Зловити момент еврики: 10 думок із бестселера про те, як стати інсайтною людиною

Партнер рубрики

Щодня книжковий ринок відкриває світові безліч нових авторів, роботи яких допомагають читачам зробити власні відкриття. Редакція The Point продовжує рубрику MustRead. В ній ми знайомимо вас з найбільш відомими і корисними книгами про особистісний та професійний розвиток. Про них варто знати кожному, хто прагне розвивати свої сильні сторони і відкривати нові. Книжковий партнер рубрики – інтернет-магазин Yakaboo.

У сьогоднішньому випуску – книга Джона Куніоса і Марка Бімана «Момент еврики».

Автори та їхня книга

Джон Куніос — доктор філософії, професор психології, засновник докторської програми «Прикладні когнітивні та мозкові науки» у Дрексельському університеті. Марк Біман — професор психології в Північно-Західному університеті (Іллінойс), де займається вивченням мозкових процесів творчого пізнання. До питання, чим насправді є інсайт – неочікуване відкриття, що супроводжується приливом натхнення – у своїй спільній книзі вони підійшли науково і практично. Дослідники пояснюють, як і чому в голові можуть з’являтися ні на що не схожі імпульси, які ведуть до бажаних відповідей, а також що робити, щоб слово «еврика!» вигукувалося частіше, незалежно від того, чим ви займаєтеся та яких відкриттів прагнете.

1. Інсайт – нове розуміння речей, що з’являється неочікувано

У музиканта – всього сім нот, у художника – набір кольорів, підприємці діють в спільній економічній системі. Та світ час від часу дивують геніальні симфонії, картини та товари, яких він ще досі не бачив. Креативність – це здатність сприймати оточуючі нас речі «під іншим кутом», яка дарує нові відкриття та рішення давніх проблем. Цей спосіб мислення – здібність, що об’єднує людей, незалежно від сфери. Аби стати більш креативними, потрібно зрозуміти природу інсайту, або неочікуваного спалаху прозріння, яке, здається, береться нізвідки, а насправді має свої закономірності.

Якщо ви заплуталися в чийомусь складному поясненні, а тоді раптово зрозуміли, про що йдеться, – у вас стався інсайт. Якщо ви прокидаєтеся серед ночі й бачите перед собою відповідь щодо наболілої проблеми – у вас стався інсайт. Майже всі ми переживали такі миті еврики.

2. Think outside the box

Протягом життя ми набуваємо нового досвіду та, відштовхуючись від нього, – певних моделей поведінки. Стійкі переконання та стандартні реакції, які ми виявляємо відповідно до них, допомагають нашому мозку заощаджувати енергію та час, якщо подібна ситуація вже колись мала місце. Саме це допомагає експертам у своїй галузі вирішувати питання легко та ефективно, робити передбачення, не вираховуючи численних комбінацій. Водночас, не виходячи за рамки звичних думок, дій та реакцій, ми залишаємось в «коробці», укриті, за версією мозку, від небезпек хибних рішень, і разом з тим – від нових ідей. Але автори переконують: назавжди покидати збудовану за роки «коробку» і не потрібно. Достатньо розширювати її, час від часу впускаючи всередину новий досвід.

Не ламайте стін своєї коробки. За іронією долі, хоч вона й обмежує ваше мислення, але водночас робить вас розумними. Вона допомагає залишатися на один крок попереду від реальності. Але й не забувайте, що ваша коробка не ідеальна. Вона не дасть вам змоги передбачати все, що тільки можна, адже в такому разі ваш мозок муситиме бути таким високоорганізованим і заплутаним, як і довколишній світ. А для таких випадків, коли ваша коробка виявляється незадовільною, у вас є інсайт як спосіб вирватися зі старої коробки й замінити її на нову, покращену версію.

3. Не квапте вірні рішення

Існує два способи вирішення завдання: аналітичний та творчий. Дехто більш схильний до аналізу, співставлення фактів, покрокового руху від А до Б. Творчий інсайт працює інакше. Знаючи про існування проблеми, розглянувши її з усіх сторін, ви можете отримати відповідь будь-якого моменту, адже ще не знаєте, на якому етапі знаходиться ваша підсвідомість і коли буде готова дати підказку. Часто обидва способи практикуються одночасно. Та коли вже вирішили піти творчим шляхом, дайте собі достатньо часу. На відміну від аналітичного, коли дедлайни є додатковим стимулом, обмежені терміни лише відтягуватимуть сили та відволікатимуть від суті.

Несвідомому мисленню, яке закінчується свідомим інсайтом, байдуже на часові рамки. Якщо відповідь вимагатимуть до того, як у вас станеться прозріння, ви аж ніяк не зможете її дати. Головне, що потрібно запам’ятати: не варто чекати або вимагати появи творчого мислення – ні від себе, ні від когось іншого – за чітким графіком. Упровадження певної структури може допомогти втримати людей зосередженими на завданні, однак креативність потребує простору.

4. Всі відповіді – всередині

Розв’язання проблеми аналізуванням потребує врахування якомога більшої кількості вже відомих даних. Найчастіше саме так приходять найбільш очевидні та передбачувані ідеї. Якщо ж ви прагнете оригінальності, дайте голос більш «нерішучим» варіантам, які не поспішають про себе заявляти. Ізолюйте їх від навколишнього середовища, закрийте очі, від яких поступає найбільша кількість інформації. Тоді увімкнуться в роботу інші активні відділи мозку, наче учні з кінця класу, яким нарешті дали слово, і освітять більш широкий спектр можливостей.

У ситуаціях, які вимагають нетипових ідей, тобто коли у вас вичерпалися всі можливі варіанти, – ви можете застосувати сенсорну депривацію, що дасть вам змогу скерувати увагу всередину себе. Єдиний забраклий інгредієнт, необхідний для усвідомлення величної ідеї, може бути настільки простим, як, наприклад, невеличке усамітнення, внутрішня увага до мінімізації відволікальних моментів, які можуть заважати ідеї вибратися на поверхню. Зрештою, ви не можете побачити зірок, коли в небі світить сонце.

5. Дайте ідеї «дозріти»

Якщо вирішення проблеми затягнулося, не поспішайте покидати її та займатися чимось іншим. Продовжуйте, поки не дійдете якихось результатів або зрозумієте, що зайшли в глухий кут. Тоді зробіть перерву та переключіться на щось інше. Мабуть, ви чули історії про те, як науковці робили свої відкриття уві сні, або як музиканти після пробудження поспішали записати мелодію, що лунала в голові. Так до свідомості надсилаються результати довгих роздумів, що не припинялися ані на хвилину, навіть під час сну, і отримати які стало можливим завдяки підсвідомому зміщенню уваги на них. Є також інші способи підняття свіжих ідей на поверхню. Потрібно переключитись на іншу діяльність, впустити до свідомості думки про щось стороннє. Багато відкриттів відбувались під час повсякденних справ або відпочинку із сім’єю. Також змінити думки та емоції допомагає зміна оточення – наприклад, подорожі або спілкування з людьми іншого кола. Чим радикальнішими будуть зміни, тим більш ймовірно, що вже скоро ви повернетеся до роботи, осяяні свіжим інсайтом.

Щоб зарядити своє творче мислення, варто думати про незвичайних людей, перемінні реальності й віддалене майбутнє. Думайте про тих, кого любите. Фокусуйтеся на якійсь картинці, а тоді починайте розширювати межі свого бачення. Відвідуйте або уявляйте далекі місця й культури. Поміркуйте про «весну на Юпітері чи Марсі».

6. Інсайти йдуть до щасливих людей

Так вже еволюційно закладено: коли мозок відчуває тривогу, він фокусується на її об’єкті. Мов прожектор, спрямовує на нього промінь уваги і не відпускає, допоки загроза не відступить. Колись це допомагало вижити, тепер, коли така необхідність виникає значно рідше, заважає ширшому баченню речей. Дослідники змогли виявити закономірність між внутрішнім спокоєм людини та здатністю відкриватися чомусь новому. Звісно, коли вам ніщо не загрожує, світ здається безпечнішим, а значить – цікавішим, і може показати те, чого ви досі не помічали.

Щоб посприяти появі творчого осяяння, потрібно займатися тим, що робить вас щасливими. Прогуляйтеся парком. Послухайте музику. Але після того, як ви відчуєте на собі ага-реакцію, веселощі залишаться позаду. Вам потрібно буде проаналізувати й покращити свою нову ідею, а стан задоволення не допоможе вам бути в ударі. У такому разі незначна доза занепокоєння допоможе досягти потрібної цілі. […] Хороший настрій може бути найкращим варіантом підпалу креативної іскри. Та щойно цей запал починає горіти, знадобиться ретельна праця, щоб перетворити ту іскру на корисне вогнище.

7. Довіряйте «шостому відчуттю»

Ви не можете тримати пам’ятати все, що робили протягом дня, тижня, місяця. В свідомості зберігається лише те, що стосується поточних справ, все ж інше обробляється підсвідомістю, щоб в потрібний момент дати про себе знати. Поклали ключ біля входу і не захопили, поспішаючи на роботу? В дорозі обов’язково виникне відчуття, що ви щось забули. Так себе являє інтуїція. Дехто з людей стверджує, що не так часто чує її підказки, або ж всі вони виявляються хибними. Та все ж мозок знає більше, ніж ми, і коли йому є, що повідомити, він це робить. Наша задача – прислухатися до його сигналів.

Інтуїція може бути могутнім способом пізнання світу. Довіра до своїх передчуттів часто приносить плоди. Вона може дати вам змогу відчути, як до вашого підсвідомого розуму просочуються враження, образи й ідеї. Однак існує багато факторів, які можуть створити помилкову впевненість в обґрунтованості інтуїції. Тож коли у вас загорається інтуїція, не варто приймати імпульсивних рішень стосовно того, слідувати їй чи відхилити. Запитайте себе, чому у вас з’явилося таке передчуття саме в той час і в тому місці.

8. Всьому свій час

Якщо виділити два способи, в які різні люди схильні підходити до вирішення завдань, то тих, хто сфокусований на деталях, можна назвати Аналітиками, а тих, чия увага скоріше розсіяна довкола – Інсайтними. Проте автори підкреслюють: трохи з обох типів є в кожному з нас. Як вже згадувалося, відкритість до нового залежить від настрою. А ще – від часу доби. Обирайте для творчої діяльності години, коли ще не дійшли піку активності: наприклад, зазвичай для «сов» це ранок, а для «жайворонків» – вечір. Тоді мозок менш критичний до проривних ідей, які виникають поза «коробкою», і не поспішає їх відкидати. В бадьорому стані своє місце займе Аналітик, і ви зможете приступити до більш звичної діяльності, яка не потребує креативу.

Інсайтна людина може сидіти за столом, обідати, а потім глянути на поверхню столу, що стимулює появу віддаленої асоціації «поверхні води», яка нагадає їй полити газон, […] а це стимулює появу спогадів про те, як хтось того дня на нараді «впав обличчям у багнюку», що змусило подумати про дієвіші способи розв’язання офісних проблем, і так далі. У той час, коли більш зосереджений Аналітик упродовж усього часу думатиме про те, чи доїдати йому броколі, що лежить перед ним на тарілці.

9. Не уникайте загроз, йдіть до можливостей

Що роблять компанії, якщо хочуть, щоб її співробітники пропонували більше інноваційних ідей? Зазвичай або винагороджують за успіхи, або карають за невдачі. Відповідним буде і спосіб мислення команди. Її учасники оберуть або наближення до першого (і відкритість до можливостей), або запобігання другого (і фокусування на загрозах). Як і у випадку з дедлайнами, загроза не може бути дієвою. Якщо ви дійсно прагнете мотивувати себе, зробіть усе, щоб почуватися у безпеці, а обіцяна винагорода ще й забезпечить хороший настрій.

Спрямованість на просування дає вам змогу ризикувати, оскільки ґрунтується на презумпції безпеки. Якщо ви вірите, що перебуваєте в безпеці, отже, не соромитеся дивитися на світ відповідно до своїх надій і можливостей просування. Просування орієнтує вас на те, щоб скористатися творчими, неперевіреними способами досягнення своїх великих цілей […] Це розширює межі вашого розуму перед цілим всесвітом можливостей.

10. Бороніть свій простір для інсайтів

Отже, щоб інсайти траплялися частіше, треба перебувати в стані, коли увага розширена, настрій хороший, ви почуваєтеся в безпеці, знаєте свою мету. Наскільки можливо це в сучасному світі, який постійно вимагає уваги та залишає так мало простору, щоб побути на самоті зі своїми думками? Скоріш за все, цей простір вам доведеться створювати самостійно. Частіше змінюйте шляхи, якими дістаєтеся роботи, мрійте про досягнення своїх цілей, більше цікавтеся різними людьми та культурами, спіть довше, слухайте музику, ходіть на виставки, танцюйте та займайтесь спортом, знайдіть час на те, щоб просто посидіти в тиші, не відволікаючись на дзвінки та повідомлення. Практикуйте щось одне, або й усе одразу, а тоді порівняйте результати своєї роботи із тими, що було досягнуто до цих змін. Ведіть щоденник проблем та ідей, відслідковуйте, які саме зміни допомогли дійти нових рішень.

Життя у ХХІ столітті клопітке, шалене й перенасичене. У вас може не бути можливості пристосуватися до того, щоб певні відрізки часу присвячувати зануренню в інсайтний тип мислення. […] Найкращий вихід із такої ситуації – змінити призначення часу, який ви витрачаєте на буденні невимогливі справи.

Що ми вже прочитали:

1. Как сделать свою жизнь: 10 главных мыслей из книги «Поток. Психология оптимального переживания»

2. Право на лидерство: 10 ключевых мыслей из книги топ-менеджера Facebook «Не бойся действовать»

3. Когда работа приобретает смысл: 10 главных мыслей из книги HR-директора Google «Работа рулит»

4. Настроить личный таймер: 8 главных мыслей из книги «Искаженное время. Особенности восприятия времени»

5. Как «сканировать» реальность: 6 главных мыслей из карьерного бестселлера «Отказываюсь выбирать»

6. Як стати країною інновацій: ізраїльський досвід з книжки «Країна стартапів»

7. Як збудувати щасливе життя: 10 ідей із книги гарвардського професора

8. Мислити оригінально: головні думки з книжки професора Уортонської бізнес-школи

9. «Боль – неизбежна. Страдание – это выбор»: о чем на самом деле говорит Харуки Мураками, говоря о беге

10. Як пробувати і не зупинятися: найважливіші ідеї з бестселера відомого маркетолога Сета Ґодіна

11. Стати супербосом: поради з книжки професора бізнес-школи