Зустрівшись віч-на-віч із карантином, епідемією та всіма супутніми негараздами, які з ними пов’язані або, можливо, перехворівши на Covid-19, чи помітили ви зміни у власному світогляді та у відносинах з людьми, що вас оточують? Близькі люди, родина завжди залишаються з нами у важкі моменти та допомагають. Але ще є друзі. Звісно, коли все добре, ми не замислюємося про ціну дружби та віддачу. Практично неможливо визначити, хто з друзів прийде на допомогу у важкий час. Але коли життя підкидає випробування і вже неможливо на повну віддаватися дружнім відносинам, виникають думки про можливість розраховувати на допомогу друзів та бажання допомагати їм, зокрема, в період самоізоляції, карантину та хвороби.


Питання дружби та дружньої допомоги у важкий період розглянемо більш детально.


Що таке дружба?


Вікіпедія на дане питання дає чітке визначення:


«Дружба – це особисті відносини між людьми: стійкі, безкорисливі, засновані на взаємній симпатії та прихильності, спільності інтересів, взаємній повазі, взаєморозумінні та взаємодопомозі».


Наша здатність дружити – процес еволюційний, який розвивався протягом тисячоліть і допомагав людству виживати як виду.


Якщо дивитися на дружбу більш прагматично, то це – вид відносин, де за основу беруться переваги того, що поруч знаходиться людина, яка інвестує у покращення нашого життя і не є водночас членом сім’ї або родичем. Виникають питання: «Навіщо їй це потрібно?», «Навіщо чужій людині витрачати свій енергетичний ресурс, час та гроші на нас, якщо має власну сім’ю?». Все просто: у дружніх відносинах ми обмінюємося цінностями.


Чи так все безкорисливо?


Інтуїтивно, на рівні підсвідомості, визначаємо «плюшки», які можуть з’явитися внаслідок дружби з конкретною людиною та причини, які спонукають цю дружбу цінувати: привабливість, статус, загальні інтереси, пов’язані з хобі, роботою, кулінарними уподобаннями, політикою. Дружба починається тоді, коли ми, відчувши в іншій людині цінність, робимо кроки до зближення: «Я можу тобі допомогти вирішити це питання», «Ми можемо разом піти на обід», «Можеш розраховувати на мене, коли буде щось потрібно» тощо. Відгуком на наші сигнали може бути подяка та згода (спрацювало), злість, роздратування або ігнорування (не спрацювало). Дружба може трансформуватися у сильну прив’язаність. Якщо людина бачить, що її цінують, то, згідно з кодексом честі, теж має докладати зусиль для добробуту друга. Адже поки ми цінуємо один одного, у нас є стимул залишатися разом, це дуже допомагає у скрутні часи. Так, це трохи егоїстичний розрахунок, він діє на рівні підсвідомості, але допомагає пояснити почуття у той момент, коли друзі не виправдовують очікувань, або навпаки.


Краш-тест


Дружні відносини розвиваються, стають більш глибокими, аж раптом виникає непроста ситуація, наприклад, епідемія, хвороба тощо. Хтось з друзів переживає не найкращі часи: хворіє/знаходиться на карантині/тимчасово не має грошей, аби підтримувати звичні стосунки (спільне хобі, яке потребує грошей, проєкти, прогулянки тощо), тобто вже не може інвестувати в покращення життя друга. Саме цей період небажаний, але найкращий для перевірки дружби. Настав «час ікс»: можливість зважити обіцянки та вчинки, відрізнити тих друзів, які лише обіцяють, від тих, які реально роблять добрі справи. Також це можливість перевірити себе на здатність до емпатії та допомоги.


Ірина, менеджер, 32 роки. Працюю у невеликому, але дружньому (як здавалося) колективі. Живу одна. Коли на роботі несподівано зникли відчуття запаху та смаку, мене одразу ж відправили до лікаря. Тиждень очікування результатів тесту став для мене справжнім випробуванням та відкриттям. Моє робоче місце ледь не обклеїли чорним скотчем. Було багато обурень з боку колег щодо того, чому я ходила на роботу хвора (а я дійсно не здогадувалася про хворобу). Знаходячись на самоізоляції я не могла вийти, аби купити навіть продукти. Ніхто з колег не запропонував мені допомогу, хоча я не один раз допомагала їм. Самій просити про послугу не було бажання. І лише сусідка, з якою я не так часто спілкувалася, з власної ініціативи стала носити мені продукти та ставити під двері. Тест не підтвердився, я вийшла на роботу, але переглянула цінності.


Інна, фрілансер, 29 років. Заробляю на життя фрілансом. Оскільки я – інтроверт, маю небагато друзів. Але довгий час знаходилася у дружніх віртуальних стосунках з хлопцем із Чехії. Він багато мені розповідав про себе, ділився переживаннями та проблемами, цікавився моїми справами. Обіцяв приїхати у гості, навіть пропонував допомогу в разі необхідності. Коли я захворіла на Covid-19 (тест підтвердився), друг співчував мені. Я пояснила, що дуже погано себе почуваю (а так було насправді) і тому не зможу проводити багато часу онлайн. Одного дня в месенджері мені написала подруга, аби домовитись принести їжу під двері. Спілкування з нею тривало менше хвилини. Але за дві хвилини після мого переписування з подругою я отримала дуже гнівне повідомлення від мого віртуального друга. Він, як виявилося, методом аналізу та спостереження з’ясував, що я заходжу в соцмережі під час хвороби, а з ним начебто не бажаю спілкуватися, і тепер він у мені дуже розчарований, а далі – ненормативна лексика. Я розчарована. За таку поведінку його відправила в бан, а для себе винесла життєвий урок, 5 років близького спілкування не показали людину так, як 2 хвилини пандемії.


Отже, виявляється, аби відрізнити справжніх друзів від фальшивих, нам потрібно пройти через труднощі. Ті люди, які залишаться з нами та допомагатимуть тоді, коли ми тимчасово не можемо віддавати їм наші ресурси, і є справжніми друзями. Жорсткувато, але точно. У нелегкий період руйнуються відносини, які здавалися незламними. А ще відбувається приємне зближення та зароджується дружба з людьми, з якими раніше не так близько спілкувалися. Пандемія та негаразди поступово відходитимуть від нас, але цей час посприяв тому, щоб ми по-іншому подивилися на відносини та підтвердили старий як світ вислів: «Друзі пізнаються в біді».


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії.