Як нейроменеджмент допомагає співробітникам приймати зміни

Катерина Гайдученко,
бізнес-тренер, коуч, співзасновник та співвласник в Connectome

Опір змінам очима нейронауки

Наш мозок, нервова система та організм є системами. Тому правила систем тут діють теж. Існує таке поняття, як теорія систем, і є певні принципи та закономірності, за якими всі системи працюють. Один із них – система прагне стабільності та чинить опір змінам (це нормально і природно). Наша психіка та розум теж прагнуть стабільності та намагаються зберегти її.

У нашій нервовій системі, в мозку, вищій нервовій діяльності одночасно існують два процеси, що конкурують:

перший: ми прагнемо нового, у нас є інстинкт пізнання та потреба досліджувати нове (це корисно з погляду розуміння роботи мозку та еволюції);
другий: економія сил, коштів, енергії.

Мозок – енергомісткий орган, він споживає 20% енергії всього тіла в стані спокою та 25% – при навантаженні. Тому його завдання – максимально ефективно проводити всі процеси. Для цього і служить пам’ять, навчання. Також для цього у нас є велика кількість стереотипів, вивчених алгоритмів для поведінки, емоцій, реакцій. Це більш економічно вигідно та ефективно: нервові імпульси проходять по вже знайомим шляхам, не потрібно щоразу вигадувати, що робити, вже є алгоритм. Відповідно, якщо раптом починає зустрічатися щось нове, відбуваються зміни, то в багатьох людей (і це логічно) мозок спочатку намагається підібрати відомі відповіді.

Читайте ще: Когнітивні упередження: 16 пасток HR-менеджера

Як може допомогти співробітникам нейроменеджмент?

По-перше, потрібно спокійно ставитися до змін: не нервувати, не хвилюватися. Якщо співробітник бере участь у змінах, повинен знати: те, що з ним зараз відбувається, – абсолютно нормально, він чинить опір змінам, можна розслабитися.

По-друге, важливо розуміти, що цей опір робить цінного, для чого служить. Коли мозок обирає, яку програму дій використовувати, то він аналізує, які вже є для цього поведінкові програми та яка їхня вага та успішність. Якщо певна програма дій використовувалася декілька разів і була успішно реалізована, мозок це запам’ятовує та з великою перевагою буде обиратися саме ця програма. Щоб вибрати якусь іншу, потрібно докласти зусиль, а це додаткові затрати енергії. Тому корисно розуміти, для чого діє мозок – для задоволення цінностей, потреб. Якщо людина це розуміє, тоді її завдання – зрозуміти, заради яких важливих цінностей та потреб їй потрібні зміни. Існують принципи, правила, закономірності, які пояснюють, як вводити та закріпляти ці зміни так, щоб вони були акуратно, екологічно прийняті, щоб не ламати, а трансформувати. Ці аспекти нейронауки знають, вивчають і в нейроменеджменті. Їх можна застосовувати, щоб допомогти собі та людям у процесі змін комфортно прийняти та зрозуміти те, що відбувається.

Інструменти нейроменеджменту

Не існує стандартних моделей та інструментів нейроменеджменту. Під нейроменеджментом різні автори розуміють різне. На жаль, іноді нейроменджментом називають те, що на практиці з нейронауками немає нічого спільного.

З позиції нейрофізіології та нейропсихології можемо виявити правила, принципи, закономірності (як працює мозок, як запам’ятовуються дії, як створюється мотивація, як формується процес дії, зокрема, в період змін). Коли людина це розуміє, може застосовувати надалі.

Чому відчуття підтримки та контролю над ситуацією з позиції нейронауки важливі в цей період?

Непередбачувана, непідконтрольна, неконтрольована ситуація створює стрес. Чим більша непередбачуваність та неконтрольованість чи відчуття непередбачуваності та неконтрольованості, тим більше стресу. Мозок стрес не любить і намагається його всіма силами уникнути.

Одне з завдань нашого організму – підтримка збереження гомеостазу (прагнення зберігати постійність внутрішнього середовища організму), а стрес через непідконтрольність і непередбачуваність не дозволяє це зробити. Стрес може призводити до таких емоцій та станів, як страх, гнів, розгубленість, тому що мозок не розуміє, як він може задовольнити важливі цілі та потреби. Ми не можемо уявити, що буде наступного разу, тому не розуміємо, яку програму дій вибрати. Непідконтрольність означає – що б я не робив, робити нічого не можу, або якщо можу, то це ні на що не вплине.

Існує таке поняття, як вирощена безпорадність – на тваринах/людях проводилися лабораторні експерименти: люди/тварини ставилися в таку ситуацію, в якій що б вони не вибирали, не могли змінити те, що відбувається. Після «енної» кількості спроб тварина/людина здавалася, припиняла робити будь-що. Тобто якщо людина робить щось і не впливає на те, що відбувається, або робить і не розуміє, як впливає (результати дій непередбачувані), через певний період часу відмовляється від будь-яких дій.

Читайте ще: Провокативный коучинг в карьерном консалтинге

Як компанія може допомагати співробітникам впоратися зі стресом, тривогою, негативними емоціями в період кризи та невизначеності?

Стрес виникає, зокрема, коли з’являється ситуація великої непідконтрольності та непередбачуваності. Як допомогти?

По-перше, почати знаходити підконтрольне та передбачуване. Наприклад, якщо гострий стрес, радять брати маленькі проміжки часу та складати план виключно тих дій, які підконтрольні. Беремо, наприклад, план на тиждень (день, 30 хвилин), прописуємо, що можемо зробити за цей проміжок часу. Мозок робить це і заспокоюється, адже на 30 хвилин може передбачити ситуацію та контролювати її.

По-друге, існує центральна (головний, спинний мозок) та периферійна (симпатична і парасимпатична) нервова система. Стресова ситуація – реакція частини нервової системи, яка має назву симпатична нервова система. Стрес забезпечується роботою симпатичної нервової системи, а парасимпатична нервова система в конкуренції та, по суті вмикаючи парасимпатичну нервову систему, знижує прояв стресу. Симпатична нервова система та стрес: підвищене серцебиття, тиск, психічні розлади, зниження імунітету. Парасимпатична – коли заспокоюємося, уповільнюємося та накопичуємо енергію (не витрачаємо, як при симпатичній нервовій системі, а накопичуємо). Будь-які процеси, пов’язані з уповільненням, заспокоєнням, накопиченням енергії можуть допомогти. Починаючи з медитацій, простого уповільнення, приділяти собі 10 хвилин щодня (вийти на балкон, ні по що не думати та уповільнити рухи, дії). Якщо взяти це за правило, вже буде легше.

Як зберегти продуктивність та креативність співробітників у період змін?

Створити безпечний простір, у якому люди відчуватимуть себе спокійніше, буде щось звичне (предмети в оточенні, процеси, одяг, ритуали тощо).
У цьому просторі знаходити або створювати те, що буде підконтрольне та передбачуване, і на цьому фокусуватися.
За необхідності в зону непідконтрольності та непередбачуваності йти акуратно та зі спокійного стану.
Розуміти: те, що відбувається (стрес, думки, що лякають, хаотичність дій тощо) – це нормально та природно.
Придумати для себе те, що буде допомагати зменшувати стрес, та вмикати парасимпатичну нервову систему, заспокоювати.
Якщо є можливість впроваджувати зміни поступово – робити саме так.
Враховувати цінності та потреби, в ідеалі – індивідуальні (а не компанії). Спиратися на них та на сенс.

Що ще може допомогти? Доброзичливе оточення, взаємодопомога, взаємопідтримка, вдячність одне одному, похвала та нагороди собі та іншим – особливо коли вдалося впоратися зі складною ситуацією.

І, звичайно, всі зайві стресові фактори, які можна прибрати – максимально виключити.