Виявляється, у більшості робочих процесів є своя закономірність. Протягом багатьох років у різні періоди вчені приділяли свою увагу дослідженню поведінки працівників чи цілих компаній. Їх результатом стала основна теза про те, що робота, як будь-яка точна наука, має свої закони та живе за ними. Редакцією зібрали найпопулярніші закони, теорії та правила роботи, які пояснюють багато звичних речей.


Закони Паркінсона


Перший закон Паркінсона говорить: «Робота заповнює час, відпущений на неї»


Британський воєнний історик та журналіст Сіріл Норткот Паркінсон висунув таку теорію у 1955 році в журналі Economist. У своєму сатиричному нарисі він пояснив, чому люди нічого не встигають. Адже часто швидкість виконання завдання залежить від дати дедлайну. Паркінсон у публікації навів приклад літньої жінки, яка пише лист своїй племінниці і витрачає на нього цілий день, хоча зайнятий джентльмен може написати його за три хвилини. Саме тому, що жінка не має інших справ, вона може дозволити собі витратити цілий день на таке просте завдання. У публікації Паркінсон перш за все приділив увагу бюрократизації британської державної служби. Він навів також дві аксіоми: 1) чиновник прагне множити підлеглих, а не суперників; 2) чиновники створюють роботу один одному.


Паркінсон також є автором решти популярних тверджень: «Витрати ростуть з доходами», «Розширення означає ускладнення, а ускладнення – це кінець шляху», «Кількість працівників у групі має тенденцію до зростання, незалежно від того, який обсяг роботи необхідно виконати» та ін. Проте саме перший закон Паркінсона найбільш відомий і лежить в основі боротьби з прокрастинацією.


Закон Мерфі


«Якщо якась неприємність може трапитися, вона обов’язково трапиться»


Закон Мерфі також знаний як «закон підлості» або «закон бутерброда». Вперше про нього заговорив у 1949 році майор Едвард Мерфі, який служив на базі ВПС США в Каліфорнії. Під час роботи над проєктом з визначення максимального перевантаження, яке може винести людина, військовий прийшов до висновку, що місцеві техніки здатні напартачити скрізь, де це тільки можливо. Згідно з найпоширенішою версією, вперше в Мерфі виникла така думка, коли він побачив, як пропелер літака почав крутитися в іншу сторону. Як виявилося пізніше, техніки встановили деталі літака задом наперед. Пізніше військовий лікар Джон Стапп розповів на одній з прес-конференцій про Закон Мерфі, що допоміг їм надалі уникнути багатьох проблем. Так Закон став відомий широкому загалу і використовується для пояснення багатьох помилок до сьогодні.


Принцип Пітера


«В ієрархічній системі будь-який співробітник підіймається до рівня своєї некомпетентності»


Канадський професор Лоуренс Пітер тривалий час вивчав ієрархічну організацію, його знання вилилися у книгу «Принцип Пітера», опубліковану 1969 року. Автор стверджує, що для людини природно прагнути кар’єрного росту і вона просуватиметься сходами догори до тих пір, поки не досягне рівня, на якому нічого не зможе зрозуміти. На цьому місці працівник застрягне і буде перебувати там, поки не покине систему. Керівники, зазвичай, підвищують тих працівників, які проявили себе якнайкраще на теперішній посаді, як результат – такий співробітник рано чи пізно потрапляє на посаду, з якою не справляється, решта посад заповнюється некомпетентними працівниками і від колапсу компанію рятують тільки ті, хто поки ще знають свою роботу. Лоуренс Пітер пропонує долати некомпетентність, усвідомивши її рівень і відмовившись від просування вгору.


Закон Парето


«20% зусиль дають 80% результату, а 80% зусиль – 20% результату»


Цей закон також відомий як «Правило 20/80» чи «Принцип дисбалансу». У 1897 році італійський економіст та соціолог Вільфредо Парето помітив, що 80% багатства Італії контролювало 20% її населення. Потім дослідник зауважив, що такий дисбаланс притаманний не лише його країні, та не лише ресурсам. Його ідея знайшла застосування в багатьох сферах. Наприклад, 20% покупців дають 80% прибутку, а 20% працівників – 80% результату діяльності компанії. Із закону також витікають важливі аксіоми, серед яких «Більша частина вкладених зусиль не приводить до бажаного результату» та «Не потрібно витрачати весь час і всі ресурси для отримання бажаного результату, натомість потрібно знайти «ключові завдання», куди вкласти 20 % зусиль, щоб отримати 80 % результату».


Закони, правила та принципи допомагають зробити наше життя зрозумілішим. Проте часто кожна теорія лише збільшує кількість запитань, тому дослідникам завжди є над чим працювати, а сприймати серйозно їх теорії чи ні – особиста справа кожного.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!