Як зміниться робота на «дистанційці»? Нові можливості відряджень та гнучкий графік для батьків школярів

Інеса Летич, радниця Asters

З 2 травня 2025 року в Україні набув чинності закон, який уточнює правила організації дистанційної та надомної роботи. Йдеться про зміни до Кодексу законів про працю України, що впорядковують питання службових відряджень для віддалених працівників, а також передбачають гнучкі умови для батьків школярів.

Що змінюється?

Новий закон «Про внесення змін до КЗпП щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» вводить кілька важливих положень:

Відрядження для віддалених працівників

Питання відряджень завжди було сірою зоною для дистанційних працівників. Особливо незрозумілою була ситуація в тих випадках, коли працівники працювали з інших населених пунктів або ж не мали фіксованого розташування. Багато роботодавців приходили до висновку, що оформити відрядження в такому випадку неможливо, оскільки працівники не можуть відбувати чи повертатися безпосередньо до міста розташування офісу компанії.

Відтепер законодавство прямо вказує про можливість відряджень, незалежно від фізичного місця знаходження працівника.

Проте умови і порядок направлення у відрядження мають бути прописані в трудовому договорі. Якщо працівник не має фіксованого робочого місця, пункт відправлення та повернення визначається за згодою з роботодавцем і зазначається в наказі про відрядження. Такі правила діють як для працівників, що працюють дистанційно, так і для працівників-надомників.

Офіс = відрядження

Оновлена стаття 121 КЗпП прямо зазначає, що виїзд працівника, що працює дистанційно, до фізичного офісу компанії може визнаватися службовим відрядженням. На жаль, зміни не надають багато деталей щодо цього правила, що може призвести до не зовсім зрозумілих ситуацій на практиці. Наприклад, якщо працівник працює з іншого населеного пункту чи постійно переїжджає, чи обов’язково кожен з його візитів до офісу оформлювати як відрядження? Ймовірно, якщо такі поїздки матимуть лише робочу мету (тобто, працівник не поєднуватиме візит також з особистими справами), такі поїздки доведеться оформлювати як відрядження.

Повідомлення про місцеперебування

Працівник, який працює дистанційно, зобов’язаний попередньо інформувати про своє місцеперебування перед поїздкою у відрядження. Таке правило видається логічним, оскільки роботодавець повинен мати відповідну інформацію для належного оформлення документів про відрядження та організації транспорту для працівника. Працівник-дистанційник має повідомляти про своє місцеперебування у разі відрядження, використовуючи будь-які зручні засоби зв’язку, зокрема месенджери або корпоративні платформи.

Дистанційна робота для батьків

Нові положення також стосуються батьків дітей віком до 14 років.

Якщо дитина навчається за дистанційною формою відповідно до наказу школи, працівник має право перейти на дистанційну або надомну роботу, але тільки за погодженням із роботодавцем.

Це відкриває можливості для формування гнучких режимів роботи в періоди карантину, воєнного стану або інших надзвичайних ситуацій. HR-службам варто враховувати цю норму під час розробки внутрішніх політик щодо work-life balance та підтримки працівників із сім’ями.

Що зміни означають для роботодавців?

Закон спрямований на підвищення гнучкості трудових відносин і є логічним кроком у напрямку адаптації українського законодавства до реалій гібридної та дистанційної економіки.

Для бізнесу це сигнал оновити кадрову документацію та підходи до роботи з персоналом, зокрема:

оновити шаблони трудових договорів, зокрема для дистанційної та надомної роботи;
передбачити процедуру погодження відряджень, що враховує місцеперебування працівника;
підготувати політики гнучкої зайнятості для працівників із дітьми, які навчаються дистанційно;
налагодити цифрові канали комунікації для фіксації локації та інших організаційних питань під час відряджень.

Читайте ще: Невидимі години роботи: розбираємось, що означає термін «ненормований робочий день»