У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?


Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.


«Як працівнику довести факти мобінгу? Чи є, наприклад, аудіо-, відеозапис доказом? До кого звертатися працівнику, щоб захистити себе? Чи можна добитися виплат за моральну шкоду? Якщо так – який алгоритм?» – відповіді на запитання читайте в новому випуску.


Яна Бабенко, адвокат АО «Кравець і Партнери»


Мобінг – що говорить закон?


В Україні наразі немає нормативно закріпленого визначення поняття «мобінг» та встановленої прямої відповідальності за нього.


На сьогодні говорити про можливість притягнення осіб до відповідальності за мобінг на робочому місці можливо через призму Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі – «Закон»). Пункт 7 ч. 1 ст. 1 Закону містить визначення «утиск» – небажана для громадянина поведінка, мета/наслідок якої – принизити його людську гідність за певними ознаками або створити стосовно громадянина напружену, ворожу, образливу, зневажливу атмосферу. Утиск, згідно зі ст. 5 даного Закону, розглядається як одна з форм дискримінації. Проте, хоч це поняття і є найбільш наближеним законодавчим визначенням до поняття «мобінг», водночас даний Закон не встановлює відповідальності винних осіб. Для цього необхідно приймати окремі спеціальні норми.


Водночас згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 4 Закону, дія цього Закону поширюється на трудові відносини, зокрема, застосування працедавцем принципу розумного пристосування. Також ст. 15 даного Закону передбачає, що громадянин може розраховувати на те, що йому відшкодують матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок дискримінації. Порядок відшкодування визначається, зокрема, ЦКУ.


Мобінг – як себе захистити?


Частина 1 ст. 16 ЦКУ визначає, що кожен громадянин може звернутися до суду, щоб захистити свої особисті немайнові/майнові права та інтереси. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів – відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦКУ). Крім того, ст. 2371 Кодексу передбачає, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди співробітнику провадиться, якщо порушення його прав спричинило моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв’язків та вимагають додаткових зусиль, щоб організувати своє життя. Щодо порядку відшкодування, то він повинен визначатися законом.


Тобто, враховуючи відсутність на сьогодні законодавчо врегульованого механізму захисту проти мобінгу, можливим є використання способу захисту у вигляді відшкодування моральної шкоди на підставі вищезазначених норм шляхом звернення з позовною заявою до суду.


Водночас потрібно враховувати, що моральна шкода є оціночним поняттям, наявність та розмір якого потрібно доводити в кожному конкретному випадку. Тут за докази можуть бути і покази свідків, і задокументовані звернення до профспілкових організацій (якщо вони є на підприємстві) тощо. Необхідним є проведення судово-психологічної експертизи з метою визначення психологічного (емоційного) стану особи, висновок якої також буде розцінюватися як доказ.


Крім того, п. 1 ст. 100 ЦПКУ передбачена можливість подання під час розгляду справи в суді електронних доказів: електронних документів (текстових документів, графічних зображень, планів, фотографій, відео-, звукозаписів), веб-сайтів (сторінок), текстових, мультимедійних та голосових повідомлень, метаданих, баз даних тощо. Вони можуть бути збережені на портативних пристроях (карта пам’яті, мобільний телефон), сервери, системи резервного копіювання, в інтернеті. Отже, можливим є використання як доказів записів відеокамер (якщо такі є на робочому місці), фото тощо.


Таким чином, якщо працівник постраждав від мобінгу, перш за все йому/їй необхідно зібрати всі можливі докази та звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до особи, яка вчиняє такі дії.


Мобінг – законодавчі види вирішення


Мобінг є негативним явищем у сучасному суспільстві, що потребує чіткого законодавчого врегулювання. Оскільки в Україні наразі це питання не врегульовано належним чином, важливим є саме прийняття нормативно-правових актів. А саме: дати визначення поняття «мобінг», визначити склад правопорушення та встановити відповідальність за такі дії. Тобто, зміни мають бути і в трудовому законодавстві, і в законодавстві про адміністративну відповідальність.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!