Ксенія Лотош


Ксенія Лотош, керівна юристка практики трудового права юридичної компанії ARZINGER


Михайло Ткаченко


Михайло Ткаченко, помічник юриста практики трудового права юридичної компанії ARZINGER


У статті експерти відповіли на найпоширеніші питання щодо охорони праці під час віддаленої та гібридної роботи: хто відповідає за охорону праці у таких умовах? Чи поширюються на дистанційних працівників ті ж норми безпеки, що й на офісних? Як розподіляється відповідальність між роботодавцем і працівником, коли йдеться про обладнання, умови праці чи нещасні випадки?


Нагадуємо, якщо у вас є запитання до юристів, які потребують роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.


Чи поширюються норми охорони праці на віддалених працівників так само, як і на офісних?


Так, норми охорони праці поширюються на віддалених працівників, однак з певними особливостями в контексті розподілу відповідальності між працівником та роботодавцем за безпеку на робочому місці.


Відповідно до ст. 60-2 КЗпП України та ст. 14 Закону України «Про охорону праці», віддалений працівник самостійно обирає робоче місце та відповідає за його безпечні умови.


Водночас обов’язки роботодавця у сфері охорони праці залишаються чинними: він має проводити інструктажі, надавати справне обладнання, інформувати працівників і розслідувати нещасні випадки.


Окремо варто згадати про гібридну роботу. Якщо працівник виконує обов’язки в офісі, відповідальність за безпеку робочого місця несе роботодавець, а працівник зобов’язаний дотримуватися внутрішніх правил і вимог з охорони праці та пожежної безпеки. Під час дистанційної роботи діють норми ст. 60-2 КЗпП України.


Хто відповідає за безпеку робочого місця віддаленого працівника – роботодавець чи сам працівник?


Згідно з чинним законодавством, під час дистанційної роботи саме працівник відповідає за безпечні та здорові умови на своєму робочому місці.


Водночас роботодавець не звільняється від обов’язків: він має гарантувати безпечність обладнання, яке надає чи рекомендує для роботи, а також ознайомити працівника з правилами його використання.


Отже, якщо під час виконання обов’язків працівник отримає травму чи професійне захворювання, роботодавець може бути притягнутий до відповідальності у випадках, коли шкода стала наслідком його дій чи бездіяльності (наприклад, через несправне обладнання або відсутність належного інструктажу).


Чи має роботодавець проводити інструктаж з охорони праці для віддалених працівників?


Так, роботодавець зобов’язаний проводити інструктажі з охорони праці для всіх працівників, незалежно від форми організації праці.


Відповідно до ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці, у разі дистанційної роботи роботодавець проводить інструктажі лише з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання обладнання та засобів, які він надає або рекомендує працівнику.


Такий інструктаж може проходити онлайн – наприклад, у форматі відеоконференції.


Чи може роботодавець перевіряти умови роботи віддаленого працівника вдома?


Ні. Роботодавець не має права приходити додому до працівника та перевіряти умови його роботи, якщо це прямо не передбачено трудовим договором.


Контроль можливий лише у формах, погоджених сторонами, наприклад: проведення інструктажів або періодичний огляд робочого місця й обладнання через відеозв’язок.


Хто відповідає за травми або професійні захворювання під час дистанційної роботи?


Незалежно від форми організації праці, роботодавець зобов’язаний ініціювати та провести службове розслідування, оскільки будь-які травми або професійні захворювання, що сталися під час виконання трудових обов’язків працівником, вважаються нещасним випадком.


Якщо в ході розслідування буде встановлено, що травма або професійне захворювання пов’язані з виробництвом, а роботодавцем не було дотримано всіх покладених на нього зобов’язань з охорони праці, відповідальність буде покладено на нього.


Чи зобов’язаний роботодавець забезпечувати віддаленого працівника обладнанням та меблями, які відповідають вимогам безпеки?


Так. Відповідно до ст. 21 КЗпП України, роботодавець повинен створити належні умови праці, а згідно зі ст. 29 – у разі потреби надати працівникові необхідне обладнання та засоби, а також інструкції щодо їх використання.


Стаття ст. 60-2 КЗпП України уточнює: порядок забезпечення віддалених працівників обладнанням визначається у трудовому договорі. Якщо ж таких положень у договорі немає, відповідальність за забезпечення, встановлення, технічне обслуговування та оплату витрат несе роботодавець.


Як довести, що віддалений працівник отримав травму саме під час виконання трудових обов’язків?


Ключовим є доведення причинно-наслідкового зв’язку між виконанням роботи та отриманою травмою. Комісія з розслідування нещасних випадків повинна підтвердити, що інцидент стався через робочі фактори, а не з побутових причин. При цьому працівник має надати докази, що він виконував трудові обов’язки в момент події.


Такими доказами, зокрема, можуть бути:


    

  • медичний висновок із зазначенням обставин отримання травми (наприклад, «отримання опіку, внаслідок займання зарядного пристрою від ноутбука, наданого роботодавцем»);
    • 

  • підтверджений факт несправності обладнання, наданого роботодавцем;
    • 

  • докази, що підтверджують зайнятість працівника у момент отримання травми (наприклад, час відправлення останнього листа, історія дзвінків, дані з робочих програм, свідки).
    • 



Читайте ще: Законодавство про мобілізацію та військовий облік: актуальні зміни та нововведення