Для багатьох, мабуть, знайома ситуація: йдете у декрет із впевненістю, що це найкращий період, ви нарешті зможете відпочити від роботи, надокучливих колег чи спілкування з клієнтами. Але вже на першому році починаєте заздрити колегам, що досягають робочих вершин, поки ви змінюєте підгузки, а на третьому і взагалі накриває страх, що ви більше не зможете вийти на роботу. Ми розуміємо всі ваші страхи, тому вирішили розповісти як з ними боротися.


«Я нікому не потрібна»


Ні друзям, ні колегам, ні роботодавцю тим більше. Найчастіше у декреті здається, що про вас усі забули і ніхто не хоче мати з вами справу, особливо роботодавці. Навіщо комусь брати на роботу працівника з маленькою дитиною, що часто хворіє або вимагає уваги і виключає можливість затриматись працюючій мамі після роботи?


Як боротися?


Насправді друзі можуть не телефонувати вам, щоб не відволікати від дитини чи інших домашніх справ. Тож, коли здається, що всі про вас забули – спробуйте зателефонувати самі. Намагайтеся змінити своє негативне мислення на позитивне. Можливо, пошукач після декрету навпаки привабить роботодавця, тому що часто такий працівник ще не скоро знову піде в таку відпустку. Або ж може керівниця раніше була на вашому місці та чудово розуміє постдекретну ситуацію, тому із задоволенням візьме вас на роботу та з лояльністю ставитиметься до лікарняних.


«Я нічого не знаю»


Після двотижневої відпустки повертатися на роботу важко, а коли ви «відпочивали» від роботи близько трьох років, то здається, що забули все на світі і не знаєте елементарних речей. Вам здається, що після декількох робочих днів керівництво візьметься за голову і попросить пошукати роботу в іншому місці.


Як боротися?


Добре, якщо у вас ще є час перед поверненням до роботи. Тоді ви можете читати профільні публікації та літературу, відвідувати відповідні заходи, не пропускати новинок у вашій сфері – тобто тримати руку на пульсі, попри те, що епіцентр ваших турбот інший. Чим менше часу залишається до дня виходу в офіс, тим з цим страхом боротися важче. Але теж можливо. Зателефонуйте колегам, щоб дізнатися про нове у роботі, дістаньте свій записник, щоб відновити в пам’яті те, чим раніше користувалися постійно, використайте Google для заповнення решти прогалин.


«Мами з маленькими дітьми не досягають кар’єрних висот»


Якщо ви отримали нову роботу після декрету або повернулися на своє колишнє робоче місце, подолавши два попередніх страхи, то ваш самонакрут виходить на новий рівень. Тепер вам здається, що працівники з маленькими дітьми, що беруть лікарняні та не можуть ночувати в офісі, ніколи не отримують підвищення і вам так і доведеться ходити в рядових співробітниках до пенсії.


Як боротися?


Надихніться історіями жінок, які після народження дитини стали ще більш успішними. Виконуйте свою роботу ретельно, розвивайтеся та накопичуйте досягнення на своїй посаді. Наявність чи відсутність дітей не слугує підставою для кар’єрного росту. Пам’ятайте, що керівництво здебільшого звертає уваги лише на професійні якості.


«Дитина не зможе бути без мене»


І неважливо, якого віку дитина. Якщо мама йде на роботу і залишає малюка з нянею/бабусею/татом чи віддає його в садок, вона завжди боїться, що дитина без неї не зможе. Перша розлука з дитиною справді дуже важка і тут важливо адаптуватися до змін не лише малечі, а й мамі, яка перший час буквально не знаходить собі місця через хвилю переживань.


Як боротися?


Готуйте себе та дитину до нового етапу життя заздалегідь. Ваш перший день на роботі не повинен збігатися з першими днями дитини в садочку. Добре буде, якщо вам вдасться почати водити малюка в садок за декілька місяців до дати вашого повернення в офіс. Розкажіть, які зміни чекають вашу сім’ю, які плюси вони йому принесуть. А вам самим варто не зациклюватися лише на дитині, ви цілком зможете віддати всю свою любов ввечері та у вихідні. Але тепер ще більше будете цінувати час, проведений разом.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!