Роботодавець пропонує «пройти випробувальний термін», а офіційне оформлення обіцяє згодом? Такі ситуації трапляються доволі часто, особливо в умовах нестабільного ринку праці. Працівники погоджуються, сподіваючись на довгострокову співпрацю, але ризикують залишитися без офіційного стажу, соціальних гарантій і навіть зароблених коштів.

Чи законно працювати без офіційного оформлення? Як довести факт виконання роботи? І куди звертатися, якщо роботодавець затягує з працевлаштуванням? Про це розповідає Ірина Заквацька, помічниця юриста Адвокатського об’єднання «Максим Боярчуков та партнери».

Нагадуємо, якщо у вас є запитання до юристів, які потребують розяснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.

Ірина Заквацька

Чи є законним допуск до роботи без наказу та трудового договору?

Ні. За українським законодавством працівника не можна допустити до роботи без укладення трудового договору та видання наказу про прийняття.

Юридичним підґрунтям для виникнення трудових відносин є трудовий договір. Якщо людина фактично працює без оформлення – це вже порушення трудового законодавства і ризик серйозних штрафів для роботодавця. Тому жодні обіцянки «оформимо пізніше» не роблять таку роботу легальною.

Як правильно зафіксувати факт виконання роботи без офіційного оформлення?

Головне правило – збирати будь-які докази, що підтверджують факт роботи. Це можуть бути:

  • скріни листування;
  • письмові угоди;
  • завдання;
  • робочі файли;
  • доступ до корпоративних систем;
  • акти приймання-передачі робіт;
  • графіки змін;
  • фото/відеофіксація робочого процесу;
  • скріни виплат або виплати «в конверті»;
  • свідчення колег або клієнтів. 

Чим більше доказів – тим сильніша позиція працівника, оскільки ці докази стануть підставою для звернення до Держпраці або суду.

Які докази найкраще підтверджують фактичні трудові відносини?

Найкращими доказами фактичних трудових відносин, у разі відсутності письмового договору, є документи, що підтверджують регулярну виплату зарплати (банківські виписки), накази (про прийняття/відпустки/премії), акти виконаних робіт, а також свідчення колег та робочі звіти. Сукупність цих документів доводить виконання трудової функції. Суди враховують комплекс доказів:

  • робоче листування та постановка завдань;
  • графіки роботи та табелі;
  • виплати коштів або обговорення зарплати;
  • доступ до корпоративних ресурсів;
  • показання колег або клієнтів.

Навіть непрямі докази можуть у сукупності підтвердити, що людина фактично працювала.

Чи мають юридичну силу робочі чати та переписка в месенджерах?

Так. Робочі чати та переписка в месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp тощо) мають юридичну силу в Україні та можуть бути використані як електронні докази в суді.

Судова практика вже визнає робочу переписку в месенджерах та електронній пошті доказом трудових відносин.

Верховний Суд підтверджує, що повідомлення в месенджерах не потребують кваліфікованого електронного підпису, якщо можна ідентифікувати сторін, зміст розмови, а також факт надсилання та отримання.

Якщо роботодавець ставить задачі, погоджує графік чи контролює роботу в чаті, це може бути використано як доказ у спорі.

Що робити, якщо роботодавець постійно обіцяє оформлення «пізніше»?

Це один із найпоширеніших ризиків. Якщо роботодавець постійно обіцяє «оформити пізніше», але нічого не змінюється, це вже серйозний сигнал ризику. Тому:

  • письмово нагадуємо роботодавцю про необхідність оформлення;
  • паралельно починаємо фіксувати докази роботи;
  • не затягуємо – чим довше людина працює неофіційно, тим складніше захистити свої права.

Після збору доказів працівник має два основні шляхи захисту:

  • Перший – звернутися зі скаргою до Держпраці: інспектори можуть провести перевірку, зобов’язати роботодавця оформити трудові відносини та накласти штрафи.
  • Другий – подати позов до суду про встановлення факту трудових відносин і зобов’язання роботодавця офіційно оформити працівника. На практиці саме такий шлях часто дозволяє не лише легалізувати стаж, а й стягнути належні виплати.

Яка відповідальність передбачена для роботодавця за неоформленого працівника?

За фактичний допуск працівника до роботи без трудового договору передбачені значні штрафи: за перше порушення – 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, а за повторне протягом двох років – уже 30 мінімальних зарплат.

А також податкові санкції, адміністративна відповідальність, а в окремих випадках – навіть кримінальна.

Окрім цього, керівники та відповідальні посадові особи можуть отримати адміністративний штраф до 34 000 грн.

Перевірки проводить Держпраці. І хоча під час воєнного стану роботодавець може уникнути фінансових санкцій, якщо швидко усуне порушення за приписом інспекторів, сам факт перевірки та ризик судових спорів нікуди не зникає.

Тож історії про «оформимо пізніше» часто закінчуються серйозними фінансовими та юридичними наслідками для бізнесу. Оскільки працівник може звернутися до Держпраці, податкової або до суду і вимагати визнання трудових відносин та виплати належних сум.