Про Budni
Наші продукти
Популяризація донорства в Україні – важлива задача в умах війни, адже саме зараз потреба у донорській крові, її компонентах є значно вищою. Тому держава створила низку заходів для підтримки цього руху і для створення умов для належного відновлення здоровʼя донорів. Базові правила визначені у Законі України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» та Кодексі законів про працю України.
Водночас детально питання реалізації гарантій у законах не визначені, тому в багатьох питаннях (саме практичних) потрібно керуватись рекомендаційними листами від профільних міністерств. Важливо зазначити, що такі листи не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер. А тому роботодавець та працівник можуть узгодити індивідуально реалізацію передбачених гарантій для донорів.
Тетяна Ященко, PhD, партнерка EXPATPRO
Як оформити відсутність працівника на роботі в день донації?
Донору безпосередньо у день та після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за ним/нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. Якщо донор забажає, цей день приєднають до щорічної відпустки.
Для реалізації цього права, працівник має повідомити роботодавця про намір здійснити донацію – подати заяву керівнику не пізніше ніж за 1 робочий день. Форма заяви не визначена законодавчо, тому Міністерство економіки рекомендує (Лист від 23.03.2022 р. № 4712-06/11070-0), щоб у такій заяві працівник одразу зазначав, у якій формі бажає отримати гарантований додатковий вихідний день (на наступний день після донації чи доєднати такий вихідний до оплачуваної відпустки).
Водночас законом передбачено, що роботодавець може відмовити працівнику, коли його відсутність на роботі у такі дні може призвести до:
Це логічно, адже роботодавцю необхідно також планувати свою діяльність.
Вихідні для працівників-донорів. Що робити, якщо працівник здав кров у п’ятницю?
Якщо день донації припадає на неробочий день (вихідний, святковий чи на день перебування працівника у відпустці), роботодавець не переносить цей день, адже працівник і так був вільним. Натомість у випадках, коли працівник і роботодавець домовляються про вихід працівника на роботу у день донації, дозволяється перенесення вихідного дня на інший. У разі погодження, видається наказ про увільнення від роботи.
Наступна гарантія – надання додаткового дня відпустки, залежить від самого факту донорства. Зокрема, донація може не відбутись (особу можуть не допустити з медичних причин). У ст. 124 Кодексу законів про працю України визначено, що вихідний день за донацію крові надається на наступний після донації день, який може бути приєднаний до щорічної відпустки.
Саме таке формулювання стало підставою для надання Міністерством економіки України роз’яснення (Лист від 28.12.2021 р. № 4712-06/61078-09) про те, що у випадках, коли наступний за донацією день є вихідним, то роботодавець не зобов’язаний надавати додатковий вихідний. Раніше це питання було прямо врегульовано у законодавстві – незалежно від того, в робочий чи в неробочий день проводилась донація, додатковий день відпустки, який можна було приєднати до щорічної оплачуваної відпустки, надавався. Але з кінця 2021 року цей закон вже не діє.
Якщо донор здає кров у пʼятницю, роботодавець має надати вихідний день лише у пʼятницю. Додатковий день відпустки надавати формально він не зобовʼязаний. Але законодавством України не заборонено узгоджувати індивідуальні умови між працівником і роботодавцем.
Головна вимога – такі умови не мають створювати для працівника гірші умови, ніж передбачено у законодавстві (ст. 9-1 Кодексу законів про працю України).
Чи продовжується щорічна оплачувана відпустка, якщо працівник здавав кров та (або) її компоненти у цей період?
Якщо донація крові відбулась під час щорічної оплачуваної відпустки, вона продовжується на 1 день (абз. 2 ч. 2 ст. 20 Законі України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові»).
Чи має строк давності довідка, що працівник здавав кров та (або) її компоненти?
За результатами проходження медичної процедури працівник має надати роботодавцю довідку (передбачено дві різні довідки для випадків: коли донація відбулась і для випадків, коли працівник пройшов лише медичний огляд). Така довідка містить дати проходження процедур (обстеження чи донації), їх зміст. Оскільки вона є підставою для отримання пільг, надати її роботодавцю необхідно невідкладно. Строк її чинності у довідці не зазначається.
Які гарантії мають працівники зі званнями «Почесний донор України» та «Заслужений донор України»?
Для осіб, які регулярно займаються донорством, передбачене звання – «Почесний донор України».
Донори, які безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює 40 максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 60 максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або 40 максимально допустимим дозам клітин крові, заготовлених методом аферезу (еритроцити, тромбоцити, лейкоцити), незалежно від часу здійснення таких донацій, набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається посвідчення і вручається нагрудний знак «Почесний донор України».
Для Почесних донорів України передбачено право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Законом «Про державні нагороди України» також передбачене почесне звання «Заслужений донор України», яке надається донорам, які безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз. Для таких осіб також передбачається пенсійна надбавка у розмірі від 35 до 40% розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Зараз доволі поширені програми у надання пільг, знижок для донорів від приватних організацій, все більш поширені масові заходи донації крові, що теж сприяє популяризації руху донорства в Україні.
Яка відповідальність передбачена для роботодавця, який порушує права працівників-донорів?
Окремого виду відповідальності для роботодавця за порушення прав працівника на донорство не передбачено. Тому потрібно користуватись загальними правилами.
У першу чергу, необхідна фіксація відповідного порушення (необґрунтована відмова у наданні можливості бути донором чи у наданні пільг, передбачених законом).
Після цього працівник може звертатись до суду із вимогою зобовʼязання роботодавця припинити порушення прав, надання гарантованих пільг/компенсацій, відшкодувань. На жаль, такий механізм не можна назвати ефективним.
Читайте ще: Відрядження в період дії воєнного стану: що потрібно знати роботодавцям і працівникам?