У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?


Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.


«Як кандидату/працівнику довести факт ейджизму? Що робити кандидату/працівнику, коли його не беруть на роботу або збираються звільнити через вік?» – відповіді на запитання знайдете у новому випуску рубрики.


Анна Степанова, юрист Baker McKenzie – Kyiv


Що таке ейджизм?


Відповідно до визначення ВООЗ, ейджизм – це комплексна категорія, що охоплює стереотипи (як ми думаємо), упередженість (як ми почуваємося) та дискримінацію (як ми себе поводимо) щодо інших осіб з огляду на їхній вік. Простими словами, ейджизм – ситуація, за якої вас позбавляють певних можливостей, або до вас упереджено ставляться через вік.


В Україні ейджизм частіше розглядають виключно в контексті дискримінації за віком. Таким чином, у вузькому значенні ейджизм можна визначити як дискримінацію за віком, що полягає в упередженому ставленні до осіб певного віку, внаслідок чого права та свободи таких осіб порушуються або обмежуються. Наслідком такого упередженого поводження є те, що часто суспільство не готове об’єктивно сприймати осіб певного віку. Така упередженість виникає, коли поведінка особи не відповідає уявленням та очікуванням суспільства.


Дискримінація за віком може проявлятися у будь-якій сфері життєдіяльності – від працевлаштування, медичної та соціальної допомоги до доступу до освіти, політичних інституцій тощо – та стосуватися осіб будь-якого віку. Найчастіше від ейджизму потерпає молодь та особи середнього або похилого віку.


В українському законодавстві відсутнє поняття «ейджизм». Натомість закон прямо визначає, що є дискримінацією, та забороняє дискримінацію за віком.


Як кандидату/працівнику довести факт ейджизму?


Доведення факту ейджизму не буде відрізнятися від доведення факту дискримінації. У справах, що стосуються дискримінації особа, чиї права порушуються, має навести фактичні дані, які підтверджуватимуть дискримінацію проти неї.


Доказами можуть бути будь-які дані, на підставі яких суд може встановити дискримінацію. Це можуть бути письмові та електронні докази, показання свідків тощо.


На практиці, довести факт дискримінації дуже важко, особливо, якщо мова йде про відмову у прийнятті на роботу через вік. Однак з кожним роком кількість судових справ, що стосується дискримінації на робочому місці, збільшується. На жаль, велика кількість справ приймається не на користь позивачів саме через неможливість позивачів належним чином довести факт дискримінації.


Яку відповідальність несе роботодавець за прояви ейджизму?


Українське законодавство прямо не передбачає відповідальність за прояви ейджизму. Але за деякі порушення законодавства, які можна розглядати як прояви ейджизму, передбачена відповідальність працедавця або його відповідальних працівників.


Зокрема, за порушення вимог трудового законодавства, на роботодавця може бути накладений штраф – 6 000 грн (ст. 265 Кодексу); до посадових осіб працедавця (директора або іншого відповідального працівника) може бути застосований адміністративний штраф – до 5 100 грн (ст. 41 Кодексу).


За невиконання впродовж року квоти для прийняття на роботу певних категорій молоді та інших категорій громадян передбачений штраф за кожну необґрунтовану відмову у розмірі 12 000 грн (ст. 53 Закону). За порушення вимог щодо реклами про вакансію (наприклад, якщо у рекламі встановлюються вікові обмеження тощо) передбачений штраф – 60 000 грн (ст. 24-1 Закону).


Враховуючи, що ейджизм в Україні здебільшого розглядається як дискримінація за віком, на практиці, за прояви ейджизму працедавець може нести відповідальність як порушник законодавства про запобігання дискримінації. Згідно ст. 16 Закону, для громадян, які здійснюють такі порушення, передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність.


Наприклад, якщо громадянин вважає, що його дискримінують за віком, він може розраховувати на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які завдані внаслідок дискримінації. Отже, громадянин має право звернутися до суду.


Якщо особа зможе довести, що її права прямо або опосередковано порушувалися, або для інших осіб встановлювалися привілеї за певною ознакою, винна особа (директор або інший відповідальний працівник працедавця) може нести кримінальну відповідальність – штраф (до 17 000 грн), або позбавлення волі до 5 р., та позбавляється (або без позбавлення) права працювати на певних посадах або здійснювати певну діяльність до 3 р.


Що робити кандидату/працівнику, коли його не беруть на роботу або збираються звільнити через вік?


Згідно ст. 10 Закону, повноваження щодо запобігання та протидії дискримінації надані Уповноваженому ВРУ з прав людини, який має здійснювати контроль за дотриманням принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин, а також розглядати звернення з питань дискримінації.


Якщо вас не хочуть брати на роботу або збираються звільнити через вік, найперше необхідно звернутися зі скаргою до Уповноваженого з прав людини. Доцільно звернутися й до інших держорганів, органів місцевого самоврядування або одразу до суду.


У разі необґрунтованої відмови від прийняття на роботу не зайвим буде звернутися до роботодавця з вимогою надати інформацію щодо причин відмови у прийнятті на роботу. З практичної точки зору, вимогу до роботодавця (або потенційного роботодавця) щодо надання відповідної інформації краще оформити у вигляді адвокатського запиту.


Звичайно, важко уявити ситуацію, коли працівник починає свій шлях у компанії зі скарг у державні органи або зі звернення до суду, тому таких звернень мало.


Шляхи подолання проявів ейджизму при працевлаштуванні та побудові кар’єри


Подолання проявів ейджизму лежить у площині розуміння причин ейджизму. Найчастіше прояви ейджизму є наслідком традицій, що існують та історичних коренів. У більшості випадків ейджизм – родом з дитинства. З раннього віку оточення, у якому росте дитина, підсвідомо нав’язує стереотипи, моделі поведінки та традиції. Як наслідок, у свідомому віці особа робить вибір та поводить себе, спираючись на отриманий досвід, що був сформований під впливом середовища, у якому така особа росла, стереотипів, традицій та моделей поведінки, які були їй закладені ще в дитинстві. Не менш важливим є відсутність критичного мислення та належного розуміння, яка поведінка може прямо або навіть опосередковано дискримінувати особу.


Подолання ейджизму залежить від кожного з нас – наскільки ми готові бути незалежними від нав’язаних стереотипів та сприймати людей незалежно від віку. Для такого адекватного сприйняття важливими є формальна та неформальна освіта.


Для подолання ейджизму у межах компанії доцільно буде проводити періодичні тренінги для працівників щодо дискримінації та проявів ейджизму на робочому місці, підтримувати політику прийняття на роботу працівників будь-якого віку, запровадити програми підтримки працевлаштування найбільш вразливих категорій працівників.