Оплата часу в укритті під час тривоги: що має знати кожен роботодавець і працівник?

Реалії українців сьогодні такі – ми ледь не щодня чуємо сигнал повітряної тривоги і змушені припиняти роботу, лікування, навчання, відпочинок та ховатися в укриттях. Проте навіть в екстремальних умовах потрібно дотримуватися норм трудового законодавства. Одне з головних питань, яке хвилює багатьох працівників: чи оплачується цей час і як правильно його оформити?

У статті експертка розповідає, як закон регулює оплату часу, проведеного в укритті, які документи варто мати, на що слід звернути увагу роботодавцю та працівнику, а також як уникнути спорів і порушень.

Нагадуємо, якщо у вас є запитання до юристів, які потребують роз’яснень, – надішліть нам його на пошту budni.info@robota.ua і ми спробуємо вам допомогти разом з фахівцями з трудового права.

Юлія Пікалова, адвокатка ЮФ Bargen

Чи оплачується час в укритті під час повітряної тривоги?

Так, оплачується. Перебування в укритті – це вимушена пауза не з вини працівника, тому вона рахується як робочий час. Закон не має окремих норм на цей випадок, тож діють загальні правила трудового законодавства.

Є два основні варіанти оплати:

Повна оплата (як за звичайний робочий день) – якщо працівник продовжує працювати (наприклад, за ноутбуком чи в телефоні). Деякі компанії оплачують повний день навіть без роботи в укритті – для спрощення обліку.
Оплата цього періоду як часу простою – коли працівник не може працювати. У такому випадку: мінімум – 2/3 окладу (час простою не з вини працівника); або збереження середнього заробітку, якщо ситуація загрожує життю чи здоров’ю.

Варто зазначити, що позиції представників Держпраці різняться: одні наполягають на оплаті 2/3, інші – на середньому заробітку. На початку липня Мін’юст теж підтвердив: якщо в укритті неможливо працювати – це простій не з вини працівника, і має оплачуватися як середній заробіток. Якщо ж працівник має можливість працювати дистанційно навіть під час повітряної тривоги – зарплата нараховується як за звичайний робочий час.

У колективному договорі можна передбачити вищу оплату простою.

Коли роботодавець може не оплачувати час в укритті?

Якщо це робочий день за графіком, роботодавець зобов’язаний оплачувати час, проведений в укритті.

Не оплачують лише тоді, коли працівник:

перебуває у відпустці;
на лікарняному;
або в інший день, коли він не мав працювати.

Чи має значення, працює співробітник офлайн чи дистанційно, для оплати часу в укритті?

Так, у певних випадках це має значення. За ст. 60-2 КЗпП України, дистанційний працівник:

сам обирає місце роботи;
працює з використанням цифрових технологій;
сам відповідає за безпеку умов праці;
має гнучкий робочий графік (якщо інше не передбачено договором).

Оплата праці дистанційного працівника визначається письмовим договором або наказом керівника (на час воєнного стану). Можлива погодинна, денна, місячна або відрядна форма оплати.

Тому, чи оплачуватиметься час в укритті, залежить від:

форми оплати праці;
умов договору або наказу;
наявності звітності;
факту, чи працівник дійсно міг і виконував роботу в цей час.

Які документи потрібні, щоб зафіксувати час в укритті як робочий?

Закон не встановлює чіткого переліку документів – роботодавець сам визначає порядок. Найпоширеніші документи:

наказ/розпорядження про дії під час тривоги та облік часу в укритті;
табель обліку робочого часу з відповідними позначками;
за потреби: журнал перебування в укритті, відеоспостереження, службові записки.

Якщо час в укритті вважається простоєм, слід оформити початок і завершення простою (зазвичай наказом). Але постійно видавати окремі накази незручно, бо тривогу не передбачиш.

Щоб уникнути цього, доцільно затвердити окремий локальний акт – наприклад, положення/порядок, або внести зміни до правил внутрішнього трудового розпорядку. У цьому документі варто чітко визначити порядок дій під час повітряної тривоги та одразу передбачити, що:

час перебування в укритті для працівників, які не можуть виконувати роботу там, вважається простоєм;
початок і закінчення простою фіксується у спеціальному журналі;
видавати окремі накази про кожен випадок простою не потрібно.

Такий підхід спростить облік та забезпечить правильне оформлення документів відповідно до законодавства.

Як оплачується час, якщо працівник не повернувся після тривоги?

Якщо працівник не повернувся з укриття без поважної причини, а робочий час працівника згідно встановленого режиму не закінчився – роботодавець має право не оплачувати цей час, зафіксувавши відсутність як прогул або відсутність на робочому місці.

У такому випадку роботодавець має:

скласти акт про відсутність;
вимагати письмове пояснення від працівника.

Важливо: прогул — це понад 3 години відсутності без поважної причини (ст. 40 КЗпП).

Також роботодавець може не оплачувати час відсутності працівника після оголошення сигналу про відбій повітряної тривоги, якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці.

Якщо ж роботу об’єктивно не можна продовжити (наприклад, немає світла чи пошкоджене майно), оформлюється простій з оплатою щонайменше 2/3 окладу або іншим погодженим способом.

Чи може працівник вимагати компенсацію, якщо йому не оплатили цей час?

Так, якщо працівник перебував в укритті під час свого робочого часу, він має право вимагати оплату. Спочатку варто звернутися до роботодавця з письмовою заявою.

Якщо він не отримав відповідь або була безпідставна відмова – працівник може подати скаргу до Держпраці або звернутися до суду для стягнення заборгованості по зарплаті.

Що робити роботодавцю, якщо повітряні тривоги затяжні і лунають щодня?

Є кілька законних варіантів:

Оформити простій – з оплатою згідно зі ст. 113 КЗпП.
Запровадити гнучкий режим роботи – відповідно до ст. 60 КЗпП: фіксований час – коли працівник обов’язково працює; змінний час – працівник сам планує робочі години; перерва – час для відпочинку та харчування.
Перевести на дистанційну роботу – під час воєнного стану це можна зробити за наказом без згоди працівника.
Змінити систему оплати праці, наприклад: погодинна оплата; підсумований облік робочого часу.
Укласти трудовий договір з нефіксованим робочим часом (ст. 21-1 КЗпП) – працівник працює лише тоді, коли є робота, і оплата нараховується лише за фактично відпрацьовані години.

Усі зміни в режимі або оплаті праці мають бути документально оформлені та відповідати трудовому законодавству. Це допоможе уникнути порушень і спорів.

Чи можна прописати порядок оплати часу в укритті у колективному договорі або правилах внутрішнього трудового розпорядку?

Не тільки можна, але і варто це зробити. Крім порядку оплати праці за цей час зафіксувати й інші особливості регулювання перебування працівників в укритті. Такими особливостями можуть бути:

порядок оповіщення та дій працівників;
облік часу в укритті;
можливість нарахування/скасування премій чи додаткових оплат за роботу в небезпечних умовах;
конкретизацію оплати дистанційної роботи в умовах тривоги та інші питання.

Читайте ще: Праця неповнолітніх: що дозволено, а що – ні?