Хочу стати співробітником банку: про готівку, тягар відповідальності та касирів-роботів

Автор тексту Юлія Саліонович

Момент вибору професії – чи не найважливіший у житті кожної людини. І спецпроект «Хочу стати», який The Point реалізує разом із Освітньою платформою для дітей і підлітків Shamrock та платформою розвитку кар’єри CareerHub, має на меті допомогти всім, хто ще вагається з вибором майбутньої роботи або ж планує змінити свою спеціальність.

Герой цього інтерв’ю – Дорошенко Ігор, який на момент нашої бесіди – в липні 2019 року – займав посаду директора департаменту по роботі з готівковими коштами в Таскомбанк. Пан Ігор поділився з редакцією історіями з особистої практики, планами на майбутнє, нюансами банківської таємниці, а також про необхідність паперових грошей та ідеальний світ без хабарів.

– Пане Ігорю, як ви обрали цю професію?

– У мене три освіти. Першу я отримав в Аграрному університеті в Білій Церкві, і коли закінчив університет, в мене були плани далі працювати в цій сфері. Але не було роботи як такої і проситися в сільськогосподарське підприємство не мав бажання. Адже це передбачає переїзд, та і зарплати, як виявилося, були замалі. І я собі вирішив, що піду вчитися на юридичний факультет, а там, паралельно вже навчаючись на заочному, щоб не байдикувати, вирішив піти ще й на економічний факультет. Тобто, я одночасно вивчав юриспруденцію та економіку.

Якщо ти любиш свою роботу, то мінусів не знайдеш. Ти сприймаєш їх як задачі, які просто потрібно вирішити

Не було роботи, тому я повністю зайняв свій час навчанням. А потім з’явилася вакансія і мені запропонували роботу по завершенні навчання відразу через місяць. Почав працювати економістом у Києві. Зараз уже 15 років в банківській сфері працюю, починаючи з 2003 року.

– Опишіть свій робочий день. Чим ви займаєтеся?

– Не можу дати відповідь на це питання – комерційна таємниця. Єдине можу сказати, що ми займаємося внутрішнім обслуговування відділень і банкоматів готівкою. Фактично вся наша діяльність пов’язана з готівкою і не є інформацією загального доступу, яку можна десь почитати чи подивитися.

– Яка найбільша команда була у вашому підпорядкуванні?

– Близько 400 чоловік. Але ж моя задача – не бути безпосередньо керівником цих 400 чоловік, є проміжні посади: начальники відділів, над ними начальники управління, над ними є головний офіс, в якому є директор департаменту. Кожна ланка виконує свою роботу. Є люди, які організовують, є люди, які контролюють, а є люди, які виконують. В залежності від цього і розподіляються обов’язки і повноваження, відповідальність. Не можна на собі «замкнути» 400 чоловік. Коли ви будете працювати, спати, жити? Адже це можуть бути 400 чоловік зі всієї України, співробітники з областей.

– Профільну освіту мати обов’язково?

– Обов’язково має бути економічна освіта. Як правило, вимога до працівників, які працюють з фінансовими інструментами, – саме фінанси, економічна освіта, та, що безпосередньо пов’язана з цифрами.

– Назвіть плюси та мінуси роботи в банківській сфері.

– Та в нас тут одні плюси (посміхається). У нас тут взагалі мінусів немає. В банк можна йти. Ти працюєш у величезній організації, тут тобі завжди є куди рости. Як правило, тут все чітко. Якщо є компанії, де спеціаліста можуть повністю не ознайомити з його обов’язками, планами, тощо, то в банку все чітко. Знову ж таки, плюс банку в тому, що є можливість вибору спеціалізації: більше схильний до роботи з клієнтами, чи, можливо, хочеш працювати зі співробітниками: це бек-офіс, бухгалтерія та інші підрозділи. До того ж це різноманіття можливостей вибору певного напрямку і кар’єри.

Банк – структура велика, тому тут є можливості якось себе показати і рости. Тому що в невеликих структурах ти прийшов і працюєш на одній посаді, і робиш щороку одне й те саме, а далі або ти змінюєш роботу, якщо вже набридло, або звикаєш до того, що є, і живеш так, як є. А тут є можливість постійно отримувати новий досвід і рости.

– Тягар фінансової відповідальності є мінусом?

– Це не мінус, але й не плюс. Скажімо так: на кожній роботі є певна відповідальність. Кожен працівник несе відповідальність в межах своєї роботи. Мінусом назвати це не можна, а от якщо порівняти роботу в банку з будь-якою іншою роботою, то різниця у великій відповідальності присутня.

Завжди треба говорити, що люди можуть зробити краще, ніж я. Надихати і вірити в них. Навіть якщо не можуть, вони будуть намагатися зробити це. Треба спонукати людей до нових дій

У нас, як правило, є позиція виконавця і є позиція керівника. Виконавець бере на себе виконання певної роботи, і його відповідальність мінімальна. А є, наприклад, посади, які мають певні повноваження, які за собою тягнуть певну відповідальність. Чесно кажучи, в багатьох випадках більшість рішень в банках приймаються колегіально. Досить рідко є таке явище, коли хтось один відповідає. Це дуже добре з одної сторони, а з іншої – коли шукаєш крайніх, дуже важко їх знайти. Тому разом. Це як в кінофільмі Діамантова рука: «Сядуть всі» (сміється).

Якщо ти любиш свою роботу, то мінусів не знайдеш. Ти сприймаєш їх як задачі, які просто потрібно вирішити. Те, що я іноді помічаю, це бюрократизм великих структур. Чим більша структура, тим більший бюрократизм. Тому, щоб вирішити якесь питання, треба штовхати його: певне рішення добивається там не протягом дня, як в маленьких структурах, а тижнями.

Розглядають його спочатку в одному відділі, потім – в іншому. Але, знову ж таки, це щоб було зрозуміло, ми говоримо про виконання певних задач. Бюрократизм – це необхідність, яка впроваджена для мінімізації ризиків. І для того, щоб мінімізувати ризики, виставлені певні контролі, які займають певний час. Відповідно, для того, щоб кожен розглянув це питання і виніс рішення по ньому, дається відповідний час для кожного з підрозділів чи виконавців, і, відповідно, сам по собі час затягується.

Якщо ми говоримо про клієнта у контексті «чим банк гірший, ніж якась кредитна спілка». Кредитна спілка має меншу структуру: підійшов, порахував, тобі гроші видали. Проте інколи людина не розрахувала правильно свої фінансові можливості, а банк провів аналіз за допомогою певних інструментів, і постановив, що є ризик: клієнт не зможе погасити кредит і вгонить себе у боргову яму. Тому в таких речах поспіх зайвий. Якщо говорити з точки зору професії, то ці терміни тебе не обтяжують, тому що ти просто виконуєш свою роботу, от і все.

– Якими якостями має володіти людина, яка працює в банку?

– Тут усе стандартно: чесний, відданий, пунктуальний, працьовитий, уважний до деталей, з математичними здібностями і дуже відповідальний. Якщо в людини немає якихось із цих якостей, все можна отримати з досвідом. Я думаю, будь-яка людина, якщо вона пошукає в собі, скажімо, внутрішні резерви, завжди знайде всі ці якості. З часом все можна знайти і посилити.

– Навички самоосвіти потрібні у вашій роботі?

– Звичайно. А ще – саморозвитку і самонавчання. В банках, як правило, є програми навчання, які розміщуються на загальних ресурсах, фактично є учбові центри, і навчання проходить у вигляді презентацій. Але в будь якому разі, щоб хтось розповідав тобі так, як це в школі, або в університеті відбувається – немає такого. Кожен процес потрібно вивчати самостійно.

Ось ти в кредитний відділ прийшов і тобі дали: інструкцію раз, інструкцію два, якісь там визначені певні процентні ставки. Але, знову ж таки, для того щоб повністю зібрати справу, виявляється, потрібно вивчити якусь програму, яка визначає клас позичальника, потрібно розібратися з якимось пакетом документів, що вони вам дають: дебітори, кредитори, баланс.

– Яке тут відношення до робочої помилки?

– Сім років розстрілу. Жартую. Думаю, що немає людей, які не помиляються. Ми – люди, і помилка – це не є щось катастрофічно страшне. Я можу сказати єдине: зазвичай у банках, на тих операціях, які мають вагомий вплив на ситуацію, дуже багато контролю. Тому, як правило, якщо ти сам допустив помилку, є ще зверху люди, які контролюють цю операцію і побачать це, або програма, яка виставляє обмеження.

Є помилки ненавмисні, це зазвичай контролями покривається, тобто можна виявити і виправити її, а от якщо навмисно людина вкрала гроші, це вже зовсім інше. Але якщо всі контролі нормально налаштовані, то вони наприкінці дня все одно виявлять таку от навмисну помилку, і замість того, щоб піти додому, такий працівник поїде в інше місце.

– Можуть зробити запис в трудову книжку, який перекриває доступ до роботи в банківській сфері?

– Як правило, є стаття про звільнення по недовірі. Якщо ми подивимося на цивільно-правовий кодекс, є статті про звільнення за пияцтво, за прогули і так далі, відповідно, з такими записами в інших фінансових установах дуже, я думаю, ретельно будуть дивитися. Тому сумніваюся, що будуть приймати на роботу таких людей.

– Для кого двері в банк зачинені назавжди?

– В банківську систему не візьмуть на роботу, якщо у близьких родичів зафіксовані правопорушення. В банку є банківська безпека, яка займається перевіркою відомостей по особі і по його родичам. І якщо, наприклад, родичі не повернули великий кредит, або було кримінальне правопорушення зі сторони членів сім’ї, там інша категорія оцінки цього працівника. Вже недовіра може бути, і відповідно може бути прийнято рішення, що людині відмовлять. А якщо все це сталося ще і безпосередньо із працівником, то дуже велике питання, чи візьмуть таку людину в банк.

Наведу приклад: жінка з хорошим досвідом роботи, 15 років пропрацювала в банківській системі, і в якийсь період син потрапив в таку ситуацію, що його осудили за хуліганство. Мама з невідомих причин звільнилася з роботи, а через рік прийшла влаштовуватися знову в банківську систему. Служба безпеки перевірила і відмовила їй. Банк називати не буду, це як приклад. Є певні критерії, за якими визначається ризиковість прийняття на роботу даної особи, наскільки є великий ризик вірогідності. Щоб знизити цей ризик, таку особу не приймають.

– Які у вас є кар’єрні перспективи?

– За рахунок того, що структура велика, завжди є можливість рухатися вгору. Немає якихось часових рамок – ми ж не в армії. Якщо людина здібна, швидко сприймає інформацію і навчається, є можливість швидкого кар’єрного зростання.

Я знаю, що сучасну молодь цікавить питання «коли я стану директором». Є дуже багато літератури на цю тему. Наприклад, чудова книжка «Вдохновляющий менеджер» (автор Джудіт Лірі-Джойс – прим. ред.) . Тому що бути просто керівником хочуть всі. Дай 5 людей в підпорядкування, дай 20, дай 500, щоб організувати процес. Але в кожного свій характер, в кожного свої здібності, і треба вміти зробити із тих людей одну команду, не замикати робочий процес на собі, мінімізувати помилки

Наприклад, для того щоб зробити команду, потрібно зрозуміти, хто до чого більш здібний, а також вміти помічати в людині потенціал, щоб дати їй можливість. Хто не вмів – взяв і навчився, а хто вмів, просто себе проявив. Людина може зробити все! Йдемо з цього підходу. Завжди треба говорити, що люди можуть зробити краще, ніж я. Надихати і вірити в них. Навіть якщо не можуть, вони будуть намагатися зробити це. Треба спонукати людей до нових дій.

– Чи потрібні знання іноземних мов?

– Англійська потрібна зазвичай у великих банках, які мають іноземних інвесторів. Вони запроваджують звітність аанглійською мовою, там вмикаються стандарти, і всі документи, переписка – все англійською.

– А на яку зарплату можна розраховувати?

– Всі банки розуміють, що таке конкуренція, і що є якась середня вартість роботи працівника, вона може коливатися в залежності від банку, до потреби банку. Якщо є якість критичні моменти – вони можуть пропонувати більшу зарплату працівникам, в яких зацікавлені, в кого немає там такої потреби – меншу, але в цілому вона коливається на середньому рівні, і, як на мене, все залежить від самої людини.

Чесно кажучи, щось рекомендувати і казати, які банки найкращі – державні чи приватні, не стану. Єдине: є перевага міжнародних банків для працівника, а я працював в банках з іноземними інвестиціями і різницю відчув. Якщо ми говоримо, що людина має хороші здібності, знання англійської мови і бажання працювати закордоном, то в цій же групі банку вона може поїхати працювати в іншу державу на якийсь час. Є такі випадки. Люди їздили в Італію. Досвід набувають хороший. Хто на стажування, хто на роботу – вони подавали свої резюме і їх брали. Це як можливості в цілому отримати інший досвід.

– Як вважаєте, чи замінять роботи касових працівників?

– Банківська система складається з двох напрямків: каса, яка працює з клієнтами, і каса перерахунку. Каса, яка працює з клієнтами, – це касири на вікнах. Ті, що обслуговують безпосередньо людей: фізичних, юридичних осіб. Каса перерахунку – це та, яка обслуговує інкасаторську виручку, безпосередньо відділення банку, банкомати, вони готують готівку для підкріплення відділень, банкоматів тощо.

Міжбанківські розрахунки йдуть через касу перерахунку, як правило. Це може бути як робота касиром, так і робота просто адміністратором або менеджером. Якщо ми говоримо про обслуговування клієнтів, на сьогоднішній день дуже багато касових операцій можна виконати в Інтернеті, зайшовши на певний ресурс. Наприклад, люди оплачують комунальні платежі і перекази, ніхто вже не займається тим, щоб стояти в чергах у банківських відділеннях.

На сьогоднішній день вже є дуже широка мережа банкоматів, терміналів тощо. Але певна частина працівників в будь-якому разі залишиться, принаймні в недалекому майбутньому точно залишаться, тому що в нас на касах працівникам все більше і більше доручають операції, пов’язані з іншими речами: продаж, страхування, оформлення карток. Крім того, не завжди є можливість виконати всі операції безпосередньо в терміналах.

Можливо, прийде той час, коли дійсно всі операції можна буде виконати без допомоги касира, але все одно залишається той фактор, що ми ж все таки люди, хочемо спілкування, і якраз оцей момент спілкування, момент підтримки зв’язку необхідний. Банку важливо утримувати клієнта. Тому що іноді банк утримує клієнта не стільки тарифом, скільки якістю спілкування з ним. Скажімо так: касир, економіст, менеджер – всі, хто працюють з клієнтом, – це обличчя банку, відповідно, від якості їх роботи залежить багато. Чи залишиться, чи буде далі обслуговуватися клієнт в цьому банку незалежно від невеликих зрушень чи коливань тарифної політики конкурентів, які можуть пропонувати ту ж саму тарифну політику, чи навіть кращу. Те ж саме і колл-центр.

На сьогоднішній день є Монобанк й інші банки, які фактично не мають мережі, бо вони електронні. Але справа в тому, що кожен електронний банк – це велика така програма, яка може бути зламана хакерами. Я навіть пам’ятаю випадок, коли подібний електронний банк хакери «накрили» і дуже багато грошей вкрали. Тому не знаю, наскільки на сьогоднішній день є така реальність, що в найближчі часи всі «фізичні» банки щезнуть. Воно йде до того, що будуть платформи, але в будь якому разі, є певні операції, які все одно на сьогоднішній день потребують безпосередньої участі касира. Можливо, в нас буде діджітілізація банківської системи, але все одно я думаю, що певна частина ринку залишиться класичним банківським варіантом.

Сьогодні готівка залишається у великому обсязі і вона нікуди не дівається, відповідно, якщо дивитися на розвинені країни, у них іде певна мінімізація готівкового обігу. Відповідно, якщо брати до уваги, що у нас готівка залишиться, то все одно її обслуговування якось має здійснюватися. Покласти матеріальну відповідальність на робота, я думаю, дуже складно. Мало вірю в те, що готівку доручать роботу, я вірю в те, що в певний час ми дійдемо до максимальної автоматизації, але виключити повністю з системи обігу готівки людину дуже складно. Тому в будь-якому разі посада «касир», вважаю, залишиться. Єдине, повторюся, зменшиться кількість касирів, які будуть працювати з клієнтами, їх там залишиться дуже мала частина, а ті касири, які працюють в касі перерахунку, обробки готівки, будуть.

Пункти обміну валют, мабуть, зникнуть. Зараз впроваджують закон, щоб в електронному вигляді робити обмін валют. Нам не потрібно йти до обмінного пункту, до банку. Зараз обмін валюти можна реалізувати онлайн, і вже є банки, які це впроваджують.

– Чи можуть з обігу взагалі зникнути паперові гроші?

– Так, у фантастику ми віримо, звичайно. (сміється). І в казки теж. Ми вже, мабуть, десятиріччя не можемо побороти нал. Хоча зараз вже люди більше почали розраховуватися за допомогою карток. Знаєте, в чому проблема? Якщо не буде готівки, настане комунізм. От скажіть мені, як наші депутати будуть давати та брати хабарі? Зараз знайшли красиве слово для ухиляння від податків – «оптимізувати податкове навантаження». Тому коли зникнуть готівкові гроші, не буде ні хабарів, ні ухиляння від податків, ми житимемо в прекрасній країні, я, звичайно, вірю в цю казку, але не впевнений, що доживу.

Чесно кажучи, я слабо вірю в те, що в нашій країні готівка дінеться кудись по тим причинам, що ми назвали вище. Друга причина, знову ж таки, щоб повністю відмовитися від готівки: ті хто займаються продажем продуктів на базарі, вони мають всі мати певні інструменти, які дадуть можливість списувати гроші з картки. На сьогоднішній день ринок у нас без терміналів, як не дивно, якщо підемо в невеличкі магазини, там теж їх мало, хоча є маленькі міні-термінали, які можна підключати до телефону і таким чином списувати кошти з картки клієнта.

Щойно зникнуть готівкові гроші, не буде ні хабарів, ні ухиляння від податків, ми житимемо в прекрасній країні. Я, звичайно, вірю в цю казку, але не впевнений, що доживу до неї

До чого я веду: щоб взагалі відмовитися від готівки, потрібно абсолютно всім мати електронно-технічну можливість. А якщо, наприклад, немає світла? А вам дуже треба за щось розрахуватися. Або розрядився чи розбився телефон, а там у вас програма. Є певні незручності. Як ми кажемо, в будь-якій прогресивній ідеї є свої плюси і мінуси.

У паперових грошах мінусом можна вважати те, що вони зношуються, їх треба оновлювати. Електронні гроші в цьому розумінні кращі. Але якщо трапляється якась катастрофа – блокують картку, ламається пристрій тощо, поки ви будете розбиратися з цим, може пройти багато часу. Навіть в Європі кожен має 50 євро в кишені, бо є певні ситуації, коли простіше заплатити готівкою, аніж шукати картку.

Наприклад, у подорожах ми розраховуємося готівкою. А бакшиш в Турції (сміється)? Як люди будуть жити без бакшишу, якщо не буде готівки? Я жартую, але ми йдемо до того, що готівковий обіг мінімізують, але готівка все ж таки залишиться. Хоча готівка сама по собі коштовна: для того, щоб надрукувати банкноти, треба витратити певну частину грошей на розробку, на захисні елементи. І, не дивлячись на це, вона залишиться.

– Який фільм порадите подивитися підліткам, яку книгу почитати?

– Багато фільмів є. Наприклад, Фінансист. Він не розкриває повністю всю професію, але напрямок дає, що це напруження, відповідальність. В цілому, тим хто хоче займатися глибоко цими речами, треба читати дуже багато літератури, спрямованої на саморозвиток у фінансовій сфері. І не можу сказати, що на цьому потрібно зупинятися, бо в цій професії потрібні і психологія, і вміння проводити переговори – дуже багато речей, які потрібно вивчати. Вважаю, що ці навички потрібні не лише у фінансовій сфері, а в цілому: якщо людина хоче зростати, потрібно дуже багато над собою працювати. Ми не говоримо про те, що одну книжку прочитав і красавчик.

– Що таке «банківська система» в одному слові?

– Відповідальність.

Інші статті у рубриці:

1. Хочу стати готельєром: все про роботу у сфері гостинності

2. Хочу стати MICE-менеджером: все про роботу у сфері корпоративного туризму

3. Хочу стати дипломатом: все про роботу у сфері зовнішньополітичних відносин

4. Хочу стати лаборантом: все про роботу у сфері медичних досліджень

5. Хочу стати психологом: про 15 років навчання, зарплату на рівні топ-менеджерів, токсичних клієнтів та інші особливості професії

6. Хочу стати ветеринаром: про навчання на корівках, агресивних пацієнтів, щоденні відкриття та інші особливості професії

7. Хочу стати авіаконструктором: про ідеальний літак, розробки «в стіл» та інші особливості професії

8. Хочу стати 2D художником: про роль освіти, критику від замовників та інші особливості професії

9. Хочу стати фінансовим радником: про довіру до банків, пенсії та професійні навички