Ксенія Лотош, юристка практики трудового права юридичної компанії Arzinger


24 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» № 3494-IX від 22 листопада 2023 року.


Законом не лише удосконалено загальні правила щодо надання відпусток, а й внесено деякі суттєві зміни до правил та строків надання відпусток. Серед найцікавіших змін можна виокремити наступні.


Тривалість неоплачуваної відпустки


Законом удвічі збільшено тривалість неоплачуваної відпустки за сімейними обставинами та з інших причин за угодою між працівником та роботодавцем.


Раніше така відпустка надавалась не більше ніж на 15 календарних днів на рік, а відтепер тривалість такої відпустки збільшена до 30 календарних днів на рік.


Водночас і далі продовжує діяти правило про можливість оформлення неоплачуваної відпустки за угодою сторін іншої тривалості за деяких обставин – зокрема, введено постійну норму про можливість оформлення такої відпустки на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.


Час перебування в неоплачуваній відпустці за угодою сторін не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.


Перенесення вихідних та робочих днів


Закон змінив правила перенесення вихідних та робочих днів. Раніше такі дні могли переноситись у разі, коли це рекомендовано КМУ. Відтепер перенесення вихідних та робочих днів відбуватиметься за правилами, встановленими трудовими та/або колективними договорами (крім випадків, встановлених КЗпП України).


Особливі правила надання відпусток для військовослужбовців


За новим Законом мобілізованим та призваним на військову службу працівникам за їх заявою виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.


Працівникам, які повернулись до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, має надаватись додаткова неоплачувана відпустка тривалістю до 60 календарних днів.


Інші види відпусток


Законом дещо удосконалено правила надання відпусток для підготовки та участі в змаганнях, зокрема, умови їх надання відтепер мають визначатися трудовим та/або колективним договором (а не КМУ, як це було передбачено законодавством раніше).


Законом також встановлено, що відпустка для профспілкового навчання (до 6 календарних днів) надається з компенсацією середньої заробітної плати за рахунок профспілкової організації, за рішенням якої працівник направлений на профспілкове навчання. Раніше законодавство не передбачало, що ці витрати покладаються на профспілку.


Надання відпусток в період воєнного стану


Законом дещо змінено правила надання відпусток за Законом України № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».


Норми про перенесення відпусток на період після припинення або скасування воєнного стану залишаться чинними до моменту повного використання працівниками таких відпусток.


Роботодавцям відтепер під час дії воєнного стану дозволено невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток обсягом понад 24 календарні дні на рік надавати працівникам як неоплачувані дні відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини). При цьому загалом невикористані дні щорічних відпусток можуть бути перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану. Однак ці правила не стосуються керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.


Також розширено коло осіб, яким роботодавець під час дії воєнного стану може відмовити у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Відтепер таке положення діє також на тих працівників, які залучені до робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання чи замовлення (а не лише працівників, залучених до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, як це передбачалося раніше).


Читайте ще: Новий Трудовий кодекс: 10 головних змін для бізнесу