Емоційне зараження: як передаються переживання та негатив

Тетяна Панасюк,
психолог, НЛП-практик, психосоматолог, системний розтановник

«Щойно поспілкуюся з подругою, у мене все починає валитися з рук, настрій пригнічується на весь день. А подруга ніби розквітає. Я вже не знаю, що робити!», – з таким запитом звернулася до мене на консультацію клієнтка.

Емоційне зараження – що це?

Протягом дня наш емоційний стан може змінюватися безліч разів. Ми можемо перебувати в позитивному настрої, але емоції та шкала оцінки цих емоцій буде різною. Це ж стосується і негативних емоцій.

Одним із поштовхів до зміни емоцій є «емоційне зараження» – ситуація, під час якої певні емоції (сум, роздратування, хвилювання, радість, задоволення, щастя тощо) передаються від людини до людини, або через будь-які зовнішні обставини.

Поняття «емоційний вампір» нікого уже не здивує. Ба більше, хоч раз у житті кожен із нас відчував емоційне виснаження після спілкування з такою людиною. Особливість такого типу людей полягає в тому, щоб викликати сильні емоції у свого співрозмовника. Водночас не має значення – емоції позитивні чи негативні, головне, щоб вони були сильними. Це може бути сильне роздратування, під час якого розпочинається конфлікт, або радісна звістка. «Емоційний вампір» ніби живиться від емоцій інших людей, наповнюється бадьорістю.

Емоційні донори

Також є протилежна категорія людей – «емоційні донори» – люди, які навпаки – віддають свою енергію та спустошуються від цього. Стають кволими, пасивними та бездіяльними.

Частіше за все ці процеси відбуваються несвідомо. Хоча з часом, за постійного спілкування та самоспостереження, люди помічають ці взаємозв’язки. Така емоційна залежність називається «емоційним донорством».

Як відбувається емоційне зараження

Якщо емоційне донорство відбувається за безпосереднього спілкування (людина-людина), то емоційне зараження можливе завдяки будь-якому каналу зв’язку з сильно забарвленою емоцією, навіть якщо особисто вас це не стосується або подія може бути вигаданою.

Емоційне зараження відбувається через:

ЗМІ.
Людей, які нас оточують.
Літературу.
Рекламу.
Внутрішні думки.

Тобто, через будь-яку зовнішню інформацію з емоційним забарвленням, яку ми ніби «одягаємо» на себе.

Наприклад, ви зранку прокинулися в хорошому настрої, бадьорі, активні та маєте багато планів на день. Вмикаєте телевізор, а там розповідають про авіакатастрофу, в деталях описують події та переживання людей. Ви, переглядаючи даний сюжет, уявляєте все наживо, у голові вирують думки стосовно події, підключаються емоції. Все, співпереживання даній ситуації витіснять ваш позитив. Ба більше, ви будете моделювати різні наслідки, а також те, що можна було б зробити, чим допомогти тощо. Ваш емоційний стан буде відповідати даній ситуації та уже ним ви будете ділитися, спілкуючись з іншими. Так само відбувається емоційне зараження емоціями героїв фільму, який дивитеся.

Оточення, в якому ви знаходитеся переважну більшість часу, також впливає на ваш емоційний стан. Якщо робочий колектив конфліктний, шеф постійно пригнічує – то з часом ваш емоційний стан перетвориться на постійне роздратування, напруження, пригнічення. Тобто, вам передаються емоції атмосфери, в якій ви перебуваєте протягом дня. Далі (у такому стані) ви повертаєтеся додому, де, здавалося б, вас очікує спокій та затишок. Але достатньо маленької дрібнички (невиконані уроки дітьми, невимитий посуд, не така відповідь чоловіка/дружини – будь-що) – і ви зливаєте весь накопичений негатив на рідних. Для вашої психіки – це емоційне розвантаження, а для рідних – емоційне зараження вашими негативними емоціями.

Водночас даний процес важливий для особистих стосунків, він дає взаєморозуміння та взаємопідтримку, емоційне зближення. Адже таким самим чином відбувається емоційне зараження і позитивними емоціями. Звичайно, що всі ми індивідуальні і кожен по-різному піддається або не піддається емоційному зараженню.

На емоційну залежність впливають такі особливості людини: емпатія, здатність співчувати, уява, аналіз, залежність від думок інших, надмірна включеність у життя інших, відсутність наповнення власними емоціями та власним життям.

Усвідомлення

Усвідомлення джерела впливу на емоційний стан дає можливість його змінювати.

Щоб усвідомити та змінити емоції поставте собі запитання:

Що я зараз відчуваю?
Що саме вплинуло на мої емоції?
Як це стосується безпосередньо мене?
Це мої емоції чи емоції інших?
Що я хочу відчувати на даний момент?
Яка/який я, коли мої емоції такі?

Далі уявіть в деталях свій емоційний стан, саме той, в якому ви хочете бути зараз. Уявіть, що відчуваєте, як спілкуєтеся, що помічаєте і бачите навколо себе, відчуваючи дану емоцію. Уявно наповніться максимально цим станом і він буде вас супроводжувати протягом дня.

Усвідомлення своїх емоцій і самоаналіз сприяють стійкості психіки та стають бар’єром на шляху емоційного зараження.