За даними ООН, понад 5,5 млн людей виїхали з України з початку повномасштабної війни. Українці шукають роботу в країнах Європи, і кожний локальний ринок праці має свої правила та особливості. Як знайти роботу у Франції – скласти резюме, пройти співбесіди, залучити максимум джерел пошуку? Редакції онлайн-журналу The Point розповіла Аліція Дереза, українка, яка працювала в паризькому офісі BlaBlaCar 5 років, а за останній рік пройшла майже 100 співбесід з 40 французькими компаніями.


Загалом ринок праці Франції зараз досить активний – на відміну від піка «ковідного» періоду, коли багато людей втратили роботу й конкуренція за вакансії була вкрай високою. Водночас французький ринок праці все ще можна назвати швидше ринком роботодавця, а не кандидата. Працевлаштування у Франції, насамперед на висококваліфіковану роботу, є непростим завданням, і процес пошуку може тривати до півроку.


Українці, які отримують статус тимчасового захисту, мають право працювати без довгострокової візи. Загалом же для фахівців з-за кордону, зокрема й з України, у Франції передбачено два типи віз. Перша – це стандартна віза на працевлаштування (в цьому випадку є процедура, згідно з якою робоче місце компанії зобов’язані запропонувати спочатку французам, і тільки якщо немає відгуків протягом щонайменше місяця – запрошувати на роботу іноземця). Другий тип віз – EU Blue Card, це віза висококваліфікованих фахівців, де теж є низка вимог, зокрема й щодо оплати праці (у країнах ЄС він різний, у Франції – від 53 800 євро на рік (до відрахування податків)).  


Як та де шукати вакансії


Насамперед є сенс звернутися в державну службу зайнятості. Особливо якщо йдеться про пошук першої роботи за кордоном та початкових позицій (саме зараз, під час війни). Проте пропозицій багато для різних рівнів кваліфікації – вони розміщуються на сайті служби зайнятості. Також за кожним клієнтом служби закріплюється консультант. Пошукачу також можуть допомогти з навчанням – наприклад, оплатити курси з вивчення французької мови чи опанування професійних навичок. Достатньо аргументувати потребу в такому навчанні в мотиваційному листі та комунікаціях із консультантом. 


Також у містах є агентства Interim, які пропонують роботу – зокрема, сезонні та тимчасові вакансії. Така можливість може стати в нагоді, коли робота потрібна швидко. Ось кілька посилань:


https://www.rhezo-interim.fr/


https://www.alexinterim.fr/


https://www.interim-nation.fr/


https://www.ras-interim.fr/


На моє суб’єктивне сприйняття, українці у Франції мають репутацію працелюбних та продуктивних людей. У цій країні, зокрема й у сфері зайнятості, зараз високий рівень прагнення допомогти українцям. 


Корисно тримати зв’язок зі спільнотами українців у Франції – таких груп багато в соціальних мережах. 


Шукати вакансії можна на джоб-сайтах, таких як Indeed чи Monster. А також на проєктах на кшталт Welcome to the Jungle, де багато можливостей пропонують IT-стартапи. Також працюють соціальні мережі – зокрема, варто заповнити профіль на LinkedIn. 


Які фахівці затребувані 


З мого досвіду, до початку повномасштабної війни більшість українців-чоловіків у Франції працювали у сфері будівництва (здебільшого займалися ремонтами), а жінок – у сфері послуг (наприклад, б’юті-сервіси). Студенти та висококваліфіковані фахівці складали приблизно 15%. Зараз структура зайнятості українців у Франції може змінитися, адже приїхали тисячі українців, зокрема й з вищою освітою та високою кваліфікацією.  


Більшість вакансій передбачають володіння французькою мовою принаймні на базовому рівні. Але є й пропозиції, де більш цінна англійська, адже компанії працюють з іноземними ринками (зазвичай такі вакансії і написані англійською).  


Щодо галузей, як і в усьому світі, високий попит на IT-фахівців. Водночас варто відзначити, що через високе податкове навантаження зарплати можуть бути або меншими, ніж в Україні до повномасштабної війни, або такими ж (але вартість життя вища). 


У технологічних компаніях затребувані й не IT-фахівці – рекрутинг, маркетинг, служби підтримки тощо. До речі, на французькому ринку майже немає аутсорсингових компаній – більшість є продуктовими бізнесами та стартапами, які отримують інвестиції та ростуть. Загалом гарна можливість розпочати кар’єру – отримати досвід у службі підтримки. Для цього важливе знання французької/англійської мови.  


Багато вакансій є в рітейлі та фінансах, для фахівців різного рівня – наприклад, для продавців та акаунт-менеджерів. Також високий попит на працівників у агросекторі, медицині, автомобільній промисловості. 


Цікавою з погляду розвитку є кіноіндустрія. У Франції вона активно розвивається і є шанс знайти роботу, навіть якщо немає профільного досвіду – для початку на стартові асистентські позиції. Наприклад, у сфері продюсування англійська є навіть більш затребуваною, ніж французька. Адже запускається багато міжнародних проєктів, а відтак потрібні продюсери, які зможуть вільно комунікувати із партнерами з інших країн. 


Як складати резюме для французьких компаній 


Подавати інформацію у CV варто максимально стисло (на 1 сторінку), структуровано та чітко. Більш докладно свій досвід краще розписати в профілі LinkedIn (і дати посилання на нього в резюме). Слід додавати ключові слова (саме за ними рекрутери шукають кандидатів). 


Є невеликий лайфхак: багато компаній використовують системи автоматичного відсіювання резюме. Якщо бракує місця для ключових слів – їх можна вписати в CV шрифтом білого кольору (тоді програма не відкине заявку автоматично, і вона дійде до етапу розгляду рекрутером). Це також допомагає пошукачам, коли треба надіслати десятки резюме на день, і важко адаптувати кожне під певну вакансію.


Для кандидатів-французів важлива не тільки вища освіта, а який саме виш закінчив фахівець. Для кандидатів з-за кордону наявність вищої освіти також може бути плюсом. Якщо пошукач пройшов навчання у Франції – наприклад, мовні чи професійні курси, з якими допоможе служба зайнятості – це також стане перевагою кандидата. 


Мотиваційні листи просять писати близько третини компаній. Якщо таке побажання є – в листі варто традиційно розповісти про причини свого прагнення працювати саме в цій компанії та свої сильні сторони як фахівця.


Як проводяться співбесіди 


Якщо рекрутер розглянув резюме і на першому етапі вважає досвід кандидата релевантним, зазвичай спочатку він пише емейл, а потім – зателефонує, щоб поставити питання для уточнення. Відгук на резюме від роботодавця може бути як одразу, так і протягом 3-4 тижнів (у багатьох вакансіях вказують саме такий період розгляду – якщо кандидату не зателефонували, чекати далі не варто). 


Загалом пошук роботи може зайняти кілька місяців. Це особливість не лише французького, а й європейського ринку праці загалом: найближчу співбесіду можуть запропонувати й за 2-3 тижні. Зазвичай треба пройти кілька співбесід: із рекрутером, керівником, а також презентувати розв’язання бізнес-кейсу. Іноді ще проводиться співбесіда за участі команди. Обов’язково збирається фідбек від колишніх керівників. 


На співбесідах завжди просять розказати про себе – тому варто заздалегідь підготувати пітч на 3 хвилини. 


Питання рекрутерів загалом стандартні: просять розповісти про проєкти зі свого досвіду, навести приклади досягнень, розказати про свої професійні прагнення. Часто питають, який фідбек, на думку пошукача, йому дали б екс-керівники та колеги. 


Перед співбесідою із рекрутером варто прочитати інформацію на сайті про діяльність компанії, її цінності, останні новини. А от для предметної професійної розмови з керівником варто вже більш докладно дослідити проєкти та особливості роботи компанії у своєму напрямку, подумати, які приклади з минулого досвіду можуть бути релевантними під час спілкування на професійні теми.  


Про права працівників, культуру на роботі й можливості розвитку 


Права працівників у Франції добре захищені трудовим законодавством – якщо пройшов випробувальний термін і отримав безстроковий контракт, працівника майже неможливо звільнити (тільки якщо допущена дуже серйозна помилка, що нашкодила компанії і це можна довести). 


Також у Франції є система накопичення коштів на навчання, які роботодавці відраховують на спеціальний рахунок – СPF (compte personnel formation). Сума залежить від заробітної плати. З цього рахунку можна оплачувати майже будь-яке навчання. Кандидати, які офіційно зареєстровані у службі зайнятості, також можуть попросити її оплатити навчання.


Наприклад, мені за рахунок накопичених коштів служба зайнятості частково оплатила (близько 400 євро) навчання в кіношколі (зйомкам рекламних роликів). Одна моя знайома за допомогою такого навчання перекваліфікувалася – зі служби по роботі з клієнтами перейшла в IT (навчання тривало близько року й коштувало близько 10 000 євро, все оплатила служба зайнятості). 


У Франції цінують баланс роботи й відпочинку. Години перепрацювань або робота у вихідний зазвичай компенсується додатковими днями відпочинку. Наприклад, в ІТ-компаніях часто навіть у контракті прописується кількість таких днів відпочинку, які розраховані з огляду на середню кількість годин передбачуваних перепрацювань.


З особливостей культури варто відзначити такий аспект. В українських компаніях комунікації досить прямі – якщо щось треба переробити, керівник швидше за все так і скаже. У французьких компаніях керівник відзначить, який ти молодець, як старався і як йому подобається твій вклад у роботу, але якщо не важко – можливо, дещо треба змінити. Треба вчитися читати завдання між рядками і в таких позитивних комунікаціях. І намагатися бути делікатним та обережним у комунікаціях з командою навзаєм.