В період воєнного стану питання бронювання медичних працівників набуло особливої актуальності через мобілізацію. Експертка дає відповіді на запитання щодо бронювання та розбронювання медичних працівників. Важливо наголосити на тому, що умови та процес бронювання можуть змінюватися, тому потрібно слідкувати за змінами у законодавстві.

Нагадуємо, якщо у вас є запитання до юристів, які потребують розяснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.

Олена Воронкова

Олена Воронкова, адвокатка Адвокатського бюро «Івана Хомича» 

Рішення Уряду про 100% бронювання медпрацівників

Постановою КМУ від 14.01.2025 № 36 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» було внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час щодо бронювання медичних працівників.

Так, тепер передбачено, що бронюванню підлягають всі медичні працівники закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи.

Хто відноситься до категорії медичних працівників?

До категорії медичних працівників, які наразі підлягають бронюванню відносяться особи, які обіймають посади лікарів, фельдшерів, санітарів, медичних сестер, лаборантів та працюють за основним місцем роботи у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові.

Яких медичних працівників можуть позбавляти бронювання? 

Не підлягають бронюванню особи, які хоча і є медичними працівниками, але основним місцем роботи є підприємство приватної форми власності, яке не здійснює діяльність з судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, або не відноситься до центрів крові. Крім того, бронювання припиняється, якщо особа, яка була заброньована припинила трудові відносини з підприємством, установою, організацією, яка таку особу забронювала, або через подальші зміни в законодавстві.

Механізм розбронювання медиків

Як повідомили в МОЗ, розбронювання медпрацівників можливе, якщо є відповідний запит від Міноборони та Командування медичних сил щодо потреб в тих чи інших фахівцях. Далі Міністерство охорони здоров’я у координації з департаментами охорони здоров’я проводитиме відповідні консультації та формуватиме списки необхідних медпрацівників. Процес організують так, аби забезпечити належне функціонування цивільних медичних закладів.

Подання про розбронювання здійснюватимуть керівники медзакладів через портал «Дія», відповідно до порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Після розбронювання фахівці мобілізуватимуться до Збройних Сил чи інших військових формувань, відповідно до їхніх потреб, з призначенням на медичні посади військової служби. При мобілізації укладатимуть контракти строком на 1 рік.

Працівники яких сфер діяльності та установ, крім медиків, не мають обмежень у бронюванні?

Пунктом 5 Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, бронюванню підлягають всі військовозобов’язані:

  • посадовці державної служби категорії «А»;
  • штатні працівники патронатних служб держорганів, сфера дії яких поширюється на всю територію держави;
  • голови обласних, районних, районних у місцевих рад;
  • кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств, які не є їх працівниками;
  • члени наглядових рад суб’єктів господарювання, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн. грн, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. грн або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд. грн;
  • працівники критично важливих підприємств;
  • працівники спеціалізованих установ ООН;
  • працівники критично важливих установ, до складу яких входять штатні збірні команди олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту осіб з інвалідністю, перелік яких затверджується Мінмолодьспортом;
  • працівники критично важливих установ паливно-енергетичного комплексу;
  • працівники, які працюють на підприємстві, що виконує функції технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, а також технічні працівники постачальника електронних комунікаційних послуг, постачальників електронних комунікаційних мереж, що взаємоз’єднані з мережами інших держав, визначених Мінцифри критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у сфері цифровізації, перелік яких затверджується Мінцифри;
  • працівники постачальників електронних комунікаційних послуг, що здійснюють будівництво стійких до знеструмлень електронних комунікаційних мереж (за технологією xPON) або мереж мобільного зв’язку, визначених Мінцифри критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері цифровізації;
  • які займають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів;
  • священнослужителі за переліком посад, затвердженим ДЕСС;
  • медичні працівники, про яких писали;
  • прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Читайте ще: Законодавство про мобілізацію та військовий облік: огляд нещодавніх змін