Чи можна працювати на кількох роботах одночасно? Правові нюанси сумісництва та суміщення

У сучасних умовах багато працівників прагнуть поєднувати кілька робіт, щоб отримати додатковий дохід або розширити професійний досвід. Українське законодавство передбачає можливість сумісництва та суміщення посад, проте кожна форма має свої правила, обмеження та наслідки для стажу, відпустки та соціальних гарантій.

У матеріалі експертка роз’яснила, чим відрізняється сумісництво від суміщення, як правильно поєднувати роботу, а також які права та обов’язки має працівник у таких випадках.

Нагадуємо, якщо у вас є запитання до юристів, які потребують роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.

Юлія Пікалова, адвокатка ЮФ Bargen

Які існують форми поєднання кількох робіт? Чим відрізняється сумісництво від суміщення посад?

В Україні існують дві основні форми поєднання робіт: сумісництво та суміщення.

Сумісництво – виконання працівником іншої роботи у вільний від основної час за окремим трудовим договором (у того ж або іншого роботодавця).

Оформлюється наказ, подається повідомлення до податкової, ведеться табель обліку робочого часу.
Оплата – за фактично виконану роботу.
Може бути внутрішнім (у того ж роботодавця) або зовнішнім (в іншого роботодавця).
Запис до трудової книжки – за бажанням працівника.

Суміщення – виконання додаткової роботи за іншою посадою або обов’язків відсутнього працівника у того ж роботодавця під час основної роботи.

Окремий договір не укладається, наказ про прийняття не видається, повідомлення до податкової не подається.
Оплата – доплата до основної зарплати.
Облік робочого часу за суміщенням не ведеться.
Запис у трудову книжку не робиться.

Ключова різниця: сумісництво виконується у вільний від основної роботи час і оформлюється окремим договором, суміщення – це виконання додаткової роботи під час основної без окремого договору.

Чи потрібно повідомляти роботодавця про роботу на іншій посаді або в іншій компанії?

Чинне трудове законодавство України не встановлює загального обов’язку працівника повідомляти роботодавця або отримувати його згоду на роботу за сумісництвом.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України, працівник має право працювати за трудовим договором не лише в одній, а й у кількох компаніях одночасно, якщо інше не передбачено:

законом;
колективним договором;
угодою сторін.

Таким чином, обов’язок узгоджувати роботу за сумісництвом може бути встановлений колективним договором, трудовим договором або внутрішніми локальними актами роботодавця. Але такі умови мають відповідати КЗпП і Конституції України та не можуть обмежувати право працівника на працю.

Які обмеження передбачені законодавством щодо кількості годин роботи за сумісництвом?

На сьогодні законодавство України не встановлює обмежень щодо тривалості роботи за сумісництвом. Єдина вимога – робочий час за основним місцем роботи та за сумісництвом не може збігатися, навіть у разі внутрішнього сумісництва. Водночас потрібно враховувати загальну норму робочого часу, визначену законом.

Раніше для працівників державних підприємств діяло обмеження – не більше 4 годин на день за сумісництвом, проте у 2022 році його було скасовано.

Чи нараховується стаж і відпустка на роботі за сумісництвом?

Щодо стажу, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», стаж не зараховується одночасно за основним місцем роботи та за сумісництвом. На такий висновок посилається і актуальна судова практика.

Щодо відпустки: згідно з чинним законодавством України, працівники, які працюють за сумісництвом, мають право на щорічні та інші відпустки на тих же умовах, що й основні працівники.

Однак існують певні винятки та особливості, які варто враховувати:

для сумісників не передбачено збереження заробітної плати на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням та творчої відпустки.
якщо сумісник працює неповний робочий час, то він не має права на додаткову відпустку за ненормований робочий день.

Чи впливає сумісництво на право на лікарняний та соціальні пільги?

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Це положення діє з 04.04. 2025 року. Відтак наразі сумісництво не обмежує право на лікарняний, а лікарняні виплачуються за сумісництвом і коштом роботодавця (5 днів тимчасової непрацездатності ), і за рахунок Пенсійного фонду України (з 6 дня тимчасової непрацездатності).

Щодо інших соціальних гарантій, то в цьому контексті можуть бути нюанси щодо порядку оформлення чи нарахування певних пільг та гарантій, але в цілому сумісництво не обмежує соціальні гарантії.

Як діяти, якщо графіки роботи збігаються?

Як уже зазначалося, робота за сумісництвом виконується у вільний від основної роботи час. Законодавство України визначає, що працівник не може одночасно виконувати основну роботу та роботу за сумісництвом – періоди роботи не повинні збігатися.

Враховуючи сутність сумісництва як допоміжної роботи, у конфліктній ситуації працівник повинен визначити пріоритети. На мою думку, найдоцільніше або узгодити графік роботи за сумісництвом, або прийняти рішення про звільнення з роботи за сумісництвом.

Чи передбачена відповідальність за приховування роботи в іншій компанії?

Законодавство України не передбачає відповідальності працівника за те, що він не повідомив про роботу в іншій компанії. Водночас колективний договір або внутрішні локальні акти роботодавця можуть теоретично встановлювати таку відповідальність. Важливо, щоб ці положення не порушували конституційне право працівника на працю та відповідали вимогам КЗпП України.

Читайте ще: Охорона праці віддалених працівників – хто і за що відповідає?