Номофобія та залежність: зворотний бік користування девайсами

Смартфон є невід’ємною частиною нашого життя. Багатофункціональний ґаджет майже завжди знаходиться поряд з власником, забезпечуючи всіма потрібними для життя комунікаціями. У момент, коли телефон випадково зникає з поля зору, ми відчуваємо безпорадність, хвилювання та намагаємося якнайшвидше повернути його. Страх залишитися без зв’язку та інформації через погане покриття оператора, розряджену батарею або тимчасову відсутність коштів на рахунку, може стати причиною неприємних відчуттів (навіть фізичних). Згодом це може привести до залежності від ґаджета, або ж взагалі перейти у номофобію.

Розберемося зі зворотною стороною медалі користування смартфоном та дізнаємося, які негативні моменти можуть бути викликані залежністю від такого потрібного девайса.

Номофобія: визначено та прийнято

Номофобія – ірраціональна реакція, страх і занепокоєння людини через відсутність мобільного пристрою.

Вчені вважають номофобію найсучаснішою з усіх відомих фобій. І хоча це явище ще не одержало офіційного медичного коду та номеру, психологи його визнають та підтверджують той факт, що до лав номофобів долучається все більше і більше людей. Офіційно вважається, що на номофобію страждають переважно молоді люди у віці 18-25 років. Британська організація YouGov ще у 2008 році провела дослідження серед населення своєї країни: вже тоді на номофобію страждали 50% користувачів, у 2012 році відсоток людей, які відчували тривогу через знаходження ґаджета на фізичній відстані, збільшився до 66. Британські вчені стверджують: стрес від номофобії тотожний стресу, пов’язаному з відвідуванням стоматолога або емоційному хвилюванню у день весілля.

Залежність і номофобія – різні процеси

Ознаки номофобії

Номофобія насправді не є залежністю від девайса. Це слово означає лише страх фізично залишитися без власного ґаджета під рукою. Коли людина з номофобією забуває смартфон або навіть губить його, то відчуває сильну тривогу, брак кисню, нудоту, запаморочення, прискорене серцебиття, пітніє. Всі ці емоції яскраві та сильні. Уявивши, яким буде її життя без пристрою, людина може відчути справжню панічну атаку. Її думки крутяться навколо втраченого девайса, вона не заспокоїться, поки він не буде знову в руках. Відчуває страх через обмеження можливостей, наприклад, зв’язатися з рідними та друзями у разі екстреної потреби, або викликати швидку, коли раптом стане погано (може й не стане, але все одно тривожно).

Також вагомою причиною для стресу може стати страх потрапляння особистої інформації до чужих рук, адже дуже часто на пристрої зберігають конфіденційну інформацію. Лише одна думка про ґаджет без нагляду та можливе розголошення секретів може довести до панічної атаки. І якщо такі страхи надто нав’язливі, вони можуть перерости у фобію.

Психологи визначають кілька ступенів номофобії: від слабкої до сильної, і рекомендують звертатися за допомогою у разі виявлення у себе ще ранніх симптомів фобії, аби не доводити стан здоров’я до критичного.

Але якщо ви дійсно звикли до телефона (а це цілком нормально) і вищевказані симптоми у вас слабковиражені, номофобом вас точно не назвеш. Прикрі відчуття та засмучення через відсутність пристрою під рукою абсолютно нормальні в даний момент, і вони точно не є фобією – ірраціональною реакцією.

Ознаки залежності

Основними ознаками залежності є постійна присутність смартфона у вашому житті: він супроводжує вас завжди і всюди.

Перше, що залежні бачать після ранкового пробудження та перед засинанням – екран телефона. Залежні люди ретельно (ну дуже ретельно) перевіряють відсоток зарядження телефона, чи є на рахунку кошти. Деякі постійно носять із собою power bank (навіть якщо телефон повністю заряджений) або запасний ґаджет, на випадок, якщо перший вийде з ладу. Постійно перевіряють чи немає нових повідомлень, ні на хвилину не лишають мобільний телефон на відстані від себе, беруть з собою навіть у ванну, хоча знають про шкідливий вплив вологи на девайси. Займаються фабінгом (звичка постійно відволікатися на телефон під час живої розмови) на реальних зустрічах зі знайомими та друзями. Ще одна особлива ознака залежності – тюнінг заради тюнінгу – вкладання значних коштів в аксесуари та прилади, які нагально не потрібні. Девайс керує залежними людьми, замінюючи собою реальне життя.

Причини виникнення

Хоча номофобія і залежність мають різні ознаки, причини їх виникнення однакові: внутрішні проблеми людини.

На перше місце психологи ставлять невирішення особистих проблем, які людина приховує глибоко всередині себе. На друге – страх самотності та невміння будувати комунікації у реальному соціумі. Адже за наявності смартфона можна легко вирішити ці питання, віртуально стати важливим, спілкуватися з друзями, відчувати себе потрібним. Тобто проблеми залежності починаються з проблеми в самій людині. Девайс лише допомагає залежному вважати, що в нього все гаразд.

Що робити?

Ні в якому разі не позбуватися девайса! Потрібно виявити першопричину та пропрацювати її. Категорична раптова відмова від ґаджета лише посилить залежність або фобію. Відвикати потрібно поступово. Кілька універсальних порад, які допоможуть скоротити час користування телефоном:

Відмовтесь від звички носити його всюди принаймні вдома.
Не беріть смартфон до ванної кімнати.
Поставте планку ще вищу: не беріть телефон на кухню.
Кладіть девайс подалі від спального місця.
Спробуйте на кілька хвилин відключити телефон у вихідний день.
Намагайтесь не проводити багато часу у соцмережах.
Скоротіть кількість додатків, з яких надходять повідомлення.

Вважаємо, що основний спосіб боротьби з номофобією та залежністю – пошук цікавинок у реальному житті: живе спілкування з друзями, читання паперових книг, прогулянки, або навіть перегляд фільмів та отримання інформації через телевізор та комп’ютер. Намагайтеся більше часу витрачати на реальне життя, особливо у вихідні, не турбуючись про декілька пропущених дзвінків та повідомлень. Нічого страшного не відбудеться, якщо відповісте через деякий час. Бажаємо насиченого літа та абсолютної незалежності!