У сучасному світі межа між роботою та особистим життям все частіше розмивається, тому питання балансу між роботою та особистим життям особливо актуальне.


Віддалений формат, гнучкий графік, постійна доступність у месенджерах – усе це створює ілюзію, що працівник завжди «на зв’язку». Проте за трудовим законодавством України є чіткі норми щодо робочого часу, відпочинку та компенсації за понаднормову роботу.


У статті розглянемо правові аспекти work-life balance, межі відповідальності роботодавця і працівника, а також способи захисту свого права на відпочинок.


Нагадуємо, якщо у вас є запитання до юристів, які потребують роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.


Марина Івіна


Марина Івіна, адвокатка GRACERS


Чи має право роботодавець вимагати відповідати на листи або дзвінки після завершення робочого дня? 


Ні, роботодавець не має права вимагати від працівника відповідати на листи або дзвінки після завершення робочого дня без відповідної компенсації. Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України, нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.


Після завершення робочого часу працівник має право на відпочинок, і залучення його до роботи поза встановленим графіком можливе лише у виняткових випадках з відповідною оплатою.


Чи може роботодавець призначати наради або давати робочі завдання у вихідні дні без письмового наказу чи змін до графіка? 


Роботодавець не має права залучати працівника до роботи у вихідні дні без його згоди та без відповідного наказу або змін до графіка роботи. Залучення до роботи у вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, визначених статтею 71 КЗпП, і потребує письмового наказу та компенсації.


Відповідно до статті 72 КЗпП, робота у вихідний день може компенсуватися: за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.


Що є порушенням права працівника на відпочинок згідно з Кодексом законів про працю України?


Порушенням права на відпочинок є:


    

  • залучення до роботи понад встановлену норму без відповідної компенсації (ст. 50 КЗпП);
    • 

  • залучення до роботи у вихідні або святкові дні без законних підстав і компенсації (ст. 71 КЗпП);
    • 

  • ненадання щорічних відпусток або скорочення їх тривалості без законних підстав (ст. 74 КЗпП).
    • 



Чи може роботодавець контролювати активність віддаленого працівника після 18:00? 


Роботодавець не має права контролювати активність працівника після завершення робочого часу без його згоди. Контроль можливий лише в межах встановленого робочого часу, визначеного трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.


Як довести порушення меж особистого часу, якщо співробітник працює віддалено?


Для доведення порушення меж особистого часу віддаленого працівника слід:


    

  • зберігати записи про комунікації (електронні листи, повідомлення, дзвінки) поза робочим часом;
    • 

  • фіксувати вимоги роботодавця щодо виконання завдань у неробочий час;
    • 

  • звернутися до профспілки або відповідних органів для захисту своїх прав.
    • 



Чи діє в Україні «право на відключення»? 


В Україні «право на відключення» законодавчо не закріплене. Однак Конституція України гарантує право на відпочинок (ст. 45), а КЗпП встановлює норми щодо робочого часу та відпочинку. Тому працівник має право не відповідати на робочі комунікації поза робочим часом без відповідної компенсації.


Що робити працівнику, якщо керівник регулярно комунікує поза межами робочого часу та очікує миттєвої відповіді? 


Працівнику слід:


    

  • письмово повідомити керівника про встановлений робочий час і право на відпочинок;
    • 

  • якщо ситуація не змінюється, звернутися до профспілки або Державної служби України з питань праці для захисту своїх прав.
    • 



Як правильно відмовити роботодавцю в позаробочій комунікації?


Відмовляючи роботодавцю, слід:


    

  • ввічливо нагадати про встановлений робочий час і право на відпочинок;
    • 

  • пояснити, що виконання завдань поза робочим часом можливе лише за додаткову оплату або у виняткових випадках, передбачених законодавством.
    • 



Що загрожує роботодавцю у разі порушення права працівника на відпочинок?


Порушення норм робочого часу може призвести до:


    

  • адміністративної відповідальності, включаючи штрафи;
    • 

  • судових позовів від працівників щодо компенсації за надурочну роботу;
    • 

  • погіршення репутації компанії та зниження мотивації працівників.
    • 



Читайте ще: Праця неповнолітніх: що дозволено, а що – ні?