Дослідження Glean Work AI Index виявило парадокс «botsitting»: ШІ заощаджує працівникам 11 годин на тиждень, але 6,4 години вони витрачають на керування ШІ замість безпосереднього використання його для роботи.


Якщо ваша команда стверджує, що ШІ заощаджує їй час, але результати бізнесу цього не підтверджують, тепер є ґрунтовне пояснення, чому виникає така розбіжність. Glean Work AI Institute опублікував перший Work AI Index 10 червня 2026 року, і його дані змушують серйозно замислитися над тим, як саме компанії використовують ШІ.


У дослідженні взяли участь 6 000 штатних працівників цифрової сфери у США, Великої Британії та Австралії. Головні результати дослідження демонструють разючий парадокс.


Цифри, які мають насторожити кожного CEO


87% працівників цифрової сфері використовують штучний інтелект на роботі. За їхніми словами, завдяки цьому вони заощаджують 11 годин щотижня. Це більше чверті всього робочого тижня.


Однак лише 13% співробітників зазначають, що завдяки цьому результати діяльності їхньої організації суттєво покращилися.


Цей розрив свідчить про те, що штучний інтелект забезпечує зростання продуктивності на індивідуальному рівні, яке майже повністю зникає, перш ніж перетворитися на результат для бізнесу.


Що насправді означає «botsitting»


Work AI Index вводить термін, який точно описує те, що відбувається, – botsitting.


Botsitting – це невидима робота, необхідна для того, щоб ШІ працював належним чином. Вона включає надання ШІ необхідного контексту для отримання корисної відповіді, перевірку та виправлення результатів, пошук помилок і їх виправлення, переформатування результатів, а також перемикання між різними, не пов’язаними між собою інструментами для отримання цілісного результату.


У середньому працівники витрачають на це 6,4 години щотижня. Тобто цей час вони витрачають не на використання ШІ для виконання роботи, а на підтримку його роботи.


Якщо розглянути, на що саме працівники витрачають час, взаємодіючи із ШІ, картина ще показовіша: 37% часу припадає на botsitting, 36% – на безпосереднє використання ШІ для виконання робочих завдань, а ще 27% – на освоєння інструментів і створення ШІ-агентів.


Тобто працівники витрачають більше часу на те, щоб змусити ШІ працювати, ніж на безпосереднє створення результату за його допомогою.


Супутня проблема: «botshitting»


У звіті також згадується друге явище, яке посилює проблему botsitting, – «botshitting».


Botshitting – це поширення або використання робіт, згенерованих ШІ, без належної перевірки, коли працівник не до кінця розуміє їхній зміст або не може впевнено відповідати за їхню якість і достовірність.


69% респондентів зізналися, що роблять це.


Йдеться не про особисту безвідповідальність працівників, а радше про наслідок системних умов. Коли люди вже витрачають 6,4 години на тиждень на botsitting, прагнення швидше виконувати завдання та передавати результат може спонукати їх пропускати етап перевірки.


Проблема в тому, що botshitting може непомітно знижувати якість роботи. Його наслідки не завжди проявляються одразу, а коли помилки стають помітними, встановити їхній зв’язок із неперевіреним результатом ШІ часто буває складно.



Чому економія часу не перетворюється на результат


Явище botsitting пояснює те, що бентежило керівників відтоді, як ШІ почав активно поширюватися в командах: рентабельність інвестицій (ROI), яка здається очевидною за розрахунками економії часу, так і не втілюється у фінансових результатах.


Причина в тому, що 11 годин заявленої економії часу – це не 11 годин додаткової продуктивності. Частина цього часу вже витрачається на непримітну роботу, необхідну для того, щоб зробити ШІ придатним для використання. Ще частина зникає через необхідність виправляти результати неперевіреної роботи ШІ.


Зрештою залишається реальний, але значно менший приріст продуктивності, який рідко проявляється на рівні всієї організації.


Для керівників це означає, що інструменти ШІ, якими користується команда, – не те саме, що ШІ, який реально працює на бізнес. Індивідуальне використання ШІ та його цінність для організації – це дві різні речі. А розрив між ними – саме те місце, де виникає botsitting.


Як компаніям подолати проблему botsitting


Щоб скоротити розрив між індивідуальною економією часу завдяки ШІ та підвищенням ефективності організації, необхідно безпосередньо працювати з проблемою botsitting. Для цього необхідні три речі.


    

  • По-перше, інфраструктура контексту. Botsitting – це здебільшого проблема контексту. Працівники витрачають години на те, щоб надати ШІ необхідну інформацію, оскільки більшість корпоративних інструментів не мають доступу до специфічних для компанії знань, процесів і даних. Якщо ШІ вже «знає» бізнес, працівнику не потрібно щоразу надавати йому контекст для виконання завдання.
    • 

  • По-друге, глибока інтеграція. Значна частина botsitting виникає через необхідність перемикатися між різними інструментами та вручну об’єднувати результати. ШІ-агенти, які можуть працювати одночасно в різних системах, усувають цей рівень зайвої роботи.
    • 

  • По-третє, контроль якості. Botshitting відбувається через відсутність структурної перевірки результатів роботи ШІ перед їхнім поширенням. Впровадження етапів перевірки у робочі процеси ШІ, замість покладання на індивідуальну розсудливість, зменшує зниження якості, яке відбувається у великих масштабах.
    • 



Для організацій, які прагнуть перетворити активне використання ШІ на реальні бізнес-результати, це одне з найчіткіших пояснень того, що саме заважає цьому відбутися.


Проблема не в інструментах. Проблема – у відсутності інфраструктури навколо цих інструментів.


Матеріал підготовлено на основі статті Workers Spend 6.4 Hours a Week Babysitting AI та адаптовано для українського контексту.