Деякі працівники прагнуть виконувати всі доручення досконало, мають до себе та колег високі вимоги. Перфекціоністам непросто: часто напруга та тривога не залишають їх ані на мить. Вони постійно перебувають у стані стресу, що негативно впливає на якість виконання роботи. Будь-які невдачі демотивують працівника, інколи він просто боїться братися до нових завдань, намагаючись уникнути проблем, які можуть виникнути в процесі виконання.


Психологи розрізняють два види перфекціонізму: позитивний та негативний, або здоровий та патологічний (деструктивний, невротичний). Здоровий перфекціонізм відрізняє висока працездатність, мотивація для досягнення мети, об’єктивна оцінка своїх здібностей. Під час роботи є легке хвилювання, увага сконцентрована на власних можливостях та способах досягнення мети. Здоровий перфекціонізм дозволяє ставити перед собою важкодоступні цілі та отримувати задоволення від їх досягнення.


Патологічний перфекціонізм призводить до того, що людина відчуває постійне незадоволення собою через бажання стати кращим. Переконана, що недосконалий результат роботи неприйнятний. Під час роботи увага сфокусована на власних недоліках і думках про можливу помилку. Тому вони не відчувають задоволення від роботи, навіть якщо вона виконана добре.


Перевага чи недолік? 


Співробітники-перфекціоністи часто:


    

  • сконцентровані на помилках;
    • 

  • тяжко переносять невдачі;
    • 

  • не вміють делегувати обов’язки;
    • 

  • не можуть змиритися зі своїми та чужими недоліками;
    • 

  • болісно ставляться до критики.
    • 



Девіз таких працівників – «Якщо хочеш виконати роботу добре, виконай її сам». Тому виникають проблеми з ефективністю та тайм-менеджентом.


Переваги таких працівників:


    

  • зазвичай вони гарно виконують свою роботу;
    • 

  • добросовісні;
    • 

  • самоорганізовані;
    • 

  • уважні до деталей;
    • 

  • дисципліновані.
    • 



Отже, як знайти підхід до працівника-перфекціоніста?


1. Дозволяйте помилятися


Працівник-перфекціоніст сприймає будь-яку помилку як провал, а тому боїться ризикувати, робити спроби та діяти. В результаті він не вдосконалюється, не вчиться (нехай і на своїх помилках), а тому – є недосвідченим та малоефективним. А це, відповідно, шкодить і кар’єрі самого перфекціоніста, і компанії.


Атіхіфобія – сильний, необґрунтований страх невдачі. Елізабет Ломбардо у книзі «Краще досконалості. Як приборкати перфекціонізм» пише, як учитися на помилках з метою переосмислення невдач та з вдячністю приймати те, що раніше лякало. Насправді помилки можуть виявитися дорогою до відкриттів. Автор виділяє три обов’язкові умови, завдяки яким люди досягають неймовірних результатів (у будь-якій діяльності): пристрасть (саме вона змушує діяти і перетворює на винахідливого борця з труднощами); внутрішній зір (сила уявних образів); дії. Щоб досягти мети, потрібно поєднати ці три складові.


Читайте ще:
                            Офіс у стилі хюгге: 17 ідей для затишного зимування на роботі
            


2. Встановлюйте дедлайни


Адже перфекціоністи дуже прискіпливі до деталей та можуть витрачати на них багато часу, а завдання так і не виконати. В результаті працівник починає панікувати та помилятися. Нагадайте про те, що під час виконання завдання важливо дотримуватися строків, а також встановіть проміжний контроль за їх дотриманням у процесі виконання.


3. Конструктивна та обережна критика


Просто викликати на килим та висловити своє незадоволення – не спрацює. Якщо ви цінуєте працівника, потрібен особливий підхід. Завдання керівника: щоб направити перфекціоніста на правильну стежину та пришвидшити вирішення проблемної ситуації, потрібно внести обґрунтовані, раціональні пропозиції. Висловлювати їх варто спокійно, з повагою та розумінням. І, звичайно, похвалити (якщо є за що). Зазвичай працівник-перфекціоніст уже сам розкритикував себе, доки йшов до вашого кабінету. І йому потрібна підтримка, щоб повернути ефективність, нагадаування про те, що всі мають право помилятися, і ви, і він. А продуктивність можлива лише в тому середовищі, де до помилок ставляться лояльно або навіть стимулюють їх (чим швишде помилився, тим швидше знайшов неправильне рішення, а отже, пошук правильного спрощується).


4. Керівник – не нянька


Іноді за маскою перфекціоніста ховається звичайнісінький інфантильний співробітник. Він звик до того, що керівники з ним панькаються, оскільки завжди націлені виконати завдання якнайкраще. Перфекціоністи – це працівники з установкою на результат, проте схильні часом застрягати на процесі. А не просто люди, які не можуть взяти на себе відповідальність, приборкати лінощі та постійно потребують жалості.


Читайте ще:
                            Как победить предновогодний завал на работе: 5 подсказок
            


5. Визначте чіткі завдання та пріоритети


Якщо ви чітко сформулюєте завдання, у працівника-перфекціоніста не залишиться місця для сумнівів, тривоги, додумування нових завдань у процесі виконання поточного.


Надзвичайно важливі і пріоритети, адже перфекціоністи націлені на те, щоб виконати всі завдання ідеально – важливі термінові та ті, які можуть почекати. Тому варто пояснити, що ви хочете отримати в першу чергу, а що може почекати, щоб не роспорошувати увагу.


Тал Бен-Шахар у книзі «Парадокс перфекціоніста» згадує «Правило 80/20» (закон Парето), суть якого полягає в тому, що 20 % зусиль приносять 80 % результату, а інші 80 % зусиль – лише 20 % результату. Застосувати цей принцип можна в плануванні робочого часу. Правильно вибравши мінімум найважливіших дій, можна швидко отримати левову частку запланованого результату, варто зазначити, що подальші поліпшення – неефективні та можуть бути невиправдані. Наприклад, ідеальний звіт можна написати за дві-три години, але на написання цілком придатного звіту можна витратити і півгодини. Чи дійсно для контролю ситуації потрібний ідеальний звіт? Або цей час доречно витратити на більш важливі завдання?


6. Хваліть та винагороджуйте


За гарне виконання запланованої роботи похваліть перфекціоніста, так ви підбадьорите його та надихнете. Вічні внутрішні догани працівник-перфекціоніст виносить собі сам. А от підтримки потребує завжди. Особливо відзначайте саме результат, нагадуйте людям, що навіть якщо в процесі виконання щось відбувалося не за планом, у висновку все вийшло якнайкраще. Добре, якщо це буде щось матеріальне (наприклад, корпоративна нагорода), те, що стоятиме на робочому столі як нагадування про успіх. Шлях не завжди прямий. Але він все одно може бути цікавим та приводити до бажаного результату.