Проактивність – це здатність брати відповідальність за своє життя, бути ініціативними та діяти на випередження. Вона допомагає досягати поставлених цілей, ефективніше розвʼязувати проблеми та адаптуватися до нових викликів і змін.


Щоб зрозуміти, як розвинути навичку проактивності, звернулись до психологині та психотерапевтки Мирослави Третяк. Нижче ділимось рекомендаціями.


Мирослава Третяк


«Наш мозок любить лінуватися, відкладати справи на потім і братися за легші завдання. Навичка проактивності – цілеспрямована навичка, яку кожен може розвинути. Але якщо ви відчуваєте, що не такі проактивні як інші, не порівнюйте себе з кимось і не пригнічуйтесь. Адже лінь – це риса кожної людини. Головне – зрозуміти, що ви прагнете змінитися», – розповідає Мирослава.


Щоб бути проактивними, психологиня рекомендує:


Поставити конкретну ціль


Важливо розуміти, чого ви хочете досягти. Для цього визначте цілі в різних сферах життя: кар’єрі, особистих відносинах, здоров’ї тощо. «Сенека колись сказав: “Якщо корабель не знає, куди пливе, жоден вітер не буде попутним””. Дійсно, ніхто, крім нас, не знає, що нам робити. І щоб зрозуміти, як рухатися далі, важливо визначити довгострокову ціль і маленькі короткострокові. Адже мозку важко рухатися до цілі, якщо вона дуже далеко. Натомість якщо бачити проміжні — буде набагато легше», – зазначає експертка.


Бути відповідальними за власні рішення


Потрібно позбутися синдрому жертви й усвідомити – все, що відбувається в житті – це результат вашого вибору, сприйняття, ставлення до ситуації.


Якщо у вас щось не виходить, в жодному разі не звинувачуйте інших і себе в цьому. Краще подумайте, чому так відбулось (конкретні причини) і які кроки можна зробити для того, щоб впоратися та покращити ситуацію.


Завдяки такому обʼєктивному ставленню до себе та до своїх цілей можна виправити помилки. «Також в цей момент важливо навчитись пробачати собі за похибки та подумати про інші способи досягнення цілей. Адже часто справа не в тому, що з людиною щось не так, а в тому, що вона не побачила інший шлях для досягнення мети», – запевняє психотерапевтка.


Діяти негайно і не відкладати на потім


Відкладання важливих справ на потім може призвести до стресу, перенавантаженості та втрати мотивації. Тож якщо ви маєте можливості, час, ресурси та бажання – дійте негайно. Для цього можете дотримуватися правила «Двох хвилин» (виконання тих завдань, які можна зробити менше ніж за дві хвилини) або техніки «З’їсти жабу» від Браяна Трейсі (виконання найскладнішого завдання зранку). Це допоможе уникнути накопичення дрібних справ і дозволить звільнити розум від важких думок.


Бути організованими


Розробіть систему організації своїх справ (ведення списків завдань, планування дня, тижня тощо) і спробуйте щодня її дотримуватись (наприклад, щовечора або щоранку складайте список справ). Для цього можна використати цифрові інструменти та додатки для організації завдань або звичайний блокнот. Однак Мирослава наголошує: «Важливо прописувати ці плани в напрямку пріоритетності задач. Таким чином ви будете бачити, що можна перенести на наступний день чи годину, а що – повністю скасувати».


Розвивати ініціативність


Це здатність самостійно знаходити можливості для дій та втілювати їх у життя. Щоб розвинути ініціативність, почніть з малого: шукайте нові проєкти, які можуть принести користь вам або команді, пропонуйте нові ідеї та шляхи розвʼязання проблем. Також долучайтесь до активностей, які виходять за межі ваших прямих обов’язків. Це може бути волонтерство, участь у професійних організаціях чи внутрішніх ініціативах компанії. Вчіться бачити можливості там, де інші бачать проблеми, та не бійтеся експериментувати й брати на себе відповідальність. Однак, щоб не виникло перенавантаження, Мирослава рекомендує розставляти кордони та повідомляти керівництву тоді, коли обовʼязків стає забагато.


Працювати над сприйняттям проблем і ситуацій


Не сприймайте негаразди як перешкоди. Натомість спробуйте побачити в них можливості для росту та розвитку. Адже немає нічого випадкового на вашому шляху і кожна проблема – це шлях до нової версії себе. Також важливо зберігати об’єктивність у стресових ситуаціях. Для цього можете використати техніки когнітивної поведінкової терапії (наприклад, когнітивна реструктуризація, експозиційна терапія тощо), щоб змінити негативні мисленнєві шаблони на позитивні та конструктивні. Це допоможе вам залишатися сфокусованими на вирішенні проблем, а не на їх уникненні.


Оточувати себе проактивними людьми


Середовище має значний вплив на ваші дії та ставлення до життя. 


Намагайтеся оточувати себе людьми, які мають проактивний підхід до життя. Вони можуть надихати вас на нові ідеї та підтримувати у складних ситуаціях.


Також спілкування з такими особами сприяє взаємному розвитку та обміну корисними практиками та стратегіями. Це може збагатити ваші знання та навички, а також допоможе стати більш компетентними у вирішенні тих чи інших завдань.


Набратися терпіння


Терпеливість допомагає розвивати проактивність органічно. Адже часто буває, що люди, які помиляються, стають дуже продуктивними, активними, а потім швидко вигорають. Щоб уникнути цього, Мирослава рекомендує не шукати миттєвих результатів, а спрямовувати свою увагу на процес досягнення цілей. Також важливо ставити перед собою малі цілі та встановлювати реалістичні терміни для їх досягнення. Це допоможе уникнути розчарувань. «Не менш важливо вчасно зупинятися, робити паузу та відпочивати. Адже баланс і терпеливість до себе та до інших – це запорука успіху», – каже Мирослава Третяк.


Загалом проактивність – це здатність діяти, а не чекати. І розвинути цю навичку може кожен, головне – бажання та системний підхід.


  Марія Приходько, авторка медіаплатформи budni


Читайте ще: «Правило 5 годин» Бенджаміна Франкліна: використовуємо час максимально ефективно та успішно