У неділю, 21 червня, в Україні вдруге офіційно відзначили День батька. Про роль чоловіка у вихованні годі й говорити, проте декретну відпустку з догляду за дитиною у нас досі заведено брати жінкам. Ця традиція перейшла ще з Радянського союзу, де мати на три, а то й шість, років забувала про власні бажання чи кар’єрну реалізацію та сиділа вдома з дитиною, а чоловік заробляв гроші на сім’ю. Часто один декрет плавно перетікав у наступний, але жінці не прийнято було помінятися місцями з чоловіком. Ми дізналися, як у сучасному суспільстві батьки беруть участь у догляді за дітьми та наскільки популярний сьогодні чоловічий декрет.


Декретна відпустка згідно з законом


Законодавство України говорить, що у декрет може йти не лише мати дитини, а й інші родичі. Згідно зі ст. 179 Кодексу законів про працю України (КЗпП) і ст.18 Закону України «Про відпустки», взяти декретну відпустку з догляду за дитиною можуть: мати, батько, дідусь, бабуся, опікун чи інші родичі. До того ж таку відпустку можна використовувати як повністю, так і частково. Тобто батько та мати можуть розділити її навпіл.


Роботодавці не мають законного права відмовляти батькові, що виявив бажання піти у декретну відпустку. За ним так само мають зберегти робоче місце та час, проведений у декреті, зараховується до трудового стажу. Якщо ж працедавець відмовляє чоловікові в оформленні декретної відпустки, то необхідно таку відмову оформити письмово та оскаржувати її в суді.


Для оформлення декретної відпустки чоловікові необхідні лише заява про надання такої відпустки, свідоцтво про народження дитини та довідка з місця роботи мами про те, що вона у декрет не пішла. Але головне, що треба – бажання чоловіка на час відмовитись від своєї кар’єри та взяти на себе всі обов’язки з виховання та догляду за маленькою дитиною, а ще вміння його протистояти стереотипам, які засіли у нашому суспільстві.


Українська влада поки ніяк не стимулює чоловіків ділити з дружиною радощі та труднощі декретної відпустки. Тоді як у деяких європейських країнах навпаки надають чоловікам обов’язкові дні для відпустки з догляду за дітьми. Так, у Швеції батько бере 60 днів декретної відпустки, за які ще й отримує платню. У Німеччині тато має право піти у декрет на три роки і протягом цього часу отримувати близько 75% від заробітної плати. В Іспанії, якщо чоловік заміняє дружину у відпустці на десять тижнів, то отримує свою зарплату у повному обсязі.


Чоловіча декретна відпустка в реальності


На практиці українські чоловіки не поспішають бути рівноправними з жінками у дитячих питаннях. Згідно з опитуваннями, 60% чоловіків вважають, що у декретну відпустку повинна йти саме жінка. Так і відбувається на практиці: жінки більше піклуються про маленьких дітей. Ба більше, під час хвороби дитини з нею вдома залишають кожна друга матір, тоді як батьків, що йдуть на лікарняний, – лише 2%.


Деякі чоловіки не дуже обізнані з законодавством та думають, що право піти у декретну відпустку має саме жінка. А чоловіча ж роль зводиться до забезпечення сім’ї. Навіть, якщо заробітна плата жінки на момент народження дитини вища, ніж у чоловіка.


Сергій, дитині 2,5 роки: «У нас з дружиною не стояло взагалі питання, хто має йти в декрет. Можливо, якби вона заробляла більше, то потрібно було б задуматися, кому вигідніше залишити свою роботу. Проте навіть не знаю, як би я справився з усім на початку. Зараз дружина працює вдома, а син скоро піде у садок. Тому питання декретної відпустки у нас знову має одне рішення».


Татусі, які все ж вирішили деякий час присвятити себе виключно дитині, здебільшого не йдуть у декрет на всі три роки. Вони зіштовхуються з багатьма труднощами, здебільшого стереотипними, й переносять декретну відпустку морально важко. Чоловіки, що змінили дружину на цьому посту діляться, що матусі на дитячих майданчиках завжди дивились на них насторожено та позаочі критикували методи виховання чи догляду за дитиною.


Часи змінюються та гендерні стереотипи невеликими кроками йдуть з нашого суспільства. Але залучення батька до виховання дитини досі у багатьох вважається ледь не подвигом. Рівномірний розподіл обов’язків з догляду за дитиною чи домашнього господарства між чоловіком та дружиною повинен стати новою нормою, що значно зменшить відсоток розлучень.