Гроші – це не просто матеріальна цінність. Вони тісно пов’язані з нашими переконаннями, досвідом і самооцінкою. Часто саме психологічні установки визначають, наскільки ми готові просити більше, вкладати у свій розвиток або створювати нові джерела доходу.


У статті разом з експерткою розберемо, як ще в дитинстві формується наше ставлення до грошей, чому воно може гальмувати фінансове зростання у дорослому житті та які практичні кроки допомагають розвивати фінансову впевненість, долати страхи і прокрастинацію та будувати здорове мислення достатку.


Тетяна Сідляренко


Тетяна Сідляренко, менеджерка Хабу психології і добробуту Європейської Бізнес Асоціації, практикуюча психологиня, організаційна гештальт-коучка, засновниця дивізіону «Організаційна психологія» Національної психологічної асоціації


– Як наше ставлення до грошей формується ще в дитинстві – і чи можна його змінити у дорослому віці?


– У своїй практиці я часто стикаюся не з питанням «Як заробити мільйон?», а з більш буденними й водночас глибокими запитами: «Чому я боюся піднімати ціну за свої послуги?», «Чому мені складно просити про підвищення?», «Чому здається, що всі навколо можуть, а я – ні?».


Найчастіше ці запитання насправді не стільки про гроші, скільки про мислення, установки, досвід і самооцінку.


Багато наших дорослих реакцій на гроші беруть початок у дитинстві. Хтось чув від батьків: «Гроші дістаються важко», хтось – «Головне не гроші, а бути хорошою людиною». А хтось виріс із переконанням, що «Багаті – жадібні чи нечесні люди».


Якщо ж подивитися ще глибше, у саму культуру, можна пригадати й прислів’я:


    

  • «Щоб рибку з’їсти, треба в воду лізти».
    • 

  • «Не той багатий, у кого гроші, а той, хто їх чесно заробив».
    • 

  • «Піт з чола – то хліб з масла».
    • 

  • «Праця годує, а лінь марнує».
    • 

  • «Не працюючи, і з торби буде пусто».
    • 



У дитинстві все особливо легко засвоюється підсвідомістю, адже критичне мислення ще не сформоване. До того ж, поряд зі словесним оточенням зазвичай є й наочний приклад – мама чи тато, дідусь чи бабуся, опікун, які не просто багато працюють заради «хліба з маслом», а фактично працюють «до зносу».


У дорослому віці це часто трансформується у переконання: гроші з’являться лише тоді, коли я працюватиму дуже багато і обов’язково до виснаження.


А якщо робота приносить задоволення й не виснажує? Тоді може виникати відчуття «небезпеки»: ніби це неправильно, «не для мене». Так формується внутрішній «стоп-кран».


Однак людина – істота пластична. Навіть у дорослому віці ми здатні переосмислювати свій досвід, змінювати фінансові установки й знаходити нові точки опори.


– Які психологічні переконання найчастіше заважають людям заробляти більше?


– З досвіду, найпоширеніші переконання, що гальмують фінансове зростання:


    

  • «Мені не можна хотіти більше» – бо за це буде соромно або ж «інші не мають, тож і мені не слід».
    • 

  • «Треба ділитися з іншими» – навіть ціною власних потреб, адже «у когось менше».
    • 

  • «Щоб заробляти, треба страждати» – наче легкий і приємний шлях «неправильний» або «несправжній».
    • 

  • «Я нічого особливого не роблю» – знецінення власних умінь і досягнень.
    • 



Такі переконання можуть існувати майже непомітно, але при цьому суттєво впливати на рішення, дії та рівень доходів.


– Як мислення «достатку» відрізняється від мислення «бідності»?


– Наші переконання, досвід і виховання формують спосіб мислення, який умовно можна поділити на «мислення бідності» та «мислення достатку».


Мислення бідності має такий вигляд:


    

  • «Мені не можна хотіти більшого – вистачить і цього».
    • 

  • «Можна мати лише необхідне, усе інше – розкіш».
    • 

  • «Соромно витрачати на себе чи отримувати більше, ніж інші».
    • 

  • «Гроші – це небезпечно або взагалі не для мене».
    • 



Часто мислення бідності супроводжується почуттям провини за успіх або бажання достатку, а також почуттям страху, що великі гроші може хтось забрати/вкрасти.


Мислення достатку має інший вигляд:


    

  • «Мені дозволено прагнути більшого – не з жадібності, а з поваги до власної цінності».
    • 

  • Можна хотіти комфорту, розвитку, фінансової стабільності.
    • 

  • «Не соромно заробляти, витрачати й дозволяти собі більше».
    • 

  • Гроші сприймаються як ресурс, а не загроза.
    • 

  • «Я можу мати більше – і це абсолютно нормально».
    • 



Звісно, такі установки не змінюються миттєво. Але їх можна усвідомити, поступово переосмислити й замінити – через роботу з переконаннями, тілесними реакціями та емоційною пам’яттю. Це важлива частина психологічного дорослішання.


– Чи існує зв’язок між самооцінкою та рівнем доходу?


– Вже з формулювань мислення «бідності» та «достатку» можна побачити очевидний зв’язок між рівнем доходу та самооцінкою.


Коли людина думає: «Мені дозволено мати більше», за цим стоїть установка: «Я цього заслуговую». А коли звучить: «У когось навіть цього немає, тож потрібно ділитися», у підсвідомості формується думка: «Я менш цінний порівняно з іншими». І це не про жадібність, а про здорову егоцентричність.


Людина, яка цінує себе й свої можливості:


    

  • не боїться озвучувати вартість своїх послуг чи просити оплату (на відміну від тих, хто часто погоджується працювати pro bono);
    • 

  • чітко ставить межі у співпраці, говорить про те, що її не влаштовує, і вміє розподіляти відповідальність;
    • 

  • може сказати «ні» токсичному замовнику;
    • 

  • цінує свій час.
    • 



Коли ж самооцінка занижена, люди часто працюють понаднормово за низьку плату або навіть безкоштовно, погоджуються на будь-які умови співпраці, включно з некоректною чи виснажливою комунікацією. У результаті – відчувають втому й вигорання.


До того ж низька самооцінка, страхи та звичка брати на себе надмірну відповідальність призводять до того, що людина постійно відкладає свій «крок до грошей».


– Як боротися з прокрастинацією щодо заробітку?


– Прокрастинація – це не просто відкладання справ на потім. Зазвичай вона означає відкладення важливих життєвих рішень, які несуть невизначеність і емоційне напруження. Підвищити ціну/запустити новий курс/змінити роботу – це не просто рішення, це зміна, яка несе із собою багато невизначеності, страху, відчуття втрати.


Страх тут буває подвійний: боятися провалу – і боятися успіху, бо він означає інший рівень відповідальності. Через це рішення легко катастрофізується – ми уявляємо найгірший сценарій і не робимо нічого.


– Які техніки психологічного налаштування допомагають розвивати фінансову впевненість?


– Фінансова впевненість починається з готовності робити маленькі кроки. Не все одразу і не для всіх однаково – важливо знайти власний шлях.


Практичні техніки:


    

  • Ведіть «щоденник грошей». Фіксуйте витрати й доходи, відмічайте, які з них приносять тривогу, а які – радість. Це допомагає побачити, що може бути ресурсом, а що – забирає сили.
    • 

  • Відзначайте свої перемоги (навіть невеликі): клієнт, що повернувся; вдала співпраця; підвищена ціна, яку прийняли. Так формується відчуття стабільності й зростання.
    • 

  • Плануйте конкретно. Не лише візуалізуйте, а складайте реалістичні плани: відпочинок у певному місті, у конкретний сезон, із визначеним бюджетом.
    • 

  • Робота з психологом чи коучем. Почуття провини, страх або сором часто забирають найбільше енергії. Професійна підтримка допомагає розібратися з цими блоками.
    • 

  • Оцінюйте своє оточення. Не всі радітимуть вашому зростанню. Комусь може бути некомфортно через заздрість, хтось живе з переконанням, що гроші дістаються лише важкою ціною. Такі установки й реакції можуть гальмувати ваш розвиток.
    • 



Що важливо пам’ятати:


    

  • не чекайте схвалення від усіх;
    • 

  • не доводьте свою правоту силою;
    • 

  • шукайте коло людей, які підтримують ваш рух уперед.
    • 



– Чи впливає оточення (друзі, сім’я, колеги) на фінансові успіхи? Як уникнути негативного впливу?


– Оточення дійсно впливає на наше ставлення до грошей і на фінансові результати. Але це не означає, що потрібно розривати стосунки з близькими, особливо якщо вони вас люблять і підтримують. Важливо навчитися краще розуміти себе – і водночас розуміти їхні реакції.


Коли прибутки людини починають швидко зростати, з’являються різні сценарії поведінки:


    

  • хтось легко адаптується і сприймає зміни як природні;
    • 

  • хтось починає швидко витрачати гроші, намагаючись «надолужити» втрачене;
    • 

  • інші, навпаки, відчувають страх і тиск відповідальності, тому накопичують гроші «про запас» і навіть ховають їх, боячись втратити.
    • 



Уміння усвідомлювати свої реакції та відокремлювати власні переконання від установок оточення допомагає уникати негативного впливу й зберігати баланс.


– Як змінюється психологія грошей у людей, які раптово отримують значний дохід або фінансову незалежність?


– З грошима приходить нова ідентичність – і це не завжди просто. Раптове збагачення часто стає своєрідною кризою, просто з іншого боку.


Підсумовуючи, скажу просту річ: гроші – це не соромно. Нормально хотіти більше. Нормально працювати менше, але заробляти більше. А також нормально змінювати свої переконання, навіть якщо раніше ви мислили інакше.


Все починається з внутрішнього дозволу: «Я маю право на достаток», «Я маю право на більше». І далі – крок за кроком, рухайтеся у власному темпі.


Читайте ще: Як відстоювати власні кордони на роботі і не почуватися винними? Рекомендації психологині