Про Budni
Наші продукти
Усі професії важливі. Але без деяких суспільство накрив би «блекаут» – адже хто стоятиме на варті життя, здоров’я та безпеки?
Спецпроект #потрібні_люди – серія інтерв’ю The Point (robota.ua) з представниками соціально значущих професій: небезпечних, складних і неймовірно цікавих. За кожним професійним вибором – унікальна історія. Ми запитаємо в наших героїв, чому вони обрали свою справу та які виклики, непомітні для оточуючих, приймають щодня.
З впровадженням карантину компанія ДТЕК вдалася до нестандартного рішення – перевести свої теплоелектростанції на капсульний (ізольований) режим роботи. Тобто частина виробничого персоналу, необхідного для забезпечення населення світлом та теплом, у прямому сенсі живе на роботі вже кілька тижнів. Серед них і наш герой – Олександр Воробйов, електромонтер з ремонту та монтажу кабельних ліній електричного цеху ДТЕК Запорізької ТЕС.
– Олександре, в чому полягають ваші обов’язки на теплоелектростанції?
– Я відповідаю за виконання ремонту кабелів усіх типів і класів напруги від низьковольтних до високовольтних, ремонт і монтаж мережі освітлення.
– Щоб гарантувати безперервне виробництво електроенергії, після запровадження карантинних заходів було вирішено перевести частину працівників ТЕС, зокрема – і вас, на ізольований режим роботи. Що це означає?
– Ми знаходимося на станції в режимі 24/7. Коли по всій країні оголосили карантин, працювати в ізольованому режимі залишили стільки людей, щоб вистачило на обслуговування обладнання і на поточні ремонтні роботи. Гадаю, компанія врахувала всі ризики. Завдяки цьому і енергосистема отримує свої кіловати, і ми залишаємося здоровими в ізоляції.
Рішення було правильним і, як згодом підтвердилося, дуже своєчасним. Пізніше в нашому місті виявили хворих. Але серед теплоенергетиків, слава Богу, таких немає. Ізольований режим – це насамперед турбота про наше здоров’я і про здоров’я наших близьких. Ми тут працюємо заради них.
– Чи мали ви право відмовитися?
– Права у нас всіх є. Я просто не вважав за потрібне відмовлятися. Треба так треба. Нас попросили – ми зробили. До того ж, нас і тут непогано годують, як говорили в одному мультфільмі. Тож чому б не лишитися?
– Як довго ви в прямому сенсі живете на роботі?
– 21 березня розпочалася моя зміна. І я буду на своєму робочому місці, поки це необхідно станції і компанії. Напевно, поки в країні триватиме карантин.
– Чи змінять вас згодом інші колеги?
– Часткова ротація, звичайно, буде. Але я залишуся і на третю хвилю.
– Який у вас графік?
– Робочий тиждень – 40 годин, з 8.00 до 17.15.
– Опишіть, будь ласка, ваш стандартний робочий день.
– Умився. Одягнув робу. Сходив на сніданок. Пройшов цільовий інструктаж. Допустився до роботи. Далі – звичайний робочий день. Виконуєш усе, що повинен. Наприкінці робочого дня закриваю наряд. У душ – і «додому». Тільки тепер дім – це моя майстерня, де зі мною живе ще 5 людей. Звичайно, не зовсім, як удома. Але цілком прийнятні умови. Я займався туризмом в молодості. Тому знаю, що таке похідні умови. А тут ще й світло та тепло.
– Чи виникали ситуації, до яких ви не були готові?
– Усе відбувається за планом. Позаштатних ситуацій не виникало. Ще до ізоляції стався випадок, коли я перебував на підвищенні кваліфікації в Одесі. Тоді з вечора був сильний ураган – повалило дерева, обірвалися лінії електропередач і телефонного зв’язку. Я брав участь у ліквідації наслідків стихійного лиха та ремонтно-відновлювальних роботах. Спаяв, заізолював, відремонтував кабель на території комбінату. Потім на станції за проявлену активність керівник мені подякував.
– Як облаштовані побутові умови? Як ви відпочиваєте та проводите вільний час, якщо він у вас є?
– Годують у їдальні професійні кухарі. Дівчата стараються. Все смачно! Ліжка розташовані в теплих майстернях. Вода, холодильник, санвузол – все є.
Сприймаю такий режим роботи як життя в гуртожитку. Основна частина дня нічим не відрізняється від звичайного робочого режиму. У вихідні активні колеги влаштовують турніри: настільний теніс, жим штанги, нарди. Грають між станціями в брейн-ринг. Але мені до душі більш спокійний відпочинок. Всі вихідні, наприклад, я спав і ходив на риболовлю на охолоджувальний ставок нашої ТЕС. Нещодавно руками зловив коропа! Вагою до 1 кілограма. Пригощалися ним на Великдень.
– Як ви підтримуєте фізичну форму?
– Робота, щоденна зарядка, режим харчування. Тоді і бадьорим будеш, і здоровим.
– Чи важко вам психологічно?
– Зовсім ні. Я до всього був готовий.
– Ви цілодобово поруч із колегами. Чи виникають конфлікти?
– Ми з колегами разом з 2011 року. На роботі проводимо дуже багато часу і в нормальному режимі, тому це не складно. Добре одне одного знаємо і підлаштувалися. Всі дорослі люди і давно навчилися уникати гострих кутів, вирішувати ситуації, не допускаючи конфліктів. За цей час колеги стали другою родиною. А родина? Сумує. Проте ми всі розуміємо, що інакше не можна.
– А як новину про вашу ізоляцію на роботі сім’я сприйняла спочатку?
– Вони у мене молодці, підтримали. Не на війну ж я пішов. Усі живі-здорові. Все добре! Просто у мене зараз найдовша зміна в житті.
– Чи маєте ви змогу спілкуватися з рідними?
– Звісно! Ми ж не на іншій планеті! Щодня телефонуємо одне одному, спілкуємося по Вайберу, пишемо СМС вранці і перед сном. Цікаво ж дізнатися, чим зараз зайнята мама або про що думає кохана дівчина. Про такі дрібниці в звичайні дні не замислюєшся.
– Чи усвідомили ви за цей час щось важливе?
– Так. Що людині все до снаги.
– Що вас підбадьорює в ізоляції?
– Родина, риболовля, прогулянки по території. А ще – жарти колег. Ми, енергетики, без цього не можемо. Почуття гумору допомагає в роботі.
– Коли ви повернетеся до звичного життя – що зробите насамперед?
– Поїду на море. Піду купатися, напевно. Шашлики, уха… І одразу подамо з коханою заяву до РАГСу.
– Чому ви там, де є зараз? Яка ваша особиста мотивація?
– Я тут тому, що потрібен. І можу принести більше користі, ніж якби залишився вдома. Та і люблю я свою роботу. Колег. Станцію. Я тут, тому що люблю це все.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!
Читайте більше за тегами: