Офіційне працевлаштування завжди викликало багато запитань у наших земляків до війни, а ще більше їх стало в період повномасштабного вторгнення. Когось цікавить страховий стаж та пенсія, когось – гарантії від роботодавця, хтось розраховує на те, що трудове законодавство стане на його бік ледь не у кожній спірній ситуації з роботодавцем.


Звернулися до експертки, аби отримати відповіді на актуальні запитання, які стосуються працевлаштування під час війни. Якщо у вас є запитання до юристів, які потребують роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.


Олена Воронкова


Олена Воронкова, адвокатка Адвокатського бюро «Івана Хомича» 


Чи можна прийняти на роботу працівника без документа про освіту?


У сучасному світі люди починають працювати, не отримавши професійно-технічної чи вищої освіти, а інколи й базової загальної середньої освіти. Ймовірно, це може стати перепоною у процесі працевлаштування, але виключно у випадках, якщо посада вимагає обов’язкової наявності відповідної освіти або ж з суб’єктивної точки зору роботодавця.


Прийняття на роботу особи без документа про освіту цілком можливе, оскільки відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України, документ про освіту подається у випадках, передбачених законодавством. Якщо для виконання певної роботи не потрібна спеціальна освіта, роботодавець може прийняти працівника без відповідного документа.


Чи може працівник влаштувати на нову роботу, якщо не звільнився з попередньої?


Працівник має право укласти трудовий договір з іншим роботодавцем без звільнення з попереднього місця роботи. Це називається роботою за сумісництвом. Відповідно до статті 102-1 Кодексу законів про працю України, працівники можуть працювати за сумісництвом, тобто виконувати іншу регулярну оплачувану роботу на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Водночас треба враховувати, що влаштування на роботу за сумісництвом має певні обмеження. Так, наприклад, працівникам, які зайняті на важких роботах або роботах зі шкідливими умовами, керівниками можуть бути встановлені обмеження щодо роботи за сумісництвом, оскільки це негативно може вплинути на стан здоров’я та безпеку виробництва.


Кандидат на посаду не має місця реєстрації в паспорті. Чи є це причиною відмови у працевлаштуванні під час війни?


Наразі часто виникають питання щодо надання роботодавцю відомостей стосовно місця реєстрації працівника. З одного боку, згідно зі статтею 25 Кодексу законів про працю України передбачено, що при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.


Законодавством не передбачено, що роботодавець має право вимагати від кандидата на посаду надання інформації про місце реєстрації, наявність дітей, місце народження. Потенційний працівник сам вирішує, чи хоче він надавати таку інформацію. Ці норми діють і під час воєнного стану.


Однак, для військовозобов’язаних осіб ситуація має певні особливості. Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, роботодавець зобов’язаний перевірити, чи наявний у працівника військово-обліковий документ та забезпечити ведення військового обліку. При прийнятті на роботу військовозобов’язаного, роботодавець повинен отримати від нього військово-обліковий документ та перевірити його дійсність.


Відсутність реєстрації місця проживання може ускладнити процес ведення військового обліку, оскільки військовозобов’язані повинні перебувати на обліку за місцем проживання. Проте це не є підставою для відмови у працевлаштуванні. Роботодавець може прийняти такого працівника на роботу, але зобов’язаний повідомити відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про прийняття на роботу військовозобов’язаного без реєстрації місця проживання. Це дозволить органам військового управління вжити необхідних заходів для постановки працівника на облік за місцем фактичного проживання або роботи.


Чи може роботодавець працевлаштувати нового працівника на місце мобілізованого? Як це оформити?


Трапляються випадки, коли працівника мобілізували, посада не закрита, а робочий план вимагає виконання. У таких випадках роботодавець має право прийняти нового працівника на посаду мобілізованого співробітника. Для цього укладається строковий трудовий договір на період відсутності основного працівника.


Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю України, строковий трудовий договір укладається на час виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. У наказі про прийняття на роботу слід зазначити, що працівник приймається на період відсутності основного працівника у зв’язку з мобілізацією.


У такому випадку ніби всі задоволені, але такий тимчасово найманий працівник може почувати себе некомфортно через невизначеність терміну його роботи. Тут можу зауважити, що такий договір жодним чином не обмежує права тимчасового працівника, його згодом можуть перевести на іншу постійну вакансію або ж на наступну тимчасово вільну.


Повернення до роботи працівника, звільненого з військової служби: дії роботодавця


Що ж стосується працівника, який був мобілізований, то після звільнення з військової служби, працівник має право повернутися на попереднє місце роботи. Відповідно до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, за такими працівниками зберігається місце роботи та посада на період виконання ними своїх громадянських обов’язків. Роботодавець зобов’язаний поновити працівника на посаді та забезпечити всі належні умови праці.


Читайте ще: Що потрібно знати про працю неповнолітніх під час дії воєнного стану? Коментар юристки