У кожного з нас є звички – повторювальні дії, які часто ми навіть не помічаємо. Деякі звички можуть формувати успіх, а інші – повільно, але впевнено, руйнувати професійне зростання та якість життя. Якщо про шкідливі звички для здоров’я всім усе відомо ще зі школи, то дії, які ми інколи робимо навіть несвідомо, але які впливають на розвиток, кар’єру та загалом на задоволеність життям, – не так часто обговорюються. 


У статті зібрали найпоширеніші токсичні звички, які заважають розвиватися, і розповідаємо, як їх позбутися.


Прокрастинація – ворог розвитку


Коли ми свідомо відкладаємо важливі справи або перемикаємося на менш важливі, надавши їм більшої ваги, аби лише не братися за об’ємну задачу, – це прокрастинація. Так, інколи погода не сприяє виконанню завдань або щось іде не за планом, але коли це входить у звичку, страждає розвиток. Зволікання створює ілюзію «ще є час», але насправді це знецінення вашого потенціалу. Завдання накопичуються, дедлайни тиснуть, а відчуття провини та тривоги лише зростає. Прокрастинація шкодить не тільки вашій продуктивності, а й самооцінці.


Що з цим робити? 


    

  • Розділяйте великі завдання на маленькі. Так ви не будете боятися обʼємного завдання і не потрібно буде його відкладати через «важливіші» маленькі справи. 
    • 

  • Використовуйте метод Pomodoro (25 хвилин роботи – 5 хвилин відпочинку).
    • 

  • Визначайте одне головне завдання дня і починайте саме з нього. Виконавши головне, у вас не буде відчуття тривоги і працювати протягом дня буде простіше.
    • 



Порівнювання з іншими


Ця звичка йде ще зі шкільних років, де «донька маминої подруги» завжди краще навчалась, вигравала в спортивних змаганнях і більше читала. Розвиток соціальних мереж і транслювання на їхньому просторі ідеальної картинки (ідеальні сімʼї, ідеальні тіла та успішний успіх) зробили цю звичку ще більш навʼязливою. Гортаючи стрічку соцмереж, легко повірити, що всі красивіші та успішніші за вас. Але це лише вітрина – не реальність. Постійні порівняння ведуть до вигорання, заниженої самооцінки та сумнівів у власних досягненнях.


Що з цим робити?


    

  • Слідкуйте за своїм прогресом, а не чужими результатами. Повірте, у вас теж безліч досягнень, яким можна позаздрити, але головне – їх помітити.
    • 

  • Ведіть щоденник перемог: записуйте навіть дрібні досягнення.
    • 

  • Обмежте споживання «глянцевого» контенту, який викликає тривожність.
    • 



Бажання бути ідеальними у всьому


Або «Привіт, синдром відмінника». Бажання отримати найвищу похвалу за кожен свій крок, страх помилок і гіпервідповідальність насправді більш шкідливі, аніж корисні. Часто перфекціонізм паралізує: ви або нескінченно редагуєте проєкт, або не починаєте взагалі, адже здається, що не зробите все ідеально. В результаті існує ймовірність втратити можливості, отримати втому та розчарування.


Що з цим робити?


    

  • Прийміть: «достатньо добре» краще за «ніколи не завершено». 
    • 

  • Дозвольте собі помилятись – це частина росту. А також памʼятайте, що не помиляється лише той, хто нічого не робить. Тому не сприймайте кожну правку як особисту трагедію, а лише як етап на шляху до вашого розвитку.
    • 

  • Визнавайте свої досягнення самі, хваліть себе за них, винагороджуйте — не чекайте цього від інших.
    • 



Хронічне «так» на всі прохання


Невміння відмовляти псує вам не лише карʼєру, а й життя загалом. Може здаватися, що коли будете корисними, це буде плюсом для вашого розвитку, вас більше цінуватимуть. Але в реальності все зовсім не так. Коли погоджуєтеся на всі прохання, ви стаєте тим зручним колегою, який ніколи не відмовляє, виконує чужу роботу і нічого не вимагає у відповідь. Якщо не враховуєте свої ресурси, ви розпорошуєтесь і вигораєте, а ваші пріоритети опиняються на узбіччі. 


Що з цим робити?


    

  • Навчіться казати «ні» ввічливо, але твердо.
    • 

  • Регулярно переглядайте свої пріоритети.
    • 

  • Пам’ятайте: ваша енергія – не безмежна. Завжди ставте себе на перший план.
    • 



Токсичні звички – не вирок. Головне – побачити їх і зробити крок до змін. Ви – не результат своїх звичок, а їхній творець. Почніть із малого, і вже за кілька тижнів помітите, як змінюється ваше життя, кар’єра і внутрішній стан.


   Тетяна Ковальчук, авторка медіаплатформи budni


Читайте ще: Робота після емоційного вигорання: як не повернутися до того, що виснажує?