У кожного з нас є однакові 24 години в добі. І в кожного з нас є принаймні якийсь час, який ми можемо присвятити дозвіллю. «Правило п’яти годин» вимагає від нас приділяти щонайменше одну годину на день навчанню, експериментуванню та рефлексії. Спойлер: це секрет, яким користуються найбагатші та найуспішніші люди світу. І сьогодні ми поговоримо про три простих кроки, щоб почати дотримуватися власного «Правила п’яти годин».


Ми маємо різні цінності, проблеми, інтереси та вподобання, згідно з якими розставляємо пріоритети. І коли хтось, наприклад, каже: «У мене немає часу дивитися телевізор», це означає тільки те, що «Телебачення мене цікавить не так сильно, як щось інше».


Річ у тім, що ми всі маємо однакову кількість годин на добу, і лише від нас залежить, на що ми їх витрачаємо. Деякі люди, безсумнівно, матимуть більше «вільних годин», ніж інші, але у більшості з нас є принаймні кілька годин, які ми можемо провести на власний розсуд. А згідно з «Правилом 5 годин», те, як ми вирішимо провести ці години, якраз може зумовлювати різницю між успіхом і посередністю.


Анатомія дня


У добі – 24 години. В середньому людина спить приблизно вісім годин (найбільше сплять голландці, а найменше — сінгапурці). Отже, в нас залишається 16 годин «‎‎неспання». Далі нам потрібно відняти сім-вісім годин на день, протягом яких більшість людей працюють. Отже, у нас залишилося дев’ять годин.


Більшу частину цих дев’яти годин займає управління життям: покупки, робота по дому, а також харчування тощо. Звичайно, у цій категорії ховаються величезні культурні відмінності. Наприклад, люди у Франції, Греції, Італії та Іспанії витрачають більше часу на їжу, ніж люди в більшості інших європейських країн. До речі, країною, де люди витрачають найменше часу на їжу, є США (63 хвилини).


Не дивно також і те, що існує величезна невідповідність у тому, як неоплачувана праця розподіляється між статями. Так, у всьому світі жінки витрачають у два-десять разів більше часу на неоплачувану роботу з догляду порівняно з чоловіками. І це безпосередньо впливає на те, скільки годин дозвілля мають представники різних статей. Наприклад, у Норвегії та Новій Зеландії різниця майже незначна. Однак у Португалії та Індії чоловіки мають на 50% більше вільного часу, ніж жінки.


«Правило 5 годин»


Ми точно можемо зійтися на тому, що все ж таки в більшості людей є принаймні кілька годин, щоб зайнятися тим, чим вони хочуть. І для більшості населення ці години витрачаються на «поклоніння» телефону, не пов’язане з роботою. Але це не ті люди, які завтра стануть підприємцями та новаторами.


Протягом останніх кількох десятиліть досліджуються та аналізуються звички та цінності мільйонерів, які «зробили себе самі». Один із ключових висновків, який повторюється знову і знову, відомий як «Правило 5 годин».


«Правило 5 годин» – правило, згідно з яким ми витрачаємо одну годину на день на навчання, роздуми та рефлексію. І робимо це п’ять разів на тиждень.


Це правило походить від Бенджаміна Франкліна, який щодня присвячував щонайменше годину вивченню чогось нового. Франклін вставав рано, щоб читати та писати. Він навіть створив власний клуб ремісників та експериментаторів. Сьогодні Ілон Маск, Опра Вінфрі та Білл Гейтс використовують ту чи іншу версію «Правила 5 годин».


Ідея полягає в тому, що присвячення години вашого дня навчанню тренує розум, покращує навички та прокачує дисципліну. Говорячи мовою освіти, «Правило 5 годин» дає нам і знання, і навички.


Як провести ваші п’ять годин на тиждень?


Після довгого робочого дня з втомленими очима та головним болем більшість із нас потягнеться до пульта від телевізора, а не до книги. Але ось три перші кроки до ефективного «Правила 5 годин»:


    

  • Вчіться, наскільки можете. Читання – це один зі способів навчання, але не єдиний. І якщо ви не дуже любите читати, швидше за все, ви все одно не зможете робити це ефективно. Сьогодні подкасти й аудіокниги – це чудові способи провести вашу годину, приділену навчанню. І пам’ятайте, що в інтернеті є багато освітніх і розважальних матеріалів, які також можуть набагато легше засвоюватися.
    • 

  • Експериментуйте. Самовдосконалюватися не завжди означає забивати голову фактами. Найуспішнішими людьми в житті були не ті, хто натрапили на якийсь чарівний скарб у лісі, а ті, хто намагалися та зазнавали невдач, намагалися і знову зазнавали невдач. У своїй книзі «Пристосуйся: чому успіх завжди починається з невдачі» Тім Харфорд каже, що якщо ви хочете досягти успіху, то «по-перше, шукайте нові ідеї та пробуйте нові речі; по-друге, коли ви пробуєте щось нове, робіть це в такому масштабі, за якого невдачу можна пережити; по-третє, шукайте зворотний зв’язок і вчіться на своїх помилках у процесі». Отже, пробуйте щось нове. Пробуйте щось інше. Коли ми експериментуємо, отримуємо задоволення та багато чого вчимося.
    • 

  • Рефлексуйте. Невдача має цінність лише тоді, коли вона покращує майбутнє. Як сказав Семюел Бекет: «Спробуйте знову. Проваліться знову. Проваліться краще». Кожна невдача унікальна, і кожна поразка ближча до перемоги, ніж попередня. Є багато способів рефлексії. Для когось це може бути щоденник, журнал або десять хвилин, проведених просто в роздумах. Для інших це може означати обговорення ситуації та «розпакування» того, що сталося. Коли ми розмірковуємо над нашими днями та своїми помилками, ми перетворюємо невдачі на корисний досвід.
    • 



Читайте ще: Невидимий ворог продуктивності: що таке ресентеїзм та як його подолати?