побратими досі перебувають на війні. Для них важливо знаходити роботу, яка дає відчуття значущості власного внеску.


Щодо заходів та установ, які мали б усувати перешкоди при працевлаштуванні ветеранів і ветеранок, лише меншість респондентів вважають їх справді корисними. Понад половина військових не проходили курси з перекваліфікації після звільнення зі служби, а корисними ці курси виявилися лише для 18,3% респондентів.


Також більшість опитаних (53,3%) не зверталися до центрів зайнятості щодо працевлаштування після отримання статусу УБД. Серед тих, хто звертався, 34,3% не отримали бажаного результату, а лише 12,5% повідомили про задовільний досвід.


Чи звертались за допомогою при працевлаштуванні


Згадані вище фактори перешкоджали як пошуку нового місця роботи, так і поверненню на останнє місце роботи перед мобілізацією. Більшість ветеранів і ветеранок не повернулися до нього після завершення служби (63,3%) — зазвичай це пояснюється потребою в довшому адаптаційному періоді після завершення служби.


А топ-три основні причини звільнення з першого цивільного місця роботи після військової служби відповідають найпопулярнішим перешкодам при працевлаштуванні:


    

  • заробітна плата — 25,8%;
    • 

  • проблеми з фізичним здоровʼям — 18,3%;
    • 

  • психоемоційний стан, викликаний зміною середовища та цінностей людей навколо — 15,2%;
    • 

  • відсутність відчуття приналежності до колективу — 13%;
    • 

  • відсутність відчуття важливості виконуваної роботи — 13%.
    • 



Причини звільнення


Перехідний період та його вплив на працевлаштування ветеранів і ветеранок у цивільному житті


Процес працевлаштування військові в середньому починають через чотири місяці після звільнення зі служби, однак цей термін є індивідуальним. У середньому опитані ветерани та ветеранки працювали на першому місці роботи після звільнення 11 місяців, хоча ці показники значно варіюються.


Щодо оптимальної тривалості перехідного періоду після повернення з війни до початку роботи, респонденти відповіли так:


    

  • 2 тижні — 7,5%;
    • 

  • 3 місяці — 30,2%;
    • 

  • 6 місяців — 34,6%;
    • 

  • 1 рік — 17,8%;
    • 

  • 1,5 року і більше — 10%.
    • 



Майже всі учасники інтерв’ю висловили потребу в індивідуальному підході до визначення оптимальної тривалості перехідного періоду для колишніх військових перед працевлаштуванням. Вони також наголошували на важливості врахування особистого досвіду та особливостей психіки кожної людини. На основі власного досвіду респонденти називали як мінімальні періоди — два місяці, пів року, так і рік.


Водночас не всі учасники погоджуються з тим, що тривалий адаптаційний період позитивно впливає на успішне працевлаштування. Це ще раз підкреслює потребу в індивідуальному підході.


Бажані сфери працевлаштування для ветеранів і ветеранок та необхідні заходи підтримки 


Найбільш бажаними сферами працевлаштування для респондентів стали:


    

  • державна служба — 35,4%:
    • 

  • місцеве самоврядування — 27,6%;
    • 

  • військова справа — 25,5%;
    • 

  • охорона — 24,2%;
    • 

  • перевезення та логістика — 22,7%.
    • 



Загалом ветерани та ветеранки найчастіше згадували не про конкретні привабливі для працевлаштування сфери, а про характеристики, які роблять ці сфери привабливими. Також вони наголошують на важливості умов роботи, зокрема потребі менше працювати з людьми.


Щодо видів підтримки в працевлаштуванні, яких найбільше потребують колишні військові, то пріоритети ветеранів і ветеранок є такими:


    

  • перекваліфікація — 50%;
    • 

  • квотування робочих місць для ветеранів, гарантоване законодавством — 49,7%;
    • 

  • врахування військового досвіду за досвід роботи за спеціальністю — 47,2%;
    • 

  • додаткова освіта — 46,6%;
    • 

  • супровід у працевлаштуванні — 45,3%;
    • 

  • програми психологічної підтримки — 45,3%;
    • 

  • програми інтегрування осіб з інвалідністю — 44,4%;
    • 

  • адаптаційні тренінги — 43,8%;
    • 

  • продовження перехідного періоду після повернення зі служби перед працевлаштуванням — 38,2%;
    • 

  • можливість вільного графіка роботи — 37,6%;
    • 

  • створення сайту пошуку роботи для ветеранів і ветеранок — 36%;
    • 

  • курси англійської мови — 34,2%;
    • 

  • профорієнтаційні консультації — 27,6%.
    • 



Якої допомоги потребують ветерани


Погляд роботодавців на працевлаштування ветеранів і ветеранок


Цільова аудиторія опитування — представники комерційних компаній, а також державного та громадського секторів, які є потенційними роботодавцями для ветеранів і ветеранок. Більшість респондентів — HR-фахівці (45,2%), а також керівники, партнери або засновники компаній (25,2%). Вони переважно представляють малий (28,4%), середній (28,4%) і великий (19,4%) бізнес. Чверть компаній, що взяли участь в опитуванні, працюють у Києві (27,7%), решта — в інших регіонах України.


Щодо кількості працевлаштованих ветеранів і ветеранок, то 37,4% представників бізнесу повідомили, що на момент опитування в їхній компанії таких працівників не було. Про працевлаштування до 5 колишніх військових повідомили 28,4% респондентів, від 6 до 10 осіб — 14,8%, від 11 до 50 осіб — 9,0%, від 51 до 100 осіб — 3,9%. Ще 1,3% учасників зазначили, що в їхній компанії працює понад 500 ветеранів і ветеранок.


Вплив навичок, здобутих на службі, на працевлаштування в цивільному житті


Серед навичок, які опитані роботодавці вважають корисними для працевлаштування у їхніх компаніях, найбільш популярними були софт скіли:


    

  • навички роботи в команді — 54,2%;
    • 

  • швидка адаптивність до нових умов — 49,0%;
    • 

  • критичне мислення — 41,3%;
    • 

  • комунікативні навички — 40,6%;
    • 

  • навички управління людьми — 37,4%. 
    • 



Отже, найбільш поширені серед колишніх військових м’які навички є також найбільш затребуваними серед роботодавців.


Під час розгляду кандидатів на вакансію, за умови однакового професійного рівня, 43,2% опитаних роботодавців надаватимуть перевагу ветерану або ветеранці. 40% зосереджуються виключно на рівні компетенцій, а 2,6% оберуть кандидата без статусу ветерана/ветеранки.


Вибір роботодавця


Якщо ж вибір стоїть між кандидатом, який краще підготовлений до виконання роботи, але не має військового досвіду, і кандидатом-ветераном/ветеранкою з дещо нижчим рівнем компетенцій, більшість роботодавців (51,6%) оберуть першого — тобто пріоритет надається саме компетенціям. Натомість 22,6% респондентів у такій ситуації віддадуть перевагу ветерану або ветеранці.


Вибір роботодавця


Заходи підтримки для ветеранів і ветеранок


Найбільш корисними та ефективними заходами та програмами для підтримки працевлаштованих у компанії колишніх військових, на думку роботодавців, є:


    

  • перекваліфікація — 32,9%
    • 

  • можливість вільного графіка роботи — 22,6%;
    • 

  • програми психологічної підтримки — 21,9%;
    • 

  • додаткова освіта — 18,7%;
    • 

  • адаптаційні тренінги — 18,7%;
    • 

  • можливість працювати онлайн — 16,8%;
    • 

  • тренінги щодо особливостей роботи та комунікації з ветеранами для співробітників — 16,1%;
    • 

  • менторство — 14,8%;
    • 

  • програми інтегрування осіб з інвалідністю — 10,3%.
    • 



А 34,2% роботодавців не мають таких програм або вважають їх неефективними.


Отже, загалом погляди роботодавців на працевлаштування ветеранів і ветеранoк є позитивними. Водночас варто враховувати, що під час відповідей на подібні запитання респонденти схильні надавати соціально схвалювані відповіді.


Читайте ще: «Реінтеграція ветеранів починається задовго до демобілізації»: Тетяна Лоза, HR бізнес-партнерка корпорації «Біосфера»