Вражаючий бестселер ізраїльського історика Юваля Ноя Харрарі – це швидкий та неймовірно цікавий курс з історії, соціології та психології людини. Якщо вас давно цікавило питання «Як тут усе влаштовано і чому» – ця книга точно допоможе сконструювати хоча б основу розуміння того, що відбувається тут у нас, у цивілізації 21 століття. Кожна сторінка перевертатиме ваш погляд на світ догори дригом, змушуватиме відкладати книгу та замислюватися, здивовано дивитися навколо, обговорювати її зі знайомими.


У своїй книзі історик, філософ та соціальний критик, професор Єврейського університету в Єрусалимі, переповідає два з половиною мільйони років людської еволюції, аналізуючи хід, значення та логіку (або її відсутність) подій.


Ми у редакції вирішили зробити для вас невеличку демо-версію того неймовірного тістечка для інтелекту у 443 сторінки, яке на вас чекає.


Єдині розумні створіння


Історія Homo Sapiens, ймовірно, почалася із наймасовішого геноциду. Ми були не єдиним видом людини, що, згідно теорії еволюції, з’явився на нашій планеті. Ми – Homo Sapiens – дякуючи нескромному неймінгу наших науковців, – «Людина розумна», але ми лише один із багатьох видів людей, які блукали планетою мільйони років тому. Цілком ймовірно, що наші предки винищили Неандертальців та інші види приблизно 40 000 років тому. Хто знає, якими вони були, хто знає, якими вони могли б стати.


Створення міфів


Великий міф Sapiens – це те, що відрізняє нас від інших видів тварин. Ми використовуємо уяву та мову для створення нових світів, альтернатив та можливостей. Важливість спільних міфів полягає в тому, що вони дозволяють Sapiens співпрацювати, кооперуватися у мільйонних масштабах і домінувати у світі тварин. Генетична мутація, яка дозволила виникнути мові та уяві приблизно 70 000 років, – це те, що Харарі називає когнітивною революцією. (Це тоді ми вперше намалювали та зліпили свої фантазії – те, чого не могли побачити у природі).


Наприклад, релігія – це міф. Наша світова економічна система – це міф, у який ми з вами віримо, і саме тому ходимо на роботу та сплачуємо податки. Свобода, любов, людські права, рівність – це міф. Ми домовилися вірити у їх існування, тоді як у реальному предметному, тваринному світі нічого подібного не існує. Біологія не направлена на те, щоб творити усіх людей рівними. Вона спрямована на породження різноманіття, тож усі люди далеко не рівні у тваринному, оголеному світі. До того ж, не існує ніяких «людських невід’ємних прав», не існує законів.


Міфи, що об’єднують двох незнайомих людей з різних континентів для виживання та взаємодії – це, наприклад, міф про християнство, про добро, про людську гідність. Доларові купюри – це насправді безглузді папірці. Проте, наділені спільним значенням, гроші стають одиницею обміну, душевного спокою та мірою нашого вибору.


Зміни міф – зміни світ


Ті ж міфи, що пов’язують Sapiens разом, їх же і роз’єднують. Руйнуючи міф, руйнуєш світ, що призводить до драматичних і швидких соціальних змін. Зруйновані міфи про монархію, комунізм, рабство, патріархат змінили історію нашої цивілізації, не дивлячись на те, що сьогоднішній устрій – такий само міф, який через декілька століть може бути зруйнованим.


 Біологія дозволяє, культура забороняє 


Все, що може зробити Sapiens, є, за визначенням, природним. Біологія відкриває двері для усього, на що здатне наше тіло. Усі наші потяги, усі бажання, почуття – усе це дуже природно, адже ми самі і є природа. Саме культура – штучна, створена людьми природа –  обмежує нашу свободу, маркуючи щось як «неприродне». Вивчення людської культури значною мірою є вивченням того, що ми один одному забороняємо.


Закон небагатьох


Історію пишуть одиниці, в той час, як маси тяжко працюють. Наприклад, друга велика революція в історії Sapiens – Сільськогосподарська революція (близько 12 000 років тому) – дала змогу збільшити виробництво продуктів харчування та спровокувала величезний приріст населення. В той же час вона змусила пересічного фермера до монотонної щоденної каторжної праці, страждань від епідемій, засух, війн та інших явищ, спровокованих осілим способом життя. Плодами землеробської революції користувалися еліти, тоді як, у порівнянні з епохою сільського господарства, епоха збиральництва та полювання була значно більш легкою та приємною у побутовому сенсі.


Робочий день тривав стільки, скільки було потрібно, аби вполювати або зібрати їжу, люди весь час спілкувалися, перебували у постійному русі, знаходилися на природі. У порівнянні із сьогоднішнім мегаполісним офісним рабством – це майже рай. Хоч і тривав він у середньому не 80 років, а 30-50. Харарі називає сільськогосподарську революцію найбільшим шахрайством в історії людства.


Просте людське щастя 


Щастя насправді не залежить від об’єктивних умов багатства, здоров’я чи навіть соціуму. Швидше, воно залежить від співвідношення об’єктивних умов і суб’єктивних очікувань. Це означає, що вчорашні розкоші є сьогодні необхідними потребами. Підвищуючи планку очікувань, засоби масової інформації та реклама можуть вичерпувати людський потенціал задоволення. Однак щастя може бути помилковим богом (черговим міфом), ідеалізованим та відчуженим від свого природного статусу – швидкоплинної нейрохімічної реакції, що винагороджує адаптивну поведінку.


Ви колись бачили щасливу мишу, або горобця, щасливу змію? Для Sapiens щастя може бути не відсутністю нещастя, а навіть причиною нещастя, зумовленого напругою, неспокійністю і невдоволенням, що випливає з безглуздого, вічного прагнення ефемерної нейрохімічної реакції.


Люди – надлюдські 


Третя, і, можливо, остаточна Революція в людській історії триває й понині. Наукова революція почалася 500 років тому. Попри наукові відкриття та технологічні інновації, Наукова революція наділила Sapiens можливістю трансформувати своє середовище та себе, набуваючи неприродних сил та практично безмежної енергії. Наукова революція бачила міфічні історії, замінені фальсифікованими теоріями; визначеність, заміщену невизначеністю; консерватизм, замінений цікавістю, і, можливо, найголовніше, – слова, замінені цифрами. Але чи стали ми від того щасливіші?


Майбутнє 


Історія про Sapiens закінчується (у наступному столітті або близько того), коли вид переросте своє «людське». Завдяки науці та техніці, вони матимуть силу та інтелект стати богами та створювати нове штучне життя, відтворювати себе. Sapiens – це нові боги «інтелектуального дизайну», це Homo Deus. Їх майбутнє не людське, воно трансгуманне, оскільки вони переходять у щось нове. Якщо вони тільки себе не знищать.


Проблема Sapiens полягає в тому, що, незважаючи на їх силу, вони не знають, чого хочуть. Вони навіть не знають, чого хочуть хотіти, або чого треба хотіти. Ми абсолютно безпрецедентні створіння.


Та чи є щось більш небезпечне, ніж незадоволені та безвідповідальні боги, які не знають, чого хочуть?


Інші статті по темі: 


8 книжок, які навчать не відволікатися на соцмережі


5 кроків до успіху: головні ідеї книги «Серійний переможець»


Нічого ви не знаєте: 10 цінних думок із книги «Ілюзія знання»