Валерія Гудій

Валерія Гудій, партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Трудове законодавство за час війни розділилося на «до» та «після», певних тимчасових змін зазнав і механізм випробування при прийнятті на роботу. Сьогодні важливо не лише знати закон, а й вміти його застосовувати — особливо тим, хто вступає у трудові відносини в умовах воєнного часу.

Зовнішня політика України в напрямку ЄС вимагає від нас особливої уважності до деталей. Випробувальний термін — це не тільки спосіб перевірки працівника, але й випробування самого роботодавця на дотримання норм. Правова грамотність у кадрових питаннях — це не перевага, а необхідність задля продовження підтвердження гідного статусу правової держави, репутації компанії на ринку праці, а юридична фірма «Ілляшев та Партнери» завжди готова підтримати у складних питаннях трудового законодавства.

Випробувальний термін: що змінилося під час воєнного стану?

До повномасштабної військової агресії рф роботодавці звикли, що випробування може бути обумовлено угодою сторін з метою перевірки відповідності працівника роботі, проте випробувальний термін не міг бути встановлений, зокрема:

  • особам, які не досягли 18 років;
  • молодим робітникам після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
  • молодим спеціалістам після закінчення вищих закладів освіти;
  • особам, звільненим у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
  • особам з інвалідністю, направленим на роботу відповідно до законодавства;
  • особам, обраним на посаду;
  • переможцям конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
  • особам, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
  • вагітним жінкам;
  • одиноким матерям, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
  • особам, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
  • особам на тимчасові та сезонні роботи;
  • внутрішньо переміщеним особам;
  • особам, прийнятим на роботу в іншу місцевість і при переведенні на інше підприємство, в установу чи організацію, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Проте життя диктує нові умови. Під час воєнного стану Закон скасував ці винятки — тепер випробувальний термін можуть встановити для будь-кого. Це жорстке, але гнучке рішення, що відповідає новим обставинам.

Стаття 2 вказаного Закону дозволяє визначити випробувальний термін без обмежень щодо категорії працівників. Відтепер випробування можуть проходити навіть ті, хто раніше був повністю захищений від цього.

Строк випробування залишився традиційним — до 3 місяців, а в окремих випадках, за погодженням із профспілкою — до 6 місяців. Для робітників — не більше одного місяця.

Попри відсутність визначення терміна «робітник» у законодавчих актах, пропонується користуватися «Класифікатором професій», який і дотепер чинний (зі змінами) та містить розділи з переліком посад і робітників:

  • кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства;
  • кваліфіковані робітники з інструментом;
  • робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин;
  • найпростіші професії. 

За такими посадами встановлення випробувального терміну строком понад 1 місяць — не просто помилка, це буде свідчити про порушення вимог статті 27 Кодексу законів про працю України щодо строку випробування.

Під час воєнного стану роботодавець і працівник можуть самі обирати, у якій формі укласти трудовий договір — письмово чи усно. Але усна форма досі викликає багато дискусій серед юристів.

Щоб уникнути непорозумінь або юридичних конфліктів, краще все ж оформлювати домовленості письмово. Якщо ж трудовий договір не підписують у письмовій формі, то бажано вказати у наказі про прийом на роботу, що працівник проходить випробувальний термін. Але тільки в тому разі, якщо сам працівник зазначив про це у заяві.

Права працівника під час випробувального терміну

Якщо працівник проходить випробувальний термін, це не означає, що в нього менше прав. Він має такі ж права, як і інші: на відпустку, лікарняний, повагу, захист від мобінгу та дискримінації. Закон наголошує: випробування — це перевірка, а не обмеження.

Дні, коли працівник був відсутній (наприклад, через хворобу чи відпустку), не враховуються у випробувальний термін. Вони подовжують самі трудові відносини, але не подовжують строк випробування — він залишається таким, як домовилися під час укладення договору.

Якщо під час випробувального терміну роботодавець вирішить, що працівник не підходить для посади, він має письмово повідомити про це за три дні. Після цього роботодавець може розірвати трудовий договір, посилаючись на п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Детально пояснювати причини не обов’язково, але добре оформлені документи можуть допомогти підтвердити законність звільнення.

Якщо випробувальний термін закінчився, а працівник продовжує працювати, це означає, що він автоматично вважається таким, що пройшов випробування. Закон не зобов’язує роботодавця повідомляти про це окремо.

Читайте ще: Трудові права без складних формулювань: що має знати кожен працівник?