З першого дня повномасштабного вторгнення в Україні розпочалася загальна мобілізація військовозобов’язаних. Багато наших співгромадян добровільно вступили до лав ЗСУ чи ТрО, щоб захищати державу.


В середині лютого 2023 року robota.ua провела опитування серед роботодавців про вплив мобілізації на роботу бізнесу «Як мобілізація впливає на роботу вашої компанії?». Ділимося з вами результатами дослідження.


Також респонденти залишали в опитувальнику запитання щодо військового обліку, мобілізації, прав та обов’язків роботодавця в умовах воєнного стану. Ми звернулися до експертів-юристів, щоб вони відповіли на найпоширеніші та найактуальніші запитання. Результати спільної роботи — до вашої уваги.


Типи компаній, які взяли участь у опитуванні




Більшість компаній (67, 5%), які взяли участь в опитуванні — представники великого бізнесу, 20% серед опитаних компаній належать до середнього бізнесу; 8,1% — до малого; 4,4% — макробізнесові. 


Ключові виклики, з якими довелося зіштовхнутися компаніям




Серед основних викликів, з якими зустрілися більшість компаній — страхи співробітників потрапити на військову службу туди, де вони не зможуть фахово застосувати свої знання — так відповіли більшість — 62,5% респондентів. Мобілізація ключових співробітників стала викликом для 51,2% компаній, а на третьому місці — труднощі/відмови у бронюванні працівників — так відповіли  47,5% опитаних.




Чи проводили компанії роз’яснювальні заходи для співробітників щодо порядку військового обліку та процесів, пов’язаних з мобілізацією?




Переважна більшість організацій — 69,4% — проводили такі заходи, 18,1% не планують цього робити, а 12,5% компаній поки не проводили, але планують провести роз’яснювальні заходи.


Чи мають право компанії бронювати працівників?




 


Майже рівна кількість компаній відповіли, що мають та не мають на це право: 38,8% зазначили, що не мають на це право, а 31,9% — мають, також великому відсотку компаній (29,4%) поки складно відповісти на це запитання. 


Чи володіють організації статистикою, яку кількість працівників можуть відпустити під мобілізацію без серйозних втрат для бізнес-процесів компанії?




Більшість респондентів (66,3%) не володіють такими статистичними даними, а третина (33,3%) — так.


Чи розглядають компанії жінок на заміщення вакансій у департаментах, яких торкнулася мобілізація?




Рівно половина опитаних організацій розглядають жінок на заміщення вакансій за таких обставин, 28,1% компаній складно відповісти на таке запитання, а 21,9% — не розглядають кандидатури жінок.


Військовий облік, мобілізація, права та обов’язки роботодавців в умовах воєнного стану: коментарі юристів на актуальні запитання




Ксенія Лотош, юристка практики трудового права Адвокатського обʼєднання «Арцінгер»


 Чи може компанія, відповідно до законодавства, мати конкретну (у відсотках) кількість працівників-чоловіків, які можуть лишитися працювати і не бути мобілізованими, щоб бізнес не припинив діяльність?


Відповідно до нового Порядку бронювання військовозобовʼязаних осіб (затверджений Постановою КМУ № 76 від 27 січня 2023 року), підприємства, які відповідають необхідним критеріям для цієї процедури, мають змогу забронювати 50% від загальної кількості військовозобовʼязаних працівників, що у них працюють. Однак у разі обґрунтованої потреби, роботодавці мають змогу подати прохання про бронювання більшої кількості таких працівників.


При цьому варто зазначити, що до підприємств паливно-енергетичного комплексу, за відповідним переліком Міненерго, не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.


Для підприємств, що не відповідають необхідним для бронювання військовозобовʼязаних працівників критеріям, на жаль, законодавство наразі не передбачає яких-небудь гарантій чи нормативів щодо чисельності військовозобовʼязаних працівників, які не будуть мобілізовані.


 Куди надходять дані працівника (військовий квиток або приписне), якого оформлюють на нову роботу?


Відповідно до чинного законодавства, при прийомі на роботу особи з-поміж призовників, військовозобовʼязаних чи резервістів роботодавці зобовʼязані перевірити, а працівники надати військово-облікові документи:


    

  • для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
    • 

  • для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
    • 

  • для резервістів — військовий квиток.
    • 



Такі дані уповноважена особа роботодавця вносить до списків персонального військового обліку, дані яких підлягають періодичному звірянню у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, в яких такі працівники перебувають на обліку.


Окрім того, роботодавці зобовʼязані інформувати вказані вище органи про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів (щомісяця до 5 числа) та про прийняття на роботу/звільнення таких осіб – протягом 7 днів з дня видання відповідного наказу.


 Чи можна забронювати керівника, у якого наявне тільки приписне посвідчення? Чи не мобілізують його раніше бронювання, якщо він звернеться у військкомат для отримання військового квитка?


Якщо керівник досяг 27-річного віку, то він мав стати на облік військовозобовʼязаних осіб та отримати військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. Наявність вказаних документів є необхідною передумовою для бронювання працівника, оскільки подання неправильної інформації (а згодом – зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного такої неправильної інформації), в тому числі про військово-облікову спеціальність (профіль), може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік (тобто бронювання буде недійсним). Тому для цього необхідно звернутись до відповідного ТЦК чи іншого органу, де працівник був на обліку.


Однак, враховуючи потребу особисто звернутись до ТЦК для отримання необхідних документів, лишається ризик того, що керівнику може бути вручено повістку та згодом мобілізовано до завершення (чи навіть початку) процесу бронювання.




Антон Сінцов, радник Asters


Хто, як і коли може перевіряти військовий облік на підприємстві? Як до цього підготуватися?


Можливість проведення перевірок культури ведення бізнесом військового обліку передбачає Постанова 1487. Передбачається, що перевірки проводяться за відповідним планом не раніше ніж за 10 днів до завчасного доведення до бізнесу цілої низки питань, зокрема про:


    

  • наявність відповідальних за військовий облік та належність ведення ними військового обліку;
    • 

  • трудова дисципліна при прийнятті на роботу та звільненні та відповідне інформування ТЦК та СП;
    • 

  • стан забезпечення оповіщення та прибуття ПВР (призовників, військовозобов’язаних та резервістів) до відповідних ТЦК та СП;
    • 

  • організація, стан та результати звіряння облікових даних з ТЦК та СП;
    • 

  • стан доведення до ПВР Правил військового обліку під особистий підпис та контроль за їх виконанням;
    • 

  • організація та стан бронювання військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві;
    • 

  • організація та результати усунення недоліків, виявлених під час проведення попередніх перевірок стану військового обліку.
    • 



Перевірку проводить комісія, яка, серед іншого, формується із представників обласних/районних держадміністрацій, обласних/районних ТЦК та СП, поліції, підприємств.


З метою підготовки до перевірок бізнесу необхідно системно оцінити, які документи наявні, яких не вистачає і привести свою внутрішню документацію до вимог оновленого Порядку організації та ведення військового обліку.


Які передбачені штрафні санкції за непроведення звірки військовозобовʼязаних з ТЦК та СП? Якщо так, то це буде загальний штраф для підприємства чи за кожний конкретний випадок?


Наразі в частині відповідальності бізнесу Порядок обмежується загальними формулюваннями «несуть відповідальність згідно із законом».


Якщо ж дивитись глибше, то така відповідальність встановлена ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію накладення штрафу на посадових осіб (в залежності від рівня порушення) від 3 400 до 8 500 грн.


Хоча розмір фінансової санкції є відносно невеликим, проте ми не виключаємо, що притягнення до відповідальності посадової особи буде здійснюватися ТЦК та СП шляхом накладення однієї санкції за кожне окремо взяте порушення кожного окремо взятого обовʼязку.


Читайте ще: Що треба знати роботодавцям про новий порядок військового обліку, аби не порушувати законодавство?