Тренуємо навичку, корисну не тільки для спікерів, артистів і ораторів.


Страх виступів перед аудиторією – друга за поширеністю фобія після страху смерті. За оцінками психіатрів, 95% людей страждають від патологічного хвилювання, тривоги та навіть паніки в разі потреби виступу перед публікою. Це зумовлено трьома основними тригерами – невідомість, ризик, вихід із зони комфорту.


Але є і хороша новина: страх – це природно. Та навіть добре. Це сигнал, що ви серйозно ставитеся до того, що робите. Станіславський казав, що артист, який не хвилюється перед виходом на сцену, – несправжній і нещирий артист. Тому намагатися повністю придушити переживання точно не варто. А от облегшити «симптоми» фобії та використовувати страх із розумом – це завжди хороша ідея.


Не заперечуйте свій страх


Хвилювання – це ваш захисний механізм. Сприймайте його як додатковий виклик і мотивацію. І зрозумійте, що це абсолютно нормально. Спробуйте взяти максимум із цього стану. Високий рівень адреналіну дозволить вам краще встановити контакт з аудиторією та бути під час спічу більш енергійним. Мандраж перед виступом властивий усім. Головне – не доводити хвилювання до стану паніки. І пам’ятайте, що будь-які спроби повністю витиснути переживання лише примножують їх.


Визначте природу страху


Правильно поставлений діагноз – половина успіху на шляху до лікування. Знайдіть причину своїх страхів. Чому виступи перед аудиторією вас так лякають? Може, вся справа у ваших спогадах, дитячих травмах або негативному досвіді? Чи ви боїтеся того, що про вас подумають люди? А що, якщо ви патологічно боїтеся зробити помилку, тому що кожну невдачу сприймаєте як катастрофу?


Щоб контролювати емоції, потрібно з’ясувати, що їх провокує. Чітке усвідомлення проблеми дозволить розробити стратегію виходу зі стресової ситуації та план подолання внутрішніх страхів.


Подивіться на себе збоку


Спробуйте записати себе на відео. Теми тут зовсім неважливі. Ваша мета – звикнути до камери та почати спокійніше себе перед нею почувати. Це як із голосовими повідомленнями. Коли ми почали їх часто надсилати та слухати, наш голос перестав здаватися нам якимось дивним. Ми просто звикли.


Зруйнуйте четверту стіну та уявіть, що за об’єктивом знаходиться ваш потенційний глядач. Спробуйте записати свою промову від початку до кінця. Проаналізуйте. Зрозумійте, над чим треба попрацювати. Головне – не ставтеся до себе занадто критично. Будьте готові до того, що вам не сподобається. Особливо, якщо ви робите це вперше. Пам’ятайте, що виступати завжди непросто. Навіть досвідченим професіоналам.


Скажіть «так» практиці


Ораторське мистецтво – це скіл, який можна прокачати. Частіше виступайте перед аудиторією, набирайтеся досвіду, звикайте та вчіться на своїх помилках.


Тут працює пряма пропорційна залежність: чим більше ви будете виступати, тим краще вам це буде вдаватися. Все як завжди: успіху можна досягти лише шляхом роботи та тренувань. І навіть якщо практика не приведе вас до досконалості, вона точно забезпечить вам відчуття «у своїй тарілці». Перетворіть умовну сцену на зону комфорту – і ви будете там на своїй території.


Змиріться з тим, що ви не бездоганні


Як і всі інші. Часто фобія публічних виступів зумовлена страхом помилитися. Та зробити це на очах у всіх (як нам здається). І цей страх лише збільшує шанси таки зробити помилку. Працюйте над умінням швидко виходити з безглуздих ситуацій, навчіться сприймати себе не так серйозно, не бійтеся посміятися над собою, а головне – дозвольте собі помилятися. Уявіть найгірший сценарій. Коли страхи непропрацьовані, ми не заглиблюємося в них, а тільки уникаємо. А коли ми сміливо дивимося страху в очі – він розчиняється.


І будьте готові до того, що аудиторія ваш виступ сприйме зовсім по-різному. Якщо хтось буде у захваті від вашої промови, точно знайдуться й ті, кому зовсім не сподобається. Незалежно від того, як ви виступите.


Змістіть фокус уваги


Ми звикли хоч і сподіватися на краще, але готуватися до гіршого. Ми схильні прокручувати в голові найгірші варіанти розвитку подій: як ми забуваємо слова, починаємо запинатися, а слухачі з нас сміються. Але все це тільки в нашій голові. Подумайте про те, за що інші люблять виступи. Увага, енергія, овації, публічність, оплески, нетворкінг – знайдіть свою мотивацію. Виступити перед публікою – це шанс, який, до того ж, випадає не кожному. А ви цього варті.


Візуалізуйте бажаний результат


Програвайте у своїй голові позитивний сценарій вашого виступу, а не публічний провал. Налаштуйтеся правильно та запрограмуйте себе на бажаний результат.


Тут може допомогти такий лайфхак – уявіть, як ваш спіч проголошує ваш улюблений актор або просто людина, якою ви захоплюєтеся. У неї точно все вийде. І у вас також. Уявляйте успіх у всіх його проявах – і він обов’язково відбудеться.


Готуйтеся, готуйтеся та ще раз готуйтеся


Впевненість виникає тоді, коли все під контролем. А на імпровізацію можна сподіватися лише за умови, якщо ви бездоганно володієте матеріалом.


Ви можете хвилюватися, але не можете соромитися. Зрозумійте, що збоку страх сприймається як природне, властиве кожній людині явище. А легка вразливість вам точно не завадить. Головне – не дозволяйте фобіям перешкоджати професійному розвитку та впливати в цілому на ваше соціальне життя.


Публічний виступ – це живий процес. Це завжди щось нове та дивовижне.