Про Budni
Наші продукти

Роботодавець пропонує «пройти випробувальний термін», а офіційне оформлення обіцяє згодом? Такі ситуації трапляються доволі часто, особливо в умовах нестабільного ринку праці. Працівники погоджуються, сподіваючись на довгострокову співпрацю, але ризикують залишитися без офіційного стажу, соціальних гарантій і навіть зароблених коштів.
Чи законно працювати без офіційного оформлення? Як довести факт виконання роботи? І куди звертатися, якщо роботодавець затягує з працевлаштуванням? Про це розповідає Ірина Заквацька, помічниця юриста Адвокатського об’єднання «Максим Боярчуков та партнери».
Нагадуємо, якщо у вас є запитання до юристів, які потребують роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.
Чи є законним допуск до роботи без наказу та трудового договору?
Ні. За українським законодавством працівника не можна допустити до роботи без укладення трудового договору та видання наказу про прийняття.
Юридичним підґрунтям для виникнення трудових відносин є трудовий договір. Якщо людина фактично працює без оформлення – це вже порушення трудового законодавства і ризик серйозних штрафів для роботодавця. Тому жодні обіцянки «оформимо пізніше» не роблять таку роботу легальною.
Як правильно зафіксувати факт виконання роботи без офіційного оформлення?
Головне правило – збирати будь-які докази, що підтверджують факт роботи. Це можуть бути:
Чим більше доказів – тим сильніша позиція працівника, оскільки ці докази стануть підставою для звернення до Держпраці або суду.
Найкращими доказами фактичних трудових відносин, у разі відсутності письмового договору, є документи, що підтверджують регулярну виплату зарплати (банківські виписки), накази (про прийняття/відпустки/премії), акти виконаних робіт, а також свідчення колег та робочі звіти. Сукупність цих документів доводить виконання трудової функції. Суди враховують комплекс доказів:
Навіть непрямі докази можуть у сукупності підтвердити, що людина фактично працювала.
Так. Робочі чати та переписка в месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp тощо) мають юридичну силу в Україні та можуть бути використані як електронні докази в суді.
Судова практика вже визнає робочу переписку в месенджерах та електронній пошті доказом трудових відносин.
Верховний Суд підтверджує, що повідомлення в месенджерах не потребують кваліфікованого електронного підпису, якщо можна ідентифікувати сторін, зміст розмови, а також факт надсилання та отримання.
Якщо роботодавець ставить задачі, погоджує графік чи контролює роботу в чаті, це може бути використано як доказ у спорі.
Це один із найпоширеніших ризиків. Якщо роботодавець постійно обіцяє «оформити пізніше», але нічого не змінюється, це вже серйозний сигнал ризику. Тому:
Після збору доказів працівник має два основні шляхи захисту:
За фактичний допуск працівника до роботи без трудового договору передбачені значні штрафи: за перше порушення – 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, а за повторне протягом двох років – уже 30 мінімальних зарплат.
А також податкові санкції, адміністративна відповідальність, а в окремих випадках – навіть кримінальна.
Окрім цього, керівники та відповідальні посадові особи можуть отримати адміністративний штраф до 34 000 грн.
Перевірки проводить Держпраці. І хоча під час воєнного стану роботодавець може уникнути фінансових санкцій, якщо швидко усуне порушення за приписом інспекторів, сам факт перевірки та ризик судових спорів нікуди не зникає.
Тож історії про «оформимо пізніше» часто закінчуються серйозними фінансовими та юридичними наслідками для бізнесу. Оскільки працівник може звернутися до Держпраці, податкової або до суду і вимагати визнання трудових відносин та виплати належних сум.