Мабуть, немає у світі такої людини, яка хоча б кілька разів не звинувачувала себе у негараздах, які з нею відбуваються. У всіх цей процес проходить індивідуально, але надто страждають від факапів люди з комплексом меншовартості, вважаючи себе «найгіршими серед усіх».

Комплекс меншовартості формується ще в дитинстві та може стати великою перепоною на шляху до саморозвитку та досягнення успіхів у житті. Вирішили дізнатися більше про це явище та зрозуміти, як обернути собі ж на користь вагання, сумніви та порівняння з іншими.

Звідки береться

Комплекс меншовартості – це потужна та постійна невпевненість у собі, занижена самооцінка, відчуття переваги оточуючих і страждання через це. Формується від негативних проявів оточення, критики, невдач, відсутності знань правильної поведінки.

Психологи вважають, що комплекс меншовартості формується змалку, коли дитина повністю залежить від батьків, їх уваги, схвалення, доброго ставлення, ступеня критики.

А вже потім, опиняючись у середовищі виживання: дитячому садку, школі тощо, дитина формує відношення до себе та адаптивність до подальшого життя. І якщо це проходить з невпевненістю, відсутністю підтримки, негативними навіюваннями, порівнянням себе з більш успішними оточуючими і стражданням щодо цього, комплекс меншовартості формується остаточно.

Ознаки

Людина, у якої присутній комплекс меншовартості, навіть прихований, володіє набором певних ознак:

  • Постійно прагне уваги оточуючих, компліментів, тому що дуже потребує визнання власних чеснот (аби заповнити брак уваги, вдається до маніпуляцій: скарг на життя, хвороби, депресію, навіть до агресії).
  • Дуже переймається думкою інших про себе, потім переживає протягом довгого періоду часу (пригнічуватися, знаючи, що хтось розповсюджує про вас жахливу інформацію, цілком нормально, а от гостро реагувати на будь-який вислів про себе, це вже прихований комплекс меншовартості).
  • Не здатна сприймати конструктивну критику (навіть дружні жарти можуть стати серйозним приводом для переживань).
  • Ставить власні потреби на останнє місце (звичка постійно всім поступатися, бо, на її думку, інші кращі за неї та заслуговують більшого ніж вона).
  • Не визнає успіхи інших людей, приписує їх зовнішнім обставинам, а не самій людині.

Не все так погано

Так, сумно, але зовсім не фатально! Бо тими ж психологами доведено, що комплекс меншовартості – природне та нейтральне почуття, яке не має сприйматись негативно. Через протест та зворотну реакцію воно стимулює людину ставати кращою, розвиватися, самовдосконалюватися. Тому ми зібрали для вас кілька корисних порад у такій важливій справі, як перемога над комплексом меншовартості.

Отже, суворо забороняється:

  • Створювати собі кумирів серед більш успішних оточуючих та постійно порівнювати себе з ними, водночас страждаючи та впадаючи в депресію.
  • Знецінювати власні здобутки та досягнення та знову впадати у депресію.
  • Робити те, що зазвичай робите (див. «Ознаки»).

Дуже рекомендується:

  • Визначити свої слабкі життєві позиції та досягти в них успіху, зробивши це гештальтом та закрити його.
  • Навчитися отримувати задоволення від того, що маєте і радіти навіть незначним подіям.
  • Спілкуватися з позитивними та успішними людьми та навчатися у них.
  • Дозволяти собі робити те, що потрібно для більш продуктивного життя.

Як бачите, все у ваших руках: любіть себе, мотивуйте до успіху, саморозвитку та завжди шукайте в собі плюси!