Попри війну незламні українці продовжують активно працювати. Часто виникає необхідність поїхати у відрядження за кордон, але чи можливо це зробити в період дії воєнного стану?

Запитали в експертки, чи можна направляти заброньованих працівників у відрядження за кордон, чи має право співробітник відмовитися від відрядження у прифронтові міста під час війни, чи можуть вчителі працювати дистанційно з-за кордону/в Україні під час війни.

Якщо у вас є запитання до юристів, які потребують розяснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.

Ксенія Лотош

Ксенія Лотош, юристка практики трудового права Адвокатського об’єднання Arzinger

Відрядження надомних та дистанційних працівників: оформлення, виплата компенсацій

Фактично процедура оформлення відряджень для дистанційних та надомних працівників не відрізняється від звичайних працівників, за винятком того, що в наказі слід вказати населений пункт, з якого його направляють у відрядження, оскільки такий населений пункт може не збігатись з місцем розташування роботодавця.

Термін відрядження для бюджетних підприємств, установ та організацій не може перевищувати 30 календарних днів в межах України та 60 календарних днів – за кордон (п. 6 Постанови КМУ № 98 від 2 лютого 2011 року). Водночас для приватних підприємств максимальний строк відрядження не обмежується – він визначається або положеннями про відрядження таких роботодавців, або наказом про відрядження.

Порядок оформлення відрядження:

  • оформлення наказу про відрядження із зазначенням даних працівника, мети відрядження (яка повинна збігатися із господарською діяльністю роботодавця), терміну відрядження, а також населених пунктів, з якого та куди прямує працівник;
  • ознайомлення працівника з наказом засобами електронного зв’язку, якщо такі способи комунікації та обміну документів погоджені між сторонами. Оригінал або засвідчену копію наказу бажано також надіслати звичайною поштою;
  • забезпечення працівника авансом, відповідно до п. 4 Наказу Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року. Варто зазначити, що відряджений працівник повинен зберігати документи, що підтверджують понесені ним витрати в ході відрядження;
  • виплата добових, за ч. 2 ст. 121 КЗпП України, працівнику виплачуються добові за кожний день перебування у відрядженні.

Вартість проїзду до місця призначення і назад, витрати по найму житлового приміщення також підлягають компенсації, згідно з ч. 2 ст. 121 КЗпП України (альтернативно – проїзд та проживання працівника можуть бути організовані та оплачені роботодавцем самостійно).

Крім того, за ст. 121 КЗпП України, за працівником зберігається місце роботи (посада), а оплата праці за виконану роботу здійснюється у розмірі не нижче середнього заробітку.

Варто зазначити, що за роботу працівника у відрядженні у вихідні або святкові та неробочі дні виплачується компенсація у подвійному розмірі годинної або денної ставки (п. 9 Наказу Міністерства фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року). Якщо працівник відбуває/повертається у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

По завершенню відрядження працівником складається звіт за затвердженою формою, якщо це вимагається законодавством.

Чи можна направити у відрядження за кордон заброньованого працівника?

Заброньованого працівника направляти у відрядження, в тому числі за кордон, можна. Для цього працівник повинен мати при перетині кордону:

  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • документи про відрядження за кордон (наказ та інші підтверджувальні документи);
  • військово-облікові документи та підтвердження бронювання (витяг з наказу Мінекономіки про бронювання; інформацію про бронювання у електронному військово-обліковому документі – при бронюванні за допомогою Порталу Дія). Варто зазначити, що строк перебування у відрядженні за кордоном не має перевищувати строку дії бронювання такого працівника.

Також рекомендується оформити лист-підтвердження від роботодавця про працевлаштування працівника, чинність його бронювання та мету і деталі поїздки.

Чи може працівник відмовитися від відрядження у прифронтові міста під час дії воєнного стану?

Відповідно до ч. 5 ст. 153 КЗпП України, роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Відповідно, працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи (у тому числі направлення у відрядження), якщо це становить небезпеку для його життя чи здоров’я.

Чи може роботодавець відправляти працівника у заплановане заздалегідь відрядження під час тимчасової непрацездатності? 

Роботодавець не має права направляти у відрядження працівника, який перебуває на лікарняному, оскільки в цей період працівник звільняється від виконання робочих обов’язків. Тобто таке відрядження або скасовується, або переноситься на період після повернення працівника до роботи (якщо можливо). Зокрема, таку позицію ще у 2007 році підтвердило Міністерство фінансів України у своєму Листі від 20.01.2007 р. № 31-18030-07-10/854.

Чи можуть вчителі працювати дистанційно з-за кордону/в Україні під час війни? Чи вважається це відрядженням?

В роз’ясненні МОН України від 15 березня 2022 року зазначено, що кожен працівник закладів і установ освіти, робота якого відбувається в дистанційному режимі, має самостійно визначити робоче місце та, відповідно, є відповідальним за гарантування безпечних і нешкідливих умов праці на цьому робочому місці, зокрема, за межами території України. Однак для дистанційної роботи повинен бути виданий відповідний наказ про запровадження дистанційної роботи. При цьому саме по собі перебування за кордоном і виконання роботи там дистанційно не означає, що працівник перебуває у відрядженні, якщо його чітко не було направлено у таке відрядження за відповідним наказом/розпорядженням роботодавця.

Читайте ще: Актуальні питання працевлаштування під час дії воєнного стану: коментар експертки