Ранні пташки: юні стартапери – про досвід втілення власних проектів, коли ровесники ще сидять за партою

В епоху можливостей, коли досягати бажаного легше та цікавіше, стартапи часто запускаються людьми, які засвоюють потрібні знання і навички вже в процесі. А дехто навіть не завжди має середню освіту: діти та підлітки все активніше стають гравцями на полі соціальних та економічних змін.

Автори проектів, значущих як локально, так і для всієї країни, розповіли The Point, як їм вдалося отримати гранти раніше за шкільний атестат, перетворити мрії на реалістичні цілі, і що варто знати тим, кого на шляху до звершень зупиняє юний вік.

Катя Михалко, Микита Владикін, Євген Шило і проект «Nuka»

Про героїв

Євген вже студент, а Катя і Микита закінчили школу у минулому році – в старших класах навчалися екстерном, бо паралельно працювали в рекламних агентствах. Зараз весь час присвячують проекту. На момент запуску «Nuka» їм ще не було 18 років.

Про народження ідеї

«Всі в нашому проекті – фанати канцелярії, – розповідають наші герої. – Завжди мали багато всіляких блокнотів, олівців, ручок. І в нас виникла ідея створити красиву, зручну в користуванні канцелярію, урізноманітнити і покращити те, що люди зазвичай бачать на поличках магазинів».

Підлітки почали досліджувати ринок, вивчали, яка канцелярія продається, які матеріали використовуються. «Потім дізналися про перспективний матеріал, який називають синтетичним папером. Він виготовляється із пластику і використовується для створення білбордів, – розповідають молоді люди. – Вирішили зробити на його основі інноваційний блокнот, який не рветься, не намокає і який можна використовувати вічно: тобто, писати в ньому і стирати написане за потреби».

Після блокноту підлітки також створили вічний олівець, для чого експериментували зі сплавами різних металів. Олівець пише завдяки окисленню паперу, а записи стираються антисептиком. «Це сучасна модель стартапу – інновація та покращення, коли ти береш за основу якийсь продукт і робиш його більш досконалим», – кажуть вони.

Про реалізацію проекту

До реалізації ідеї юні бізнесмени підходили комплексно, одночасно займаючись і розробкою продукту, і його виробництвом, і стратегією самого бізнесу. «Маючи бекграунд у рекламному агентстві, ми розуміли, з чого складається маркетингова стратегія, як просувати продукт, – розповідають стартапери. – З виробництвом було складніше, тому що ніхто з нас раніше цим не займався. Тому шукали знайомих, друзів, в яких можна спитати поради. У виробництві для нас найважливіше не те, де воно знаходиться, а які можливості воно дає для бізнесу. Тобто, наскільки дешевшим чи дорожчим стає сам продукт, наскільки налагоджена логістика світом. І на даному етапі найбільш зручний для нас варіант – це Китай».

«Ми дуже прискіпливо вивчаємо свою цільову аудиторію, споживачів. Розробляємо та поліпшуємо продукт виключно з відгуків реальних користувачів. І всі інновації, які запроваджуються, завжди отримують фідбек. Поки що він позитивний», – розповідають наші герої.

Перші інвестиції для старту проекту вдалося залучити через участь в Product Idea Accelerator. Nuka став одним із переможців і отримав $20 тисяч. На ці кошти вдалося створити прототипи блокноту і олівця, з якими українці брали участь у декількох міжнародних виставках інновацій. «Зокрема, ми вибороли можливість представляти Україну на головній ІТ-конференції світу Consumer Electronics Show. Там у нас був свій стенд, – розповідають підлітки. – А зараз готуємося до кампанії на Kickstarter, яка стартує у квітні і відкриє продажі нашого продукту в США».

В команді від самого початку не було розподілу за функціями. Але згодом юні стартапери прийшли до необхідності розподілити між собою напрямки відповідальності. Зараз Катя більше займається маркетингом, Женя – виробничою частиною, а Микита – бізнес-процесами, розвитком проекту, залученням інвестицій.

Про плани на майбутнє

«Бізнес вже знаходиться на досить відповідальному етапі: є обов’язки перед інвесторами, передзамовлення компаній, покупців. Це вимагає багато уваги та ресурсів, тому ми на даному етапі цілком присвячуємо себе проекту, – розповідають молоді люди. – Плани з розвитку нових продуктів розписані на декілька років наперед. Але нас також цікавить бізнес-освіта і, можливо, в майбутньому ми знайдемо якийсь профільний заклад, аби поглибити свої знання в цьому напрямку».

Поради тим, хто починає

Не бійтеся ділитися своєю ідеєю. «Спочатку ми не хотіли розказувати про свою ідею, переживали, що її можуть вкрасти або скопіювати. Потім в якийсь момент зрозуміли, що чим більше ділимося нею, тим швидше можемо вдосконалювати наш продукт і тим більше людей хочуть нам допомогти, – кажуть наші герої. – Не бійтеся ділитися своєю ідеєю зі світом на всіх етапах. Відкритість, чесність і прозорість викликають довіру до ідеї та її засновників, люди до них тягнуться та хочуть допомогти».
Максимально тестуйте ідею перед запуском. «Енергію, яку люди витрачають на страх та сумніви, краще витратити на реалізацію та перевірку своєї ідеї, – радять Катя, Микита та Євген. – Потрібно максимально тестувати ідею перед запуском, щоб зрозуміти, як можна її вдосконалити і в результаті отримати потрібний та затребуваний продукт».

Нікіта Шульга та Софія-Христина Борисюк, проект «Компола»

Про героїв

Софія навчається у київській гімназії №117 імені Лесі Українки. Цікавиться програмуванням та web-дизайном, займається бально-спортивними танцями та грою в шахи. Нікіта – учень альтернативної школи «Беркошко». Цікавиться 3D-моделюванням, 2D- та 3D-анімацією. Також грає на саксофоні.

Про народження ідеї та залучення коштів

Ідея шкільного проекту виникла у друзів два роки тому. На той час Нікіта і Софія навчалися у 6-В класі спеціалізованої школи №17. «Кожен день в шкільній їдальні накопичуються літри відходів, які потрапляють на смітник, – розповідає хлопчик. – Але їх можна задіяти з користю для оточуючого середовища та перетворити на компост – органічне добриво. Ним, до прикладу, можна підживлювати дерева. Тому ми вирішили створити в нашій гімназії проект «Компола» – назва походить від слів «компост» і «школа»».

З назвою та ідеєю проекту діти підійшли до його реалізації. «Для початку потрібно було зібрати кошти, а саме 11 тисяч гривень, на встановлення компостера у нашій школі (ідеально підходить ємність на 900 літрів), закупівлю спеціального бака для відходів з кришкою та хробаків «Старателів», які вміють переробляти органіку на компост», – розповідають підлітки.

Нікіта і Софія вирішили залучити кошти на одній із краудфандингових платформ для освітніх проектів. «Коли ми зібрали цю суму за півтора дні, то були шоковані і зрозуміли, що людям сподобалася наша ідея. Тоді ми запустили другий етап, а саме збір коштів ще на шість компостерів для інших шкіл, які також зацікавилися нашим проектом, – розповідає Софія. – На даний момент проект поширився всією Україною, з нами співпрацюють близько 230 шкіл у всіх областях». Також проект «Компола» підхопили вже й на державному рівні – ним опікуються міністерства екології та освіти.

Про труднощі на шляху

«Ми боялися, що в нас не повірять, і проект просто зупиниться, – розповідають підлітки. – Друга складність була з хробаками, адже ми їх запускали в компостер взимку і боялися, що вони там замерзнуть. У нас не було досвіду у компостуванні, і ми сподівалися лише на диво. І воно сталося – наші хробаки добре пережили зиму».

«Ми все робили разом, – продовжують наші герої. – Щодня виносили відходи нашої шкільної їдальні до компостера, розповідали про наш проект за допомогою постів у Facebook, виступів на телеканалах, семінарах, форумах. А зараз допомагаємо іншим школам порадами».

Поради тим, хто починає

Не зупиняйтеся і не бійтеся перепон, які будуть траплятися на шляху реалізації вашого проекту.
Придумайте реальну ідею, яка приноситиме користь людям, а не захмарну, яку дуже важко втілити у життя. Проте для початку перевірте в інтернеті, чи ніхто такого не зробив до вас.
Обов’язково знайдіть команду однодумців – так впроваджувати ідею буде легше і цікавіше.

Влад Газда і проект «Арт-простір»

Про героя

Минулого року Влад закінчив хмельницьку школу №13. Зараз є студентом Української Академії Лідерства. «Простіше перерахувати, чим я не займався і де себе не спробував, ніж вказати речі, які я люблю, – розповідає наш герой. – Але напевно найбільш улюблені – це дебати та біг. І те, і те виховують свободу – моральну і фізичну, дають натхнення рухатись далі. Також я займався організацією різнопланових івентів».

Про народження ідеї

Якось на зборах самоврядування вчителька повідомила, що одна з молодіжних організацій готова виділити грант на шкільний проект – створення арт-простору. «У нас у навчальному закладі та й загалом у нашому мікрорайоні відсутній простір для розвитку та спілкування школярів, немає культурних чи розважальних закладів, – розповідає Влад – Тому ми вирішили створити такий простір на території нашої школи – у старому кабінеті праці. Подати цей проект на конкурс і виграли, отримавши стартове фінансування – 10 тисяч гривень. А щоб довести проект до фінішу, завершити ремонт та закупити необхідне обладнання, збирали кошти за допомогою платформи GoFundEd. Вдалося залучити ще близько 40 000 грн».

«Ми не мали професійних навичок з проектного менеджменту, – продовжує Влад. – Тож, спираючись на досвід з особистих помилок, на людей, які часто допомагали нам настановами, ми керувалися простим, але дієвим правилом: «Береш і робиш!». Команда зазнавала постійних змін. Була лише невеличка група людей, яка працювала пліч-о-пліч постійно. Тепер сміливо можу сказати, що проект завершено, і у жовтні 2018 року відбулося відкриття «Арт-простору». На жаль, вже без мене, оскільки я вже навчаюся в Академії».

Про труднощі і помилки

Нечітка структура команди. «Невміння делегувати обов’язки часто ставало великою проблемою», – каже Влад.
Байдужість людей. «Цей проект, скоріше, виклик, який ми поставили перед собою, оскільки небайдужість – це м’яз, що качається».
Непродуманість. «Недарма кажуть, що планування – це 80% роботи, 15% – виконання і 5% – аналіз. В нашому ж випадку, 80% складав аналіз. Це також важливо, але краще все ж планувати, тоді в процесі буде допущено менше критичних помилок», – радить хлопець.

Поради тим, хто починає

Не бійтеся своїх ідей, будьте сильними, творіть зміни, будьте лідерами, за якими люди готові йти.
Але в процесі не забувайте про себе. Про вас ніхто не потурбується, якщо ви не зробите цього самі.
Формуйте дисципліну, яка триматиме в тонусі, навіть коли натхнення час від часу зникатиме.
І найважливіша порада: «Беріть і робіть!».

Читайте еще: Платити разом: як з’явилася ідея Kickstarter та інших краудфандинг-платформ