В житті кожної людини періодично трапляються невдачі. Чим активніше життя, тим більша вірогідність різних факапів – так влаштований Всесвіт. Звичайно, ми виносимо з них уроки, стаємо сильнішими, але все ж таки вони псують настрій та поглинають життєвий ресурс. Ми розібрались, як переживати неприємні моменти без негативних наслідків для майбутнього.


Зустріч згідно характеру


Людям, які можуть сприймати власні невдачі без сумнівів, самоїдства та збентеження, можно лише позаздрити. Наприклад, на заяву керівництва «Вас звільнено» вони відреагують легко, навіть скажуть, що давно про це мріяли. Та все ж більшість у випадку невдачі відчувають емоції згідно алгоритму:  шок – гнів – страх. Причому психологи називають таку реакцію абсолютно нормальною. А ось коли людина власні факапи взагалі не помічає, вважається, що вона не володіє ситуацією або взагалі не вважає неприємності за невдачу. Обидва випадки – крайнощі, які потребують допомоги психолога.


Що ж залишається робити емпатичним людям, які болісно сприймають «несмачні плюшки» від долі? Відповідь одна: переживати їх з користю! 


Знову з дитинства?


Звідки береться болюче сприйняття невдач, «самоїдні» докори та питання? Психологи стверджують: звідки і всі інші проблеми –  з дитинства. Маленька дитина не замислюється над своїми невдачами до тих пір, поки батьки або хтось інший не закцентують увагу, присоромлять або навіть вилають. Найзначиміша фраза, яка закарбовується у дитячій пам’яті назавжди: «я ж казав(ла), у тебе нічого не вийде, ти невдаха». Після неї виникає страх бути невдахою і надалі, але вже і в очах оточуючих: рідних, друзів, колег. Тому ніколи не соромтесь власних факапів: з сорому виникає страх, страх приводить до повторення. А чи потрібно вам воно? 


Говоримо


Коли спіткає невдача, психологи наполегливо радять поділитись власними переживаннями: з близькими, друзями, або навіть у соціальних мережах (інтроверти, почуйте нас). Надважливо у такій ситуації почути слова підтримки: «Не хвилюйся, все буде добре». Під потужністю підтримки невдача втрачає масштаби і стає набагато легшою. У процесі розповіді ви ще раз проживете ситуацію, глянете на неї іншим поглядом, і, можливо, ясніше зрозумієте, чому так сталося.


Забороняємо


Для виникнення невдачі є суб’єктивні та об’єктивні причини. Ми дорослі зрілі люди, тому можемо розібратись, чого у нашому факапі було більше: людей або обставин. Звинувачувати самого себе або Всесвіт заборонено. Сприймаємо та приймаємо правильно самих себе, а значить і свої невдачі, робимо висновки та йдемо до успіху. І не повторюємо слова-антиуспіхи на кшталт «все як завжди», «мені ніколи не щастить», «на жаль» тощо.


Опрацьовуємо


Винести корисний урок зі своєї, наприклад, останньої невдачі допоможуть конструктивні питання:


    

  • Що стало конкретною причиною моєї невдачі?
    • 

  • Що я можу зробити наступного разу, аби запобігти провалу?
    • 

  • Чи була якась моя негативна риса або недолік причетна до виникнення невдачі. Якщо так, які шляхи до їх усунення?
    • 

  • Що я роблю, аби виправити ситуацію?
    • 



Зробивши аналіз, радимо прислухатись до великих людей та взяти їх цитати як мотивацію до успіху:


    

  • Уїнстон Черчілль: «Успіх – це здатність крокувати від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму».
    • 

  • Джим Рон: «Майже кожна історія успіху, яка мені відома, починалася з того, що людина лежала горілиць, повержена невдачами».
    • 

  • Ралф Уолдо Емерсон: «За все те, що ви упустили в одному місці, ви щось отримали в іншому». 
    • 

  • Еміль Мішель Чоран: «Слава моїм невдачам! Я зобов’язаний їм усім, що знаю».
    • 



Сподіваємось, наші поради вам стануть у пригоді. Будемо вивчати та пам’ятати уроки долі, цінувати та дякувати життю за здобутий досвід, ставати мудрими та не повторювати попередніх помилок.