Прагнучи фінансової незалежності, самореалізації, а інколи й через необхідність, неповнолітні особи з’являються на ринку праці. Роботодавці мають пам’ятати, що вони відповідають за забезпечення безпечних і здорових умов праці для неповнолітніх працівників, водночас неповнолітні працівники несуть відповідальність за дотримання безпечного виконання обов’язків на роботі. Про ключові законодавчі аспекти праці неповнолітніх під час війни розповідає експертка.


Якщо у вас є запитання до юристів, які потребують роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.


Ксенія Лотош


Ксенія Лотош, юристка практики трудового права адвокатського об’єднання Arzinger


З якого віку в Україні можна працевлаштовувати неповнолітніх?


В Україні дозволяється працевлаштування неповнолітніх осіб, однак встановлюються вимоги щодо мінімального віку працівника.


За загальним правилом ст. 188 КЗпП України, підлітки можуть укладати трудові договори вже з 16-річного віку. Проте працевлаштування до досягнення цього віку як виняток теж можливе, але вже за згодою одного з батьків (або особи, що замінює батьків) – з 15 років.


Якщо працевлаштуватись бажає особа 14-річного віку, то це можливо лише за згодою одного із батьків (або особи, що замінює батьків) і за умови допущення до виконання легкої роботи, яка не завдає шкоди здоров’ю та не заважає її навчанню.


Варто звернути увагу, що в Україні пропонується також запровадження учнівського договору для залучення, в тому числі неповнолітньої, молоді до праці з метою здобуття професійних навичок. Такі пропозиції наразі включено до проєкту Трудового кодексу України.


Працевлаштування неповнолітніх


Зважаючи на вік таких працівників та особливі потреби в захисті їх прав та інтересів, чинне законодавство про працю передбачає низку особливих правил та гарантій.


Перш за все, неповнолітній працівник не може бути прийнятий на роботу без попереднього медичного огляду відповідно до ст. 191 КЗпП України. Надалі такі працівники мають проходити щорічний обов’язковий медичний огляд до досягнення 21 року, відповідно до ст. 169 КЗпП України.


Окрім того, неповнолітніх працівників заборонено залучати до певних видів робіт (нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні, важких робіт, а також робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, підземних робіт – ст. 192 КЗпП України).


Оформлення трудових відносин з неповнолітніми


Щодо власне оформлення відносин з такими працівниками, то законодавство встановлює обов’язок укладення трудового договору з ними виключно у письмовій формі (тоді як для більшості інших категорій працівників дозволяється і усний трудовий договір) – за ст. 24 КЗпП України. Решта вимог та правил щодо процедури працевлаштування – така ж як і у працевлаштуванні дорослих працівників.


Для неповнолітніх працівників не встановлюється випробувальний строк (ст. 26 КЗпП України), однак під час дії воєнного стану, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», випробувальний термін може бути встановлений, зокрема і для неповнолітніх.


Також можуть встановлюватись інші додаткові гарантії, однак варто зазначити, що неповнолітні працівники користуються тими ж правами (не в меншому обсязі), що і дорослі працівники.


Час роботи та відпочинку неповнолітніх працівників


Для неповнолітніх працівників встановлюється скорочений робочий день (ст. 51 КЗпП України):


    

  • віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
    • 

  • віком від 15 до 16 років – 24 години на тиждень;
    • 

  • віком від 14 років – 24 години на тиждень у період канікул, 12 годин на тиждень у випадку роботи у вільний від навчання час.
    • 



Оплата праці при цьому здійснюється у повному розмірі як за працю на таких роботах при повній тривалості щоденної роботи (тобто повний посадовий оклад за відповідною роботою) – ст. 194 КЗпП України.


Як вже було згадано, такі працівники не можуть працювати у нічний час, вихідні та залучатись до надурочних робіт.


Також такі працівники мають подовжену тривалість основної щорічної відпустки – 31 календарний день (ст. 75 КЗпП України, ч. 8 ст. 6 Закону України «Про відпустки») та особливі гарантії надання відпусток.


Згідно зі ст. 195 КЗпП України, щорічна відпустка для працівника віком до 18 років надається у зручний для нього час і не потрібно дотримуватись норми про відпрацювання шести місяців для отримання відпустки.


Також неповнолітні працівники, які навчаються у закладах освіти, мають право на додаткові відпустки для підготовки та складання іспитів тривалістю відповідно до типу іспиту та рівня закладу освіти (ст. 13-14 Закону України «Про відпустки»).


Чи можна звільнити неповнолітнього?


З неповнолітніми працівниками можна припинити трудові відносини за загальними правилами та підставами за законодавством про працю України.


Однак відповідно до ст. 198 КЗпП України, звільнення таких осіб з ініціативи роботодавця допускається тільки за згодою служби у справах дітей, а у разі скорочення, звільнення через виявлення невідповідності неповнолітнього працівника його посаді чи поновлення раніше звільненого працівника, можливе лише з подальшим працевлаштуванням такого працівника на іншій роботі.


Окрім того, у певних випадках звільнення неповнолітнього працівника можуть вимагати його батьки (піклувальники) або Держпраці – якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього працівника або порушує його інтереси (ст. 199 КЗпП України).


Читайте ще: Що говорить закон про звільнення та скорочення працівників під час воєнного стану?