Емоцію «злість» ми відчуваємо з перших моментів життя. Запитайте у батьків про вашу реакцію на невиконане прохання або на те, що не подобалось робити. А чого тільки вартий буремний підлітковий вік! Загалом злість і гнів супроводжують нас впродовж усього життя.


Злість – здорова природна реакція на несправедливість, яка виникає у результаті провокації (людський фактор або несприятливі зовнішні обставини). 


Відчувати злість і гнів внаслідок неприємних подій абсолютно нормально. Кожний відчуває і проживає їх згідно з власним менталітетом та оточенням: чим токсичніше середовище, тим більша ймовірність появи даних емоцій. Але здорова злість – це еволюційна перевага. Якщо страх попереджає про небезпеку, злість попереджає про несправедливість.


Психологи радять позбуватися гніву екологічно і не залишати у собі посмак у вигляді тривоги, провини, дискомфорту, зіпсованих нервів і відносин.


Екологічна злість – це правильне переживання агресивних емоцій, без завдання шкоди собі та навколишнім.


Методи екологічного викиду емоцій:


Крик


Гучний, від щирого серця. Доведено: це один з найефективніших методів. Вдома, на самоті, у дУші, або у безлюдній природній локації. Постреакцією можуть бути сльози, тимчасове спустошення, але так злість опрацьована, без небажаних наслідків.


Фізичний викид


Як радять психологи: витанцюй злість, вибий через звичайну подушку (ідеальний варіант – боксерська груша), але не тримай у собі. Дуже допомагає генеральне прибирання: чиста кухня – чистий розум. Биття посуду – теж, але бажано не завдавати матеріальної шкоди.


Фрірайтинг


У стані злості викласти у словах емоції на папері. Пишіть все, що думаєте, навіть нехай папір рветься від натиску, слова можуть бути страшними, але таки випишіть стрес. Рукопис обов’язковий до знищення.


Рівне дихання


Зосередьтесь на власному диханні, тільки на ньому, без відволікання на інші речі. Зробіть кілька глибоких вдихів-видихів, бажано – животом, поки не вщухнуть емоції та не заспокоїться серцебиття.


Діалог


Просто запитайте в людини, яка викликала у вас злість: «Що відбувається?», «Чому і навіщо ти це робиш?». Висловіть те, що відчуваєте, але без докорів і критики: «Для мене це неприйнятно», «Мене це турбує».


Як бачите, все просто. І замість того, щоб придушувати злість, прислухайтеся до неї та опрацюйте. Нехай злість стане основою вашої екології життя, де ви не робитимете те, що вам не подобається, і не будете терпіти погане ставлення до себе.