Як підготувати організм до зустрічі з коронавірусом, яка, найімовірніше, відбудеться в більшості з нас? Зберегти фізичне та ментальне здоров’я – власне, а також допомогти колегам? Перша онлайн-зустріч «ANTI-Crisis Camp», організована robota.ua, Українською Асоціацією HR-професіоналів та SMART business, була присвячена цій темі. Порадами та досвідом поділилися:


    

  • Катерина Ковалевська, голова наглядової ради Асоціації HRPro.
    • 

  • Роман Торговицький, Ph.D., американський вчений, TEDx спікер. Засновник та президент Американської благодійної організації Healing War Scars та Boston Center for Organizational Excellence.
    • 

  • Павло Лушин, доктор психологічних наук, професор. Засновник і президент Всеукраїнської Асоціації Екологічної Психологічної Допомоги.
    • 

  • Тіна Голобородько, Assistant Professor of Medicine, Albert Einstein College of Medicine, New York.
    • 





1. “Познайомте” внутрішнього та зовнішнього експертів


Ми щодня чуємо безліч порад щодо того, як зберегти здоров’я, проте майже не використовуємо їх. Але це важливо, щоб перейти з умовно “негативного” стану (тривога, страх, нервозність, запальність, неможливість зосередитися тощо) до ресурсного – фізичного здоров’я, високого рівня мотивації, енергійності, готовності до складних завдань та неординарних рішень. Для цього необхідно, аби “потоваришували” ваш внутрішній та зовнішній експерти. Внутрішній експерт – інтуїція, сенсорика, відчуття, розуміння, що особисто тобі подобається/не подобається, чого хочеться/не хочеться, усвідомлення себе та власного потенціалу. Зовнішній експерт – це знання, бажано – науково підтверджені.


Це необхідно для трансформації, переходу з теорії в практику. Якщо людина має купу корисних знань, це ще не означає, що вона готова до дій (більше спати, займатися спортом тощо). З іншого боку, якщо постійно покладатися тільки на свої внутрішні відчуття, без додаткових знань, процес трансформації може уповільнюватися. Отже: треба збирати перевірену інформацію, але чути себе, свої потреби. Навіть здорові звички впроваджувати м’яко, не примушуючи себе, адже жорсткий примус викликає стрес, який також негативно впливає на імунну систему.


2. Дотримуйтеся соціальної ізоляції 


Держави сфокусовані на тому, щоб збільшити “пропускну здатність” медичної системи, забезпечити достатню кількість лікарів, апаратів ШВЛ, ліків тощо, аби всі, кому потрібна медична допомога, її отримали. Основний внесок, який може зробити суспільство, тобто кожний із нас – соціальна ізоляція. Це дійсно допомагає зменшити кількість людей, які хворіють. Водночас варто знати, що соціальна ізоляція не вбереже від інфікування взагалі. Вона націлена на те, щоб знизити тиск на медичний персонал та реанімаційні відділення протягом певного періоду.


Ми маємо прийняти, що гарантій немає, але є реальні кроки, які дозволять нам: а) не захворіти, б) якщо захворіли – полегшити перебіг хвороби, підготувати себе до цього. Ми маємо зміцнювати імунну систему. Піклуватися про фізіологічний та психологічний стан.


3. Дотримуйтеся режиму дня 


По-перше, це допомагає тримати себе в тонусі в умовах самоізоляції, по-друге – варто пам’ятати, що гормони регулюються, зокрема… годинником. Певні функції організму “вмикаються” у визначений час, наче на вокзалі – є графік прибуття, і ви не встигнете на потяг, якщо запізнитеся на кілька годин. Тож тістечко вночі, пізнє засинання тощо – погані ідеї загалом, а на карантині – зокрема.


4. Спіть


Наразі вкрай важливо дбати про кількість та якість сну – його дефіцит пригнічує нервову систему і негативно впливає на імунітет. Лягайте спати та прокидайтеся в один і той самий час. Вчіться прокидатися без будильника (це найкорисніший формат відпочинку, адже вставати з будильником означає безпардонно втручатися в діяльність організму). Корисно лягати спати ввечері, щойно виникає таке бажання, ідеально – не пізніше 22.00. Спати необхідно в темряві та тиші, а також – не дивитися в екрани за 1-2 години до сну.


5. Займайтеся спортом


Дуже корисно – вранці до сніданку, загалом бажано – до 16.00. Ввечері оптимальні помірні навантаження або спокійні прогулянки, якщо є умови – на свіжому повітрі (коли можливо зберегти соціальну дистанцію). Зокрема, на пробіжках дистанцію варто ще збільшити – до 3-4 метрів (коли людина бігає, через інтенсивніше дихання більш активно виділяється вірус, якщо людина інфікована). Не забувати носити маски. Дуже рекомендуються сонячні ванни, особливо вранці – 20-30 хвилин. Чудово стимулює імунну систему душ (холодний та контрастний).


6. Стежте за харчуванням  


Збалансоване харчування допомагає зберегти гарну фізичну форму. Зокрема, експерти рекомендують снідати (це важливий прийом їжі), а от не радять – ласувати смаколиками вночі та пити каву після 13.00. З погляду протидії вірусам та практик лікування наразі вивчається потенціал вітамінів С і D, а також цинку та жирних кислот Омега-3. Застосовувати лікарські засоби варто тільки за рекомендаціями лікарів після спеціальних аналізів, проте вживати максимум вітамінів  у натуральній формі надзвичайно важливо (овочі, фрукти, риба тощо). Наприклад, наразі проводяться клінічні дослідження кверцетину та його здатності протистояти коронавірусу. Цей флавонід міститься в багатьох продуктах, зокрема – каперсах, цибулі, апельсинах, яблуках, перці, броколі тощо.


7. Концентруйтеся на справі та сенсі 


Це те, чому нам усім варто повчитися в лікарів: вони щодня йдуть на роботу, де, ймовірно, матимуть прямий контакт із вірусом, і вірогідність захворіти в них набагато вища. Проте вони концентруються на своїй справі та на тому, що люди потребують їхньої допомоги, а тому зберігають спокій. Це дещо схоже на поведінку військовика в умовах бойових дій, коли людина максимально зібрана та сфокусована, і згодом, у мирний час, навіть не може пояснити свою поведінку. В екстремальних умовах організм акумулює всі сили і активніше протидіє потенційним зовнішнім загрозам.


8. Коли варто терміново звернутися до лікаря?


Особливої уваги потребують такі симптоми, як задишка (елементарний тест – складно вимовити ціле речення під час видиху), тривала температура, сильна втомлюваність, дискомфорт у грудях, насиченість киснем крові нижче 95% (якщо є пульсоксиметр): вони потребують термінової консультації. Особливо якщо людина входить у групу ризику (зрілий вік, інші захворювання тощо).


Отже, фокусуємося на своїй справі та сенсі, який вона несе, користі, яку можемо створювати навіть в умовах карантину. Піклуємося про здоров’я – власне, родини, колег… І все буде добре.


Запис онлайн-зустрічі «ANTI-Crisis Camp. Ментальне та фізичне здоров’я»: